Росія планує подвоїти товарообіг з Китаєм до $200 млрд до 2024 року. Про це в ексклюзивному інтерв’ю RT на полях ПМЕФ-2019 розповів глава Мінекономрозвитку Максим Орєшкін. За словами міністра, торговельне протистояння США і КНР може стати початком «столітньої війни двох платформ розвитку». Москва, у свою чергу, планує посилити співпрацю з Пекіном і буде забирати американську частку на китайському ринку. Також Орєшкін заявив про необхідність регулювати ризики в споживчому кредитуванні та розповів про зміни в роботі Росстату.
— Максим Станіславович, в чому головна особливість форуму? Які підсумки ПМЕФ-2019 ви вважаєте найбільш значущими?
— Особливість форуму в цьому році полягає в тому, що він проходить на тлі нових подій у світовій економіці, а якщо бути точним — в глобальній економічній політиці. Те, що сьогодні відбувається з торговими війнами, санкціями і поступовим расползанием світу на кілька таборів, деякі експерти де-факто називають початком нової холодної війни.
Я вважаю, що між США і Китаєм сьогодні почалася така Столітня війна — протистояння платформ розвитку. На цьому тлі знаковою подією стала участь у форумі голови КНР Сі Цзіньпіна. Його виступ і обговорення цієї проблематики було центральною темою форуму.
У той же час, крім обговорення глобальної порядку, було безліч угод, проведені переговори, ділові сесії з різними країнами — зробити вдалося все. У нас в цьому році рекордне представництво іноземних компаній. Президент Путін провів зустріч з бізнесом, де обговорювалися питання подальшої роботи і нових спільних інвестицій. У цьому плані кожен наступний форум у нас набуває нову якість саме з точки зору практичних результатів.
— Про що Росія і Китай домовилися в ході зустрічі представників бізнесу?
— Зазначу, ще перед форумом був офіційний візит голови Сі. Обговорювалося широке коло питань, і президент Путін, виступаючи на пленарній сесії, про це багато разів говорив — про кількість напрямків співпраці, які ми уклали з Китаєм.
У нас вже якісно інший рівень економічних взаємовідносин — $108 млрд — це та сума товарообігу Росії і КНР, якої вдалося досягти в 2018 році. Але ми не зупиняємося на досягнутому. Програма, в якій містяться напрями нашого партнерства на найближчі роки, спрямована на досягнення наступної цільової позначки за обсягом торгівлі — $200 млрд до 2024 року.
Іншими словами, мова йде про подвоєння товарообігу, і тут ми рухаємося крок за кроком по кожній галузі — від традиційних секторів енергетики до сфери нових технологій.
Є, наприклад, вже і конкретні результати. Мова йде про угоду з постачання сої з Росії в Китай. Таким чином, ми будемо заміщати американських виробників і у них «від’їдати» частку китайського ринку. Тим не менш, багато питань залишаються відкритими, оскільки в цілому робота йде за 19 напрямами співпраці.
— На яку суму планується реалізувати спільні проекти з Китаєм у найближчі кілька років?
— У нас багато проектів. Є міжурядова комісія щодо інвестицій, і, в цілому, планується виконати 70 проектів на $120 млрд до 2024 року.
— На форумі ви говорили про торгову війну США і Китаю, яка, на ваш погляд, може тривати протягом десятиліть. З чим пов’язана така оцінка? Що може очікувати економіку Росії в умовах глобальних торговельних воєн?
— У торгової війни Пекіна і Вашингтона є глибинні причини. Де-факто сформовано дві платформи розвитку, які одночасно багато в чому дублюють один одного і конкурують між собою. На цьому тлі, особливо з урахуванням впливу бізнесу на прийняття рішень конгресом через механізм лобіювання в США, американські підприємці намагаються захиститися від конкуренції з китайськими партнерами. Як ми бачимо, цей захист відбувається не зовсім у відповідності з законом і нормами міжнародного права, а тому викликає багато питань.
Росія буде співпрацювати з тими, хто згоден працювати на принципах відкритості, рівності і взаємовигідними. Ми бачимо, що таке партнерство і співробітництво у нас зараз є з Китаєм, Японією, з державами Південно-Східної Азії і з багатьма європейськими країнами.
Варто відзначити, що кількість представників європейського бізнесу, яка приїжджає на форум, тільки збільшується. Ми бачимо просування з точки зору поліпшення відносин з ЄС. На форумі я з німецькими партнерами підписав перший за кілька років міжурядовий меморандум «Партнерство для ефективності». Так, угода поки не можна назвати проривним і переворачивающим сторінку того негативу, який був в останні роки, але це перший крок у позитивному напрямку.
— У рамках однієї з сесій ви також відзначили, що Росія і Білорусія на рівні центробанків обговорюють можливість створення єдиної валюти. У чому основна мета цієї стратегії?
