Нам здається, що шпигунство – це щось далеке від нас, але насправді, світ шпигунства не існує окремо від реального світу. А оскільки секретні агенти живуть і діють серед нас, їм необхідні спеціальні предмети, щоб таємно збирати і передавати здобуту інформацію. Як і звичайні інновації, шпигунські технології також проходили шлях вдосконалення. Деякі гаджети, які використовуються секретними агентами минулих років, можна побачити в Міжнародному шпигунському музеї у Вашингтоні (США). Це перший в світі музей, експонати якого відкривають завісу таємниці над діяльністю секретних агентів.
1. Губна помада – пістолет
Мініатюрний однозарядний пістолет у вигляді тюбики губної помади. /Фото: gunsandtactics.com
Як зазначає Томас Богардт (Thomas Boghardt), історик Міжнародного шпигунського музею, пістолет у вигляді губної помади – класика шпигунського жанру. У роки холодної війни ця зброя була в арсеналі агентів КДБ і мав негласну назву «Поцілунок смерті». 4,5-міліметрове зброю було однозарядним і випускало єдину кулю при скручуванні підстави «помади». Можна припустити, що використовувалася версія з патроном не дуже часто, так як в ту епоху більше практикувалося застосування пістолета з ціанідом.
2. Камера в петлиці пальто
Камери в петлиці пальто давала можливість фотографувати, не привертаючи уваги. /Фото: images.thestar.com
В 1970 році для КДБ була розроблена маленька камера F-21. Вона ховалася в петлиці, а кнопка пуску перебувала в кишені пальто. Її не потрібно було діставати, достатньо було натиснути на неї всередині кишені, і камера закарбувала кадр. Таким чином, шпигуни робили знімки, не привертаючи зайвої уваги.
Приховані портативні камери широко застосовувалися на громадських заходах, наприклад, на політичних мітингах, і знімає практично неможливо було виявити. Богардт зазначає, що подібні камери використовував у своїй діяльності пропрацював багато років у ЦРУ директор шпигунського музею Пітер Ернест (Peter Earnest).
3. Камера для отримання микроизображения
За допомогою мікрокамери секретну інформацію стискали до розміру крапки. /Фото: i.kinja-img.com
У 1960-х роках служба зовнішньої розвідки Східній Німеччині (НДР) використовувала крихітну камеру, розміром із сірникову коробку. Вона при фотографуванні зменшувала текст або схеми до точки розміром не більше 1 кв. мм або навіть менше. Це дозволяло ховати секретну інформацію буквально на увазі – в листівці, в листі або на будь-якому відповідному предметі.
Отримувати микроизображения навчилися незадовго до Другої світової війни. Томас Богардт розповідає, що коли йшла війна, агент Душан Попов (псевдонім «Душко») передав інформацію ФБР за допомогою мікрочастки, в якій повідомив про інтерес Німеччини до Перл-Харбору. Він також попередив і про напад на Перл-Харбор. Однак директор ФБР Дж. Едгар Гувер не довіряв Попову, який був потрійним агентом – Югославії, Британії та Німеччини, (абверу він передавав дезинформирующие відомості), і не став доводити цю інформацію до президента Франкліна Рузвельта.
Пізнавальний факт від Novate.ru: У фільмі про британського суперагента Джеймса Бонда «Живеш тільки двічі» використовується прийом мікрофотографування. Тигр Танака повідомляє Бонду, що його люди виявили мікрокрапку на фотографії і збільшує її для агента.
4. Черевик з передавачем
Вбудовані в каблук батарея і мікрофон перетворювали взуття в ходячу радіостанцію. /Фото: thesun.co.uk
Для запису та прослуховування секретних розмов шпигуни вбудовували передавач в каблук взуття. З-за цього протягом 1960-х і 1970-х років західні дипломати в Східній Європі уникали купувати там костюми, вважаючи за краще замовляти одяг і взуття поштою із Заходу. У Румунії секретна служба використала це в своїх інтересах. Працюючи з поштовою установою, вони впроваджували передавачі в каблуки взуття, яка приходила в посилках.
