Український уряд готовий використовувати естонський досвід у проведенні економічних і державних реформ. Про це заявив прем’єр-міністр Олексій Гончарук на зустрічі з президентом Естонії Керсті Кальюлайд. На думку глави кабміну, Київ може взяти на озброєння політику Талліна щодо лібералізації енергетичної галузі та розвитку електронного держави. Це, як розраховують в уряді України, дозволить наблизити країну до максимальної інтеграції в Євросоюз. Однак, як прогнозують аналітики, впровадження естонського досвіду не дозволить Києву вирішити фундаментальні проблеми в системі держуправління та може вкрай негативно позначитися на енергетичному секторі країни.
Влада України має намір остаточно позбавити країну від радянської спадщини і максимально інтегруватися до Євросоюзу, заявив прем’єр-міністр Олексій Гончарук на зустрічі з президентом Естонії Керсті Кальюлайд. За його словами, Київ розраховує використовувати естонський досвід у процесі реформування економіки, енергетичного комплексу та системи державного управління.
Зокрема, глава уряду позначив намір за прикладом прибалтійської республіки лібералізувати енергетичний ринок і відмовитися від радянських Житлового і Трудового кодексів.
На Україні відбулося перше засідання Верховної ради нового скликання, в ході якого був сформований новий кабінет міністрів….
«Ми зацікавлені в естонському досвід інтеграції в європейський енергетичний ринок. В наших планах приєднатися до енергоринку Європи вже у 2025 році», — сказав Гончарук.
Глава кабміну також зазначив, що Київ планує вивчити досвід Талліна у побудові держави в смартфоні» та застосуванні сучасних технологій в управлінні країною.
У розмові з RT політолог Олександр Дудчак припустив, що офіс Зеленського і новий уряд України таким чином прагнуть продемонструвати Брюсселю і власним громадянам «робочий настрій» у сфері євроінтеграції. Саме з цієї причини Києва публічно оголошує про готовність використовувати досвід східноєвропейських країн — членів ЄС.
«При Порошенко на Україні було багато гучних заяв з приводу євроінтеграції, за яку «стояв Майдан». Але в Брюсселі неодноразово давали зрозуміти Києву, що двері буде закрита ще дуже довго. Мабуть, у Зеленського вирішили бути менш нав’язливими, роблячи акцент на демонстрації бажання «вчитися» у тих, кого відносно недавно взяли в Євросоюз», — міркує Дудчак.
Збої в електронному державі
Естонія вважається однією з найбільш прогресивних країн Європи щодо впровадження цифрових технологій в сферу державних послуг. Практично всі взаємодія громадян та влади, включаючи голосування на виборах, виведено в мережу. Досягти таких результатів республіці вдалося в тому числі завдяки фінансовій підтримці Європейського союзу.
Зеленський та представники його команди неодноразово говорили про бажання розвивати концепцію електронного держави, орієнтуючись на досвід передових у цьому відношенні країн.
30 липня президент підписав закон про заходи поліпшення доступу до держпослуг в мережі. Документ передбачає створення єдиного порталу, за допомогою якого громадяни зможуть отримувати інформацію про себе в 350 державних реєстрах. В майбутньому українці отримають можливість користуватися приблизно 200 послугами в режимі онлайн.
У серпні радник українського лідера Михайло Федоров заявив, що наступні президентські вибори будуть проводитися з використанням системи електронного голосування. Цю процедуру планується відпрацювати на виборах у місцеві органи влади.
Між тим електронне держава в Естонії функціонує аж ніяк не ідеально. Так, у вересні аудит Держконтролю країни виявив критичні недоліки в чотирьох з дев’яти державних інформаційних систем. Невдалими були визнані системи департаменту поліції і прикордонної охорони МВС, Мін’юсту, Міністерства соціальних справ та Міністерства освіти і науки.
Раніше Керсті Кальюлайд, виступаючи перед парламентом, заявила, що «ядро електронного держави старіє» і потребує додаткових фінансових і технологічних ресурсів.
Третій раунд переговорів з питання транзиту російського газу через Україну на європейський ринок відбудеться 19 вересня. Про це…
Недосконало функціонує в Естонії і процес електронного голосування. Наприклад, у травні на виборах в Європарламент естонські політики, у прізвищах яких при написанні латиницею є літери ä, ö, ü, õ, не знайшли себе у списках на сайті Республіканської виборчої комісії. Крім того, деякі громадяни виявили свої електронні підписи на бланках кандидатів, за яких вони не голосували.