— Важливо розуміти, те, що зараз ми робимо з білоруськими партнерами, відбувається в рамках договору, укладеного між двома країнами ще в 1999 році. У документі прописаний цілий ряд напрямків, за якими буде рухатися створення союзної держави. У нас є раніше прийняті плани, і зараз ми проводимо ревізію того, як саме ми будемо виконувати досягнуті домовленості між двома державами.
Договори ратифіковані. Зараз ми з колегами проходимо по кожному з них. Там є і питання промислової політики і податків, бюджету, єдиної валюти, соціальної політики. Всі ці напрямки там явним чином відображено. З питань єдиної валюти, звичайно ж, працює Центральний банк. Регулятор незалежний від уряду, тому питання створення єдиної валюти знаходиться поза компетенцією кабінету міністрів.
Ще раз підкреслю, ми з Білорусією не виходимо за рамки вже укладеного союзної угоди. Ми виконуємо те, про що країни домовилися ще 20 років тому.
— На одній із сесій ПМЕФ ви розповіли про зростаючу загрозу закредитованості населення і попередили про ризик рецесії в 2021 році. Банк Росії, у свою чергу, не бачить серйозних ризиків і говорить про стабільній ситуації на фінансовому ринку. З чим пов’язані побоювання Мінекономрозвитку? Чи планує відомство у зв’язку з цим міняти макропрогноз на 2020 2021 роки?
— Час нас розсудить, хто правий, а хто ні. Я сподіваюся, що Центральний банк виявиться правий, і рецесії не буде. Але я точно не маю права мовчати і відкрито заявляю, що бачу дуже великі ризики. Вони пов’язані з двома факторами.
По-перше, мова йде структурі кредиту тим групам населення, які несуть максимальну боргове навантаження. На жаль, це група з невисоким рівнем доходу. І зрозуміло, що таке кредитування не призводить до збільшення рівня споживання, а лягає важким тягарем на цих людей — більше 1 трлн рублів у вигляді відсотків щорічно. Тобто ця навантаження зачіпає не все населення, а тільки не найбагатшу його частина. При цьому, якщо взяти сферу, де працюють мікрофінансові організації, які пред’являють хижацькі вимоги — 1% в день — то виходять сотні відсотків річних, що заганяє людей у дуже глибоку боргову яму. Це проблема соціального характеру.
Рубль в IV кварталі може зміцнитися. Про це в ексклюзивному інтерв’ю RT на полях ПМЕФ-2019 заявив глава банку «Фінансова Корпорація…
Якщо говорити про макроекономіку, то обсяг попиту, створений в економіці і близький до 2% ВВП, прийшов з незабезпеченого споживчого кредитування. Якщо відбудеться різка зупинка цього процесу, ми можемо в економіці втратити 2% сукупного попиту. Компенсувати це іншими заходами, будь то бюджетна або грошово-кредитна політика, за короткий час ми не зможемо. Тому чим більше цей міхур і темпи зростання кредиту, тим більше ймовірність того, що в певний момент ситуація може вибухнути і привести до негативних наслідків для економіки.
Зараз важливо це все аналізувати, щоб уникнути ризиків. Поки ми вважаємо, що той прогноз, який у нас закладено, є найбільш імовірним в тому випадку, якщо ризики в споживчому кредитуванні будуть правильним чином управлятися з боку Центрального банку.
— В кінці травня однією з найгучніших тем стала помилка Росстату в даних про промисловому виробництві. В результаті, голова Рахункової палати Олексій Кудрін навіть запропонував вивести Росстат з підпорядкування Мінекономрозвитку. З чим була пов’язана проблема в підрахунку статистики, і які заходи міністерство має намір вжити для уникнення ситуації в майбутньому.
— Ми на одній із сесії форуму обговорювали це питання з Олексієм Кудріним — говорили про проблеми відкритості та якості даних. Ми домовилися, що зараз Олексій Леонідович теж буде приєднуватися до цієї роботи, як Рахункова палата, разом з парламентарями та громадськими діячами. Марія Шклярук (гендиректору АНО «Центр перспективних управлінських рішень». — RT) дала згоду на те, щоб увійти до громадської ради при Росстату і проводити процедуру громадського контролю, роблячи її більш ефективною та прозорою.
Зараз дуже багато проблем. Вони пов’язані і з тієї звітністю, які подають підприємства, та застосуванням сучасних методів аналізу даних Росстату, і питаннями інвестицій в IT-системи Росстату. Дуже багато завдань треба вирішити, але є очевидне згода в тому числі і з боку Олексія Кудріна разом працювати над вирішенням цієї проблеми.
Головний результат — якісні і об’єктивні дані, які відображають реальний стан економки в цілому, так і життя конкретного громадянина. Саме на цю мету ми зараз орієнтуємося, і будемо разом працювати.
Thanks!
Our editors are notified.