5. Шифрувальна машина Енігма
Шифрувальна машина перекладала повідомлення в азбуку Морзе. /Фото: a.1stdibscdn.com
Повідомлення, що відправляються по бездротовому зв’язку, вже в епоху Другої світової війни можна було легко перехопити. Тому для збереження секретності німці використовували шифрувальну машину Enigma. На перший погляд вона виглядала як звичайна друкарська машинка, але насправді була криптографічним пристроєм. Клавіатура підключалася до роторам, що працюють від електричного струму, які повторювали кожне натискання клавіші кілька разів. Відповідні повідомлення виходили в азбуці Морзе і для їх розшифровки потрібні ключі, які змінювалися щодня. Союзникам, до речі, це вдалося і вони зламали код, хоча німці вважали, що все в порядку.
6. Криптографічний диск
Розшифрувати текст за допомогою диска нескладно, тільки якщо відомий мову, на якій писалося повідомлення. /Фото: ciphermachines.com
Шпигунські гаджети мають давню історію, і вже за часів Цезаря для шифрування повідомлень криптографія використовувалася. В роки громадянської війни в США Конфедеративні штати для кодування секретних повідомлень застосовували подібну систему в вигляді диска з символами. Механізм його роботи дуже простий: внутрішнє кільце обертається, зміщуючи літери: M = G, P = J і так далі. Начебто нічого складного для розшифровки, але для розкодування потрібно було знати, якою мовою писалися повідомлення.
Пізнавальний факт від Novate.ru: В роки Першої і Другої світової війни США в якості радистів-шифрувальників використовували індіанців навахо. Їх мова дуже важкий для вивчення і такі повідомлення було неможливо розкодувати. Про те, яку роль відігравали шифрувальники навахо в бойових умовах, на екрані розповів режисер Джон Ву, знявши в 2002 році фільм «Говорять з вітром».
7. Смертоносний парасольку
Навіть звичайний парасольку – смертельна зброя в руках агента. /Фото: івв.co
У своїй діяльності болгарські спецслужби часто використовували спеціальний парасолька. Його змінили конструкцію так, щоб при натисканні на курок выстреливалась ампула з отрутою. За допомогою такого парасольки в 1978 році в Лондоні вони зуміли практично безшумно усунути болгарського дисидента – письменника Георгія Маркова. Коли він чекав автобус на зупинці, його як би випадково вкололи парасолькою в ногу і через три дні він помер від отруєння рицин.
За словами Богардта, в 1991 році в Болгарії була виявлена кімната, повна подібних смертоносних парасольок. А в самому музеї знаходиться репліка, зроблена в Москві спеціально для колекції.
8. Голубина камера
І мирно пролітає повз пташка могла бути агентом розвідки. /Фото: thesun.co.uk
Голуби використовувалися не тільки для перенесення пошти, вони також виконували розвідувальну місію. Птахи споряджалися камерою і, пролітаючи над територією, фотографували важливі місця. У роки Першої світової війни таким чином отримували знімки ворожих укріплень.
9. Пень-передавач
Непримітний пеньок таїть у собі передавач. /Фото: media.wired.com
Пристрій у вигляді пня використовувало в Росії ЦРУ на початку 1970-х років. Воно знаходилося в лісистій місцевості під Москвою і перехоплювало сигнали зв’язку з авіабази, відправляючи їх на супутник, який далі передавав їх у США. Верхня частина, схожа на жука мала передавач сонячною енергією, тому міняти батареї було не потрібно. КДБ виявило цей передавач і в Шпигунському музеї експонується копія цього пристрою.
10. Схованку у вигляді екскрементів
Секретні схованки маскували навіть під екскременти тварин. /Фото: thesun.co.uk
Подібний схованку використовувався в надії на те, що його не будуть перевіряти з-за природного почуття огиди. Екскременти він тільки імітував, а всередині знаходилося простір для закладання повідомлень або передавачів. Як правило, подібні речі не привертають увагу, і пристрої, замасковані під відходи життєдіяльності тигрів використовувалися у В’єтнамі.
А вже поради, як виявити шпигуна, не змінилися за довгі роки.
Thanks!
Our editors are notified.