Відновлення конкуренції між великими державами стало основним приводом для обговорення обсягу військових витрат США і НАТО. Такі висновки містяться в доповіді Дослідницької служби конгресу, з текстом якого ознайомився RT. Так, американські аналітики висловлюють побоювання з приводу здатності НАТО стримувати «російську агресію», що служить підставою не тільки для підвищення витрат на оборону, але і для збільшення військової присутності сша в Європі.
Дослідницька служба конгресу США підготувала доповідь про відновлення конкуренції між великими державами. На думку укладачів документа, дії КНР в Південно-Китайському і Східно-Китайському морях, а також возз’єднання Криму з Росією в березні 2014 року характеризують зміну балансу сил у сфері міжнародної безпеки.
«На зміну ситуації, що склалася в кінці 1980-х — початку 1990-х в епоху після холодної війни (інколи цей період називають моментом однополярності з Сполученими Штатами як з єдиним полюсом сили) прийшла інша, нова ситуація, яка характеризується, крім іншого, відновленій конкуренцією великих держав з участю Китаю та Росії, які поряд з іншими кидають виклик існуючому з часів Другої світової війни міжнародного порядку з керівною роллю США», — йдеться в документі, з яким ознайомився RT.
Росія не стане втягуватися в гонку озброєнь і витрачати значні кошти на оборону. Про це в інтерв’ю RT Arabic, Al Arabiya і…
Причому автори доповіді відзначають, що нова обстановка міжнародної безпеки виглядає не як двополярність часів холодної війни або однополярність після її закінчення, а як ситуація, яка частково характеризується відновленням суперництва між трійкою великих світових держав — Сполученими Штатами, КНР і РФ.
«Китай і Росія хочуть сформувати світопорядок, прямо суперечить цінностям та інтересам США. Китай прагне витіснити США з Індо-Тихоокеанського регіону, розширити сферу своєї економічної моделі, що передбачає провідну роль держави, а також домогтися зміни порядку в регіоні в своїх інтересах. Росія прагне повернути собі статус великої держави і створити сфери впливу поблизу своїх кордонів», — стверджується в документі.
Завідувач кафедри політології і соціології РЕУ ім. Плеханова Кошкін Андрій зазначив, що втрата Сполученими Штатами ролі гегемона викликає серйозну стурбованість у керівництва країни.
«Домінуюче становище США і НАТО слабшає через появу нових центрів сили, таких як Росія, Індія і Китай. Це змушує Вашингтон перебудовувати свою зовнішньополітичну стратегію», — сказав Кошкін в інтерв’ю RT.
Про повернення епохи «суперництва великих держав» і необхідності адаптуватися до нових реалій раніше говорив і глава Пентагону Марк Еспер. На конференції Асоціації ВПС США 18 вересня 2019 року керівник американського оборонного відомства зазначив, що військова перевага Сполучених Штатів ослаб, а Росія і Китай майже зрівнялися з Вашингтоном у цій сфері.
«Стратегічна обстановка змінилася, а це означає, що нам теж треба змінюватися, якщо ми маємо намір зберегти перевагу, яким володіли протягом десятиліть. Всьому Міністерству оборони необхідно налаштуватися на конкурентну мислення», — заявив Еспер.
Схожі побоювання висловлював і голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Джозеф Данфорд, який вказував на втрату переваги НАТО над Росією.
Між тим у Росії подібні заяви назвали «великим лукавством», яке потрібно американцям для обґрунтування своїх дій. Так, голова комітету Ради Федерації з міжнародних справ Володимир Джабар в бесіді з RT зазначив, що, прикриваючись риторикою про «російську загрозу», НАТО розміщує свої озброєння поблизу російських кордонів. Сенатор додав, що «ніхто не збирається нападати на НАТО».
Раніше міністр оборони Росії Сергій Шойгу вказував на напружену військово-політичну обстановку на західних кордонах країни. І подібна напруженість, за його словами, пов’язана з посиленням військової присутності Північноатлантичного блоку у Східній Європі.
У свою чергу, член комітету Держдуми з міжнародних справ Антон Морозов підкреслив, що РФ нікому не загрожує.
«Оскільки ніякої загрози Росія не представляє, вони вигадують міфічні загрози, які вона нібито може представляти для країн Європи. Лобісти військово-промислового комплексу США пильнує свій інтерес, шукають привід, щоб нарощувати гонку озброєнь. Нам це абсолютно невигідно, ми керуємося виключно оборонними цілями в нашій військовій доктрині і змушені лише відповідати на дії США», — підсумував він.
«Спонукати союзників підвищити рівень витрат на оборону»
Дослідницька служба конгресу констатує, що відновлення конкуренції великих держав стало основним мотивом при обговоренні майбутнього рівня оборонних витрат США.
