Латвійський політик Наурис Пунтулис запропонував владі обкласти підвищеним податком російськомовну пресу, відмовитися від її фінансової підтримки і розвивати «сучасний націоналізм». Про це він заявив в інтерв’ю латвійських ЗМІ. Раніше кандидатуру Пунтулиса на посаду міністра культури висунула вкрай права партія «Національне об’єднання», що входить в правлячу коаліцію і, як підкреслюють аналітики, чинить значний вплив на політику країни. Проте експерти вважають малоймовірним те, що ініціативи Пунтулиса будуть реалізовані.
Кандидат на пост міністра культури Латвії Наурис Пунтулис виступив проти підтримки державою російської мови, зокрема, у сфері ЗМІ. Про це він заявив в інтерв’ю виданню Neatkarīga Rīta Avīze («Незалежна ранкова газета»).
«Я не згоден з ідеєю про те, що ми повинні підтримувати медіапростір російською мовою, побоюючись, що слухач або глядач буде перебувати в іноземному медіапросторі, яке не відповідає інтересам нашої країни», — підкреслив Пунтулис.
Політик зазначив, що ЗМІ та їх зміст «в умовах гібридної війни є важливим питанням держбезпеки». Він поставив перед собою мету зберігати і розвивати національну ідентичність в «світі глобалізму».
«Це сама пряма завдання Міністерства культури. Я хочу розвивати сучасний націоналізм», — сказав майбутній міністр, додавши, що його позиція не має нічого спільного з ксенофобією і нацизмом.
Політик також підкреслив, що він опрацьовує конкретні заходи проти російськомовних ЗМІ.
«Не думаю, що платникам податків потрібно фінансувати постачання околиць Латвії ворожими державі російськомовними мас-медіа. Цю ситуацію можна регулювати змінною ставкою ПДВ», — сказав Пунтулис.
За його словами, одна ставка буде для преси, печатающейся державною мовою, інша — для медіа мовою третіх країн.
Польщі потрібно перейняти досвід Литви «боротьби з російської дезінформацією», йдеться в доповіді Польського інституту міжнародних справ…
Нагадаємо, що Наурис Пунтулис широко відомий в Латвії. В молодості він був рок-музикантом, а з 1994 року співав у Національній опері. На початку 2011 року зайнявся політикою, вступивши у вкрай праве Національне об’єднання «Все для Латвії!» — «Вітчизні і свободі / Рух за національну незалежність Латвії», більш відоме як партія «Національне об’єднання», або Національний блок. Пунтулис очолює її фракцію в Ризькій думі. На цій посаді він запам’ятався публічним засудженням гей-параду в місті і новорічних заходів, на яких використовувався російську мову, повідомляє портал Baltnews.
«Національний блок входить в правлячу коаліцію, сформовану за підсумками парламентських виборів 2018 року. Партія — 13 мандатів (сейм Латвії складається з 100 депутатів). Голова політоб’єднання Райвіс Дзінтарс заявив журналістам, що члени правлячої коаліції підтримали кандидатуру Пунтулиса на пост міністра культури, яка звільнилася після обрання Даце Мелбарде в Європарламент. Твердження членів уряду відбудеться 8 липня на засіданні сейму, повідомив Дзинтарс.
Негативна реакція
Ініціативи майбутнього міністра викликали негативну реакцію в українському журналістському співтоваристві Латвії. Ряд ЗМІ розповсюдили звернення до Пунтулису, яке розмістив у своєму Facebook один з найвідоміших журналістів країни Андрій Шаврей, ніколи не відрізнявся проросійськими настроями. Він попереджає, що реалізація ініціатив Пунтулиса призведе до того, що російськомовний читач буде отримувати інформацію з приватних ЗМІ, які симпатизують Росії.
«Не буде «російськомовних» порталів і каналів, не піде «російськомовний» на місцеві портали латиською. Оскільки рідна мова є рідною», — попередив Шаврей.
