Лідери США і Румунії виступили проти «Північного потоку — 2» і підкреслили, що будуть використовувати румунські запаси природного газу, щоб «зміцнити енергетичну безпеку Європи». Відповідні заяви були зроблені за підсумками відбулася 20 серпня зустрічі президента Клауса Йоханніса з Дональдом Трампом. Як відзначають експерти, Бухарест, хоча і має в своєму розпорядженні запасами газу, навряд чи складе реальну конкуренцію Росії. При цьому протидія «Північному потоку — 2» може ускладнити відносини Румунії з партнерами в ЄС.
Президенти США та Румунії Дональд Трамп і Клаус Йоханнис виступили з заявою про необхідність протидії «Північному потоку — 2». Про це йдеться в документі, опублікованому на сайті Білого дому. У ньому, зокрема, відзначається готовність використовувати для цієї мети наявні у Румунії ресурси природного газу.
«Сполучені Штати і Румунія визнають, що енергетична безпека належить до національної. Ми підкреслюємо зайняту нами позицію проти «Північного потоку — 2» та інших проектів, які ставлять наших союзників і партнерів в залежність від російських енергопостачань. Запаси природного газу в Румунії здатні збільшити добробут наших країн і зміцнити енергетичну безпеку Європи», — підкреслюється в заяві двох лідерів.
20 серпня відбувся візит румунського президента в США. Він провів зустріч з Дональдом Трампом, на якій, серед інших питань, обговорювалася і енергетичну взаємодію двох країн. У день візиту на сайті Білого дому було опубліковано ще одну заяву. У ньому, зокрема, підкреслювалося бажання Вашингтона допомогти Бухаресту «краще використовувати її (Румунії. — RT) величезні ресурси природного газу».
У свою чергу Клаус Йоханнис, відповідаючи на запитання журналістів, зазначив, що «президент Трамп дуже зацікавлений у розробці нових енергетичних ресурсів» румунською чорноморському шельфі.
Не конкурент
Румунія одна з небагатьох країн Європи, де видобуток природного газу ведеться ще з початку XX століття. Це один з основних виробників газу в Європі. Однак румунська видобуток зараз не покриває навіть власних потреб країни.
Так, за даними Національного відомства з регулювання у сфері енергетики (ANRE), в травні 2019 року 86,42% спожитого в країні газу було видобуто в Румунії, що склало трохи більше 504 млн куб. м. Інші обсяги довелося купувати за кордоном, у тому числі в Росії. В холодному січні обсяги споживання та імпорту були набагато вище. Тоді Румунія виробила лише 76,96% спожитого країною газу (понад 1,4 млрд кубометрів). Імпортували — 428 млн кубометрів. При цьому в січні 61,61% імпортованого газу закупили в Росії.
До травня в офіційній статистиці частка російського газу впала до 0,41%. Весь інший газ Бухарест нібито купував у країнах ЄС. Однак румунські ЗМІ припускають, що насправді цей європейський газ — все той же російський. При цьому офіційна статистика стверджує, що порівняно з січнем минулого року, імпорт цього виду вуглеводнів в Румунії збільшився на 55,09%.
Єврокомісія не зможе зупинити реалізацію проекту «Північний потік — 2» навіть з урахуванням поправок до Газової директиви ЄС, заявила…
Серйозні надії на зростання виробництва газу в Румунії пов’язують з розробкою шельфу Чорного моря. Як зазначало у квітні агентство Reuters, розвідані запаси природного газу на румунському шельфі оцінюються в 200 млрд куб. м. Однак і це не така велика цифра, оскільки стільки ж споживає Німеччина протягом двох років, відзначає видання. Для порівняння, після введення в дію «Північного потоку — 2» сумарна проектна потужність цього газопроводу разом із вже діючими «Північним потоком» складе близько 110 млрд куб. м газу в рік.
«Можна сказати, що це виключно політичне заяву, — зазначив у розмові з RT заступник генерального директора Інституту національної енергетики Олександр Фролов. — Що стосується власне видобутку, територія Румунії досить обмежена, а її сумарні запаси газу невеликі, то є значущим гравцем навіть у своєму балканському регіоні Румунія стати не може. Видобуток газу на шельфі Чорного моря ведеться багатьма країнами, в тому числі і в Криму. Однак собівартість дуже висока, а вигода неочевидна».
Зняти обмеження
Ще одна перешкода, що стоїть на шляху видобутку газу на шельфі Чорного моря, — позиція румунського уряду. Воно сформоване контролюючими парламент соціал-демократами і знаходиться в складних відносинах з «правим» президентом Йоханнисом. Так, було встановлено ряд обмежень на підвищення цін для внутрішніх споживачів на період до 2022 року.
Це призвело до збурення інвесторів, які бажали продавати більше газу на експорт за більш вигідними цінами. Інтерес до розробки родовищ вже виявили американські компанії ExxonMobil і OMV Petrom, дочірня компанія австрійської OMV і компанія Black Sea Oil & Gas, що належить американському інвестиційному фонду The Carlyle Group.
