
Минулого тижня Верховна Рада України прийняла президентський закон про демонополізації спиртової галузі (№ 2300) і приватизації державних спиртозаводів. Вступ Закону в силу повинно покласти кінець держмонополії на виробництво спирту, анонсували його автора в ОП. Але окремі норми документа свідчать про те, що демонополізації спиртової галузі найближчим часом так і не відбудеться. Про це у своєму блозі написала Олена Голубєва, передає .
Так, Закон дозволяє вітчизняним підприємцям будувати заводи з виробництва спирту. У той же час, в документі зазначено, що дозволи на будівництво таких підприємств будуть видаватися не раніше 1 липня 2021 року, пише Голубєва.
“Таким чином, навіть якщо припустити, що законопроект таки вступить в силу, виробники горілки будуть змушені або чекати 2021 року, щоб отримати дозвіл на будівництво власного спиртзаводу (а далеко не факт, що і цей таймінг не буде перенесений або відкладений), або ж витрачатися на покупку старих заводів “Укрспирту”, у чому вони, зрозуміло, не зацікавлені (борги, непомірно роздута штатка, застарілі технології — чимало заводів досі працюють на мазуті або дорогому газі)”, — пояснила Голубєва.
Більшість виробничих майданчиків, що входять до складу “Укрспирту”, морально застаріли. Але мінімум 13 підприємств є реально робітниками, і, відповідно, найбільш інвестиційно — привабливими. Саме їх можуть перепрофілювати на виробництво біоетанолу, внаслідок чого запланована демонополізація спиртової галузі відкладеться як мінімум до 2025 року, вважає Голубєва.
Вона пояснила, що поки що в українських підприємців, зацікавленості виробляти біоетанол, немає. Але інтерес з’явиться у разі законодавчих змін про обов’язкове додавання біоетанолу в бензин.
“У разі затвердження норми про обов’язкове додавання біоетанолу, в Україні буде гарантований ринок збуту для близько 80 тис. тонн етанолу на рік близько 1,6 млрд грн. Таким чином, роботою будуть завантажені вже побудовані підприємства (а таких — 11) і не виключено, з’являться інвестори, зацікавлені в перепрофілюванні заводів „Укрспирту“. З урахуванням специфіки (особливості виробництва, наявність персоналу) почати виробництво на заводі, який традиційно орієнтований на виробництво спирту, навіть простіше, ніж шукати місце під будівництво нового”, — пише Голубєва.
Беручи до уваги вищевикладене, вона прогнозує, що найближчим часом основна дискусія вестиметься в руслі обміну — демонополізація спиртової галузі в обмін на збереження частини спиртзаводів, за рахунок прийняття норми про обов’язкове додавання біоетанолу в автомобільне паливо. І цілком імовірно, що, як і в попередні роки, проти цього активно виступатимуть імпортери автопалива і мережі АЗС, додала журналіст.
“Але якщо домовитися не вдасться, не виключено, що в Раді незабаром з’являться ініціативи перенести демонополізацію з 1 липня 2020 року, приміром, на 1 липня 2025 року, а дозвіл будувати нові потужності з виробництва спирту — і зовсім на більш пізній термін”, — резюмувала Голубєва.
Як писав , прогноз щодо відстрочення демонополізації ДП “Укрспирт” озвучив раніше і економіст Євген Черевиков. Основна причина, за його словами, — гроші, тому як продаж державних спиртозаводів сьогодні абсолютна не вигода бюджету.
За підсумками, виручити в наслідок приватизації ДП, вдасться не більше 800 млн грн, впевнені в Українському інституті майбутнього, що в 7-8 разів менше очікуваних в ОП 5-6 млрд. грн.
Thanks!
Our editors are notified.