Як відзначають експерти, урізання державного фінансування серйозно вдарить по російськомовній пресі, хоча підтримка ЗМІ з боку держави в Латвії і так є вкрай незначною.
Так, президент Російської асоціації прибалтійських досліджень доктор економічних наук, професор Спбду Микола Межевич розповів в бесіді з RT, що «фінансуються якісь радіопередачі і деякі телеканали, кілька провінційних газет у регіонах, де переважає російськомовне населення. Це значні гроші для самих ЗМІ, але невеликі для держави».
«Так що тут не фінансове питання, а велика політика. В умовах розпаду економіки і деградації політичної системи державі потрібен об’єднує суспільство компонент, стрижень, яким, мабуть, є націоналізм», — зазначив експерт.
У свою чергу, лідер латвійської громадської організації «Рідна мова» Володимир Ліндерман у розмові з RT охарактеризував стан латвійської російськомовної преси як «повільне вмирання».
За його словами, Латвія — маленька країна, тому у ЗМІ трохи читачів і глядачів. На такому маленькому просторі преса може існувати тільки за рахунок підтримки міжнародних структур. Інший варіант — допомогу в тій чи іншій формі від муніципалітетів або державних органів, підкреслив експерт.
«Але таким чином зберегти незалежність практично неможливо. Тому велика частина російських ЗМІ Латвії лояльна державі і, відповідно, не особливо цікава аудиторії. А у незалежної преси мало шансів досягти успіху. Адже є не пряме, а непряме тиск, через рекламу. Якщо ЗМІ займає різко опозиційну позицію по відношенню до влади, то рекламних доходів вона не дочекається», — зазначив Ліндерман.
Баланс руйнується
Хоча ініціативи Пунтулиса щодо російськомовних ЗМІ виглядають «мертвонародженими», не можна виключити, що вони будуть реалізовані, вважає Ліндерман.
Як відзначають експерти, в латвійському парламенті немає по-справжньому впливових сил, що виражають інтереси російськомовного населення. Партія «Згода», за яку традиційно голосують росіяни в Латвії, має найбільшу фракцію, але не входить в правлячу коаліцію.
Крім того, «Згода» зараз переживає не кращі часи. Її багаторічний лідер Ніл Ушаков був знятий з поста мера Риги рішенням міністра у справах регіонального розвитку Юріса Пуце.
Сполученим Штатам необхідно виробити стратегію «стримування агресії з боку Росії» в Балтійському регіоні, затверджується в…
При цьому відставка Ушакова не призвела до завершення його політичної кар’єри. Він обрався в Європарламент, де буде займатися бюджетними питаннями. Тим не менш, його прихильники втратили контроль над столицею. Після відставки Ушакова Ризька дума обрала на посаду мера його соратника Дайниса Турлайса. Однак у об’єднує прихильників Ушакова правлячої коаліції Ризької думи стався розкол, і 20 червня Турлайс рішенням депутатів був знятий зі своєї посади. Поки пост градоначальника залишається вакантним.
Як вважають експерти, не виключений варіант дострокових виборів в Ризьку думу, на яких прихильники Ушакова можуть виступити невдало. Рейтинг «Згоди» падає. Результати опитування, проведеного центром дослідження громадської думки SKDS і оприлюдненого телеканалом LTV, свідчать, що за цю партію проголосували б 15,8%, якби голосування відбулося в червні. Це найнижчий показник політсили з 2010 року, відзначають аналітики.
На думку Миколи Межевича, «російськомовні партії стараннями латиського політичного класу зруйновані — останнім під удар потрапило «Згода».
«Це, звичайно, не російська партія — швидше, партія балансу, яка завжди намагалася уникати крайнощів, закликала до співпраці двох громад. Тому вона перешкоджала найбільш жорстким і дурним ініціатив націоналістів. Зараз склався баланс руйнується. Йде планомірне накат на «Згоду», і, як наслідок, противага націоналістам зникає», — уклав Межевич.
Thanks!
Our editors are notified.