Вашингтон має намір посилити військову присутність в Польщі, повідомила посол США Джорджетт Мосбахер в інтерв’ю журналу Polska. Раніше Варшава…
Останній пов’язують з сімейством Бушів. Однак вони поки що оцінюють доцільність розробки проектів, виступаючи за зняття існуючих обмежень.
У спільній заяві Клауса Йоханніса і Дональда Трампа зазначається, крім іншого, що «Сполучені Штати і Румунія задумаються над найбільш оптимальним і взаємовигідним підходом до поліпшення інвестиційного клімату в енергетичному секторі Румунії».
Експерти не виключають, що у США може бути і комерційний інтерес до розробки природних запасів газу в країні, а під «поліпшенням інвестиційного клімату» можуть матися на увазі можливі поступки Бухаресту Вашингтону в цьому питанні.
«Якщо говорити про зацікавленість американських комерційних компаній, то дійсно США просто так ніколи нічого не роблять», — зазначив у бесіді з RT директор Фонду енергетичного розвитку Сергій Пікіної.
Інший потік
Як відзначають експерти, дуже дивно, що Бухарест і Вашингтон спільно виступили проти «Північного потоку — 2», але не згадали у своїх заявах про «Турецькому потоці». Як підкреслює Сергій Пікіної, у газу, який іде в Європу по дну Балтійського моря, і палива з Румунії «навіть зони споживачів не перетинаються». У той же час газ, який піде з «Турецького потоку» на Балкани і далі в Австрію та Угорщину може скласти конкуренцію румунській, якщо експортні поставки все-таки вдасться налагодити.
На думку Олександра Фролова, швидше за все Бухарест не скидає з рахунків перспективи власного приєднання до цього проекту.
«Румунія зараз не виступає проти Турецького потоку», тому що вона, мабуть, усвідомлює своє можливе включення в цей проект», — вважає політолог.
Розширення присутності
Крім питань енергетичної безпеки, за словами президента Румунії, на зустрічі з Дональдом Трампом обговорювалися і питання безпеки військової. Зокрема, румунський лідер заявив про готовність прийняти більш великий контингент американських військовослужбовців. Він підкреслив, що сам виступив у якості ініціатора, вказавши Трампу на важливість такого кроку у контексті загальних інтересів на Чорному морі.
«Ми обговорили це питання. Я вніс його в дискусію і показав здатність Румунії розмістити більш великий американський контингент, і президент Трамп був дуже відкритий», — заявив Йоханнис.
За словами румунського лідера, сторонам ще належить обговорити, де можуть розміститися американські військові. Про яку саме кількість йдеться, він не уточнив.
В даний час, за інформацією Білого дому, в Румунії знаходиться близько 1000 американських військових, що змінюють один одного в ротаційному порядку. Крім того, поблизу населеного пункту Девеселу розташовується американська база, де розміщена наземна система ПРО Aegis Ashore.
19 серпня США повідомили, що провели випробування наземної ракети середньої дальності, що стало першим після виходу Вашингтона з договору РСМД. Як зазначив представник Пентагону, запуск здійснювався з вертикальною пускової установки MK41. Представник Міноборони США підкреслив, що випробовуване система нібито відрізнялася від тієї, що використовується в Девеселу. Нагадаємо, що раніше в Москві неоднкратно відзначали, що американська база в Румунії може використовуватися для запуску крилатих ракет, заборонених ДРСМД. На думку військового експерта Івана Коновалова, американці лише довели, що з їх бази ПРО можна запускати ракети по цілям в Росії.
«Запуск «Томагавка» був здійснений з установки МК-41. Ці установки як раз і знаходиться в Румунії. Це доводить, що американці можуть легко перепрограмувати їх під використання крилатих ракет. Таким чином, американці самі себе підставили», — заявив Коновалов.
Чужа воля
Як зазначили в інтерв’ю RT експерти, і бажання Бухареста разом з США протидіяти «Північному потоку — 2», і прагнення розмістити у себе більше американських військових викликані інтересами не самої Румунії, Сполучених Штатів.
МЗС Росії висловив стурбованість повідомленнями про те, що в 2020 році США мають намір випробувати нову протиракету SM-3 Block IIA. В…
«Ця країна виконує будь-яку волю Вашингтона, — вважає Коновалов. — Румунія стає потужним плацдармом, на який американці планують спиратися в чорноморському регіоні. Щоб зрозуміти, навіщо він потрібен американцям, досить прокреслити на карті пряму лінію від Румунії до Грузії. Найкраща можливість перекидання сил, необхідних у разі конфлікту на Кавказі — це скористатися вигідним географічним положенням Румунії».
У свою чергу Олександр Фролов зазначає, що Румунія може постаратися отримати політичні переваги з підтримки Трампа в його «хрестовому поході проти «Північного потоку — 2». Але тут Бухарест ризикує ускладнити відносини з європейськими союзниками.
«Важливо відзначити, що «Північний потік — 2» — це не чисто російський проект, в ньому зацікавлені такі країни, як Німеччина, Австрія, Нідерланди та Франція. Критикуючи «Північний потік — 2», Румунія, таким чином, автоматично виступає проти своїх близьких партнерів з економічної і географічної точки зору», — вважає Фролов.
Thanks!
Our editors are notified.