Особливе занепокоєння у аналітиків конгресу викликає питання про здібності Північноатлантичного альянсу стримати Росію на європейському напрямку.
«Знову виникли побоювання щодо здатності НАТО стримувати потенційну російську агресію в Європі (за межами Криму і сходу України) стали ключовим фактором у діях США з метою спонукати союзників по НАТО підвищити рівень власних витрат на оборону», — стверджується у доповіді.
Доцент МДІМВ МЗС Росії, директор Центру європейської інформації Микола Топорнин в бесіді з RT зазначив, що це стандартна схема Вашингтона — намалювати уявного небезпечного ворога для збільшення оборонних видатків партнерів по НАТО.
«Китай від Європи далеко, так що як страшилки виглядає несолідно — нікого це не переконає. А ось Росія, яка виношує такі «агресивні плани» і нарощує м’язи (свою військову міць), являє безсумнівно «реальну загрозу». І для того, щоб цю «реальну загрозу» купірувати, європейським країнам треба більше працювати над своєю безпекою. Причому для цього неодмінно потрібно збільшувати фінансування загального бюджету НАТО», — зазначив експерт.
Варто відзначити, що Штати неодноразово закликали країни НАТО дотримуватися фінансові стандарти альянсу, які передбачають витрати на військові потреби в обсязі 2% ВВП країни.
Як підкреслюють автори доповіді, «з 2014 року лідери країн НАТО оголосили про низку ініціатив, спрямованих на збільшення оборонних видатків своїх держав і зміщення уваги альянсу з зовнішніх операцій (тобто за межами Європи) на його колишній пріоритет, який полягає у територіальній обороні і стримування в інтересах самої Європи».
Тим не менш багато країн не виконують своїх фінансових зобов’язань в рамках Північноатлантичного альянсу. Так, у червні 2019 року генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг заявив, що в 2019 році «військові бюджети щонайменше восьми держав НАТО (з 29 країн альянсу. — RT) досягнуть позначки 2% ВВП». За його оцінкою, більшістю держав цей рівень витрат може бути досягнуто лише «протягом десятиліття». Причому це стосується навіть таких єврограндів, як ФРН, яку у вересні 2019 року США у черговий раз закликали збільшувати витрати на військові потреби.
Проте досягнення вищезазначеної планки здається США недостатнім — у квітні 2019 року Дональд Трамп не виключив, що буде домагатися від партнерів по НАТО збільшення асигнувань на оборону вище 2% ВВП.
«Парасолька США в Європі»
У доповіді відомства наводиться ряд рекомендацій конгресу щодо оборонної політики самих Сполучених Штатів. Зокрема, фахівці дослідницької служби відзначають необхідність проаналізувати мобілізаційні можливості Америки у разі конфлікту з КНР або РФ.
«Які заходи Міноборони США приймає у вирішенні питань, що стосуються мобілізаційних можливостей для тривалого конфлікту з таким супротивником, як Китай чи Росія, і чи можна назвати ці заходи адекватними?» — закликають розібратися автори доповіді.
Депутат Держдуми Антон Морозов упевнений, що теза про відновлення конкуренції великих держав як раз і потрібен був США в першу чергу для того, щоб обґрунтувати доцільність збільшення витрат США на військові цілі» і нарощувати гонку озброєнь.
Крім того, автори документа задаються питанням про доцільність додаткового розміщення американських озброєнь в Європі.
«Як посилення військової присутності сша в Європі могло б відбитися на вимогах до структури американських збройних сил в цілому? Як це могло б відбитися на здатності Пентагону реалізовувати військову складову стратегічної перестановки пріоритетів США на користь Азіатсько-Тихоокеанського регіону?» — ці питання вважає за необхідне проаналізувати Дослідницька служба конгресу.
Як відзначають експерти, Європа стає заручницею дружби з Сполученими Штатами. На думку заступника директора Національного інституту розвитку сучасної ідеології Ігоря Шатрова, розміщуючи додаткове озброєння в європейських країнах, Вашингтон переслідує інтереси свого військово-промислового комплексу.
«Інтереси тих же європейських виробників озброєнь ніхто не враховує, і ми бачимо, що Європа вже готова відмовитися від нав’язаного їй парасольки Сполучених Штатів, який ніби оберігають Європу від якихось складнощів і криз. Адже Європа не збирається воювати з такими країнами, як РФ, і не має такої потреби — бути захищається від Росії, від чого захищає парасолька США», — пояснив Наметів у бесіді з RT.
Нагадаємо, за даними соціологічного опитування, абсолютна більшість громадян Німеччини (74%) впевнені, що виведення американських військових з ФРН не буде мати негативного ефекту для національної безпеки.
Thanks!
Our editors are notified.