У липні на недоліки системи електронного голосування Естонії звернуло увагу Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ (БДІПЛ). Організація повідомила, що Таллінну «необхідні стратегії щодо зниження ризику і аналіз потенційних наслідків звинувачень в кібератаках проти інфраструктури інтернет-голосування».
У бесіді з RT президент Російської асоціації прибалтійських досліджень, доктор економічних наук, професор Спбду Микола Межевич зазначив, що цифровізація в цілому підвищує ефективність управління державою і економікою, але не є способом вирішення фундаментальних проблем, які знаходяться на порядку денному Естонії та України.
«Загальносвітова практика доводить необхідність розвитку електронної держави. Відмова від цього — прояв ретроградства. Тим не менш цифровізацію держпослуг не можна сприймати як панацею від всіх економічних і політичних хвороб. Якщо держава перебуває у важкій кризовій ситуації, то від переведення на «цифру» не варто очікувати серйозного оздоровчого ефекту», — пояснив Межевич.
Експерт підкреслив, що перед створенням електронного держави керівництву України необхідно привести в порядок ключові галузі промисловості, відремонтувати дороги, «олюднити» судову, політичну і державну системи, а також створити інфраструктуру для розвитку широкосмугового інтернету. Інакше цифровізація країни не досягне цілей, на які розраховують Зеленський і новий кабмін, вважає Межевич.
«Поховати теплову енергетику»
Опитані RT експерти сумніваються в адекватності наміри Гончарука використовувати естонський досвід в економіці, зокрема в енергетичному секторі. Як відомо, прибалтійська республіка поступово відмовляється від традиційних джерел енергії на користь розвитку зелених технологій. Мова йде про більш широке використання відновлюваних ресурсів (сонячне тепло, водні потоки, вітер, біогаз).
«Очевидно, що один сектор економіки скоро стане двома — сланець (стратегічний енергоресурс Естонії) і виробництво енергії розділяться. Виробництво енергії має стати зеленим, а сланцю доведеться почекати до тих пір, поки ми не знайдемо для нього більш екологічно чистого застосування», — сказала Кальюлайд 9 вересня на відкритті нової парламентської сесії.
Однак Микола Межевич назвав провальною енергетичну реформу, яку в останні роки в догоду Євросоюзу проводить керівництво Естонії. Експерт упевнений, що Таллін робить велику помилку, закриваючи електростанції, що працюють на горючих сланцях.
«Європа вимагає від Естонії зниження вуглецевих викидів за рахунок відмови від сланцю. Він дійсно неекологічний, але ніякої виразної альтернативи цього мінералу не пропонується. При інтеграції України в енергоринок ЄС неминуче постане питання про скорочення або ліквідації електростанцій на вугіллі. І так званий естонський досвід може поховати теплову енергетику України. Рекомендувати слідувати естонської енергетичної політики можуть тільки люди, які абсолютно не знайомі з тим, як вона працює на практиці», — підкреслив Межевич.
У свою чергу, Олександр Дудчак також вважає, що естонський досвід в економіці та енергетиці абсолютно не застосуємо до України. Він зазначив, що Естонія — невелика за площею держава, яка позбавлена важкої промисловості, атомних електростанцій та енергоресурсів. У той час як економіка України не може функціонувати без АЕС, закупівель вугілля і природного газу.
«Спроби прирівняти Україну до Естонії — це акт дурості і зради нового київського керівництва. Україна завжди була експортером електроенергії, Естонія — імпортером. Те, про що говорить Гончарук, означає відмову від решти економічних переваг, якими все ще має Україна. Я думаю, що Європа вмовляє Київ закрити АЕС за прикладом Литви та інших східноєвропейських держав», — припустив Дудчак.
В даний час офіс Зеленського продовжує курс на імплементацію європейського енергетичного законодавства, який був узятий ще в часи президентства Петра Порошенка. За словами Дудчака, подальша інтеграція України в ЄС перетворить країну в ринок збуту західних енергетичних компаній.
«Всі ці горе-реформатори забувають про те, що електроенергетична система України синхронізована з російської. Це саме горезвісне «радянська спадщина», від якого так хоче позбутися Гончарук з допомогою естонського досвіду. Перебудова енергосистеми України — дуже болісний і затяжний процес. Під гаслами підвищення конкуренції та євроінтеграції Києва продовжить підвищувати ціни для споживачів і збільшувати залежність країни від поставок енергоресурсів з-за кордону», — констатував Дудчак.
Thanks!
Our editors are notified.