Грошовий маневр: чому Росія і Китай істотно скоротили вкладення в держборг США

Китай скоротив вкладення в американські держоблігації до мінімуму з 2017 року. За словами експертів, найбільший кредитор Сполучених Штатів може використовувати свої гроші як інструмент торгу при переговорах з Білим домом на тлі тарифної війни. Одночасно російські інвестиції в американський держборг обвалилися до рекордного рівня за останні 12 років. Аналітики відзначають, що Москва змінює структуру своїх резервів і розпродає доларові активи, роблячи вибір на користь євро, юаня і золота.

Китай скоротив вкладення в держоблігації США (трежеріс) до рекордно низького рівня за останні два роки. Про це свідчать дані американського Мінфіну. Згідно з останнім звітом відомства, у травні 2019 року обсяг китайських інвестицій у казначейські цінні папери сша зменшився майже на $3 млрд — до $1,11 трлн. Значення виявилося мінімальним з травня 2017 року.

Трежеріс Міністерства фінансів США — це боргові зобов’язання, гарантовані урядом країни. Держави купують цінні папери і отримують за ним стабільний дохід. Іншими словами, власники держоблігацій надають свої гроші в борг американській економіці.

Китай скоротив вкладення в держоблігації США до мінімуму за півроку. Найбільший утримувач американського боргу продає казначейські…

Сьогодні в загальному обсязі заборгованості США ($22,5 трлн) близько третини — 29% — припадає саме на казначейські папери. Про це свідчать дані американського Мінфіну та офіційного порталу Usdebtclock.org.

Зазначимо, що протягом останніх двох років Китай залишається найбільшим власником американських держпаперів. Разом з тим, як зазначають опитані RT аналітики, в результаті тарифної війни зі Сполученими Штатами азіатська республіка почала поступово відмовлятися від вкладень в держборг США.

Нагадаємо, що торговельне протистояння двох найбільших економік світу почалося ще на початку 2018 року. США звинуватили КНР в незаконному отриманні американських технологій та інтелектуальної власності. За версією адміністрації Білого дому, дії Китаю призвели до того, що торговельний дефіцит (перевищення імпорту над експортом) Сполучених Штатів з азійських республікою досяг $375 млрд.

В результаті американська сторона обклала митом половину китайського експорту ($250 млрд), а Пекін у відповідь ввела митні тарифи на імпорт американської продукції на $60 млрд. У грудні 2018 року сторони оголосили про перемир’я, але після низки успішних переговорів протягом декількох місяців Вашингтон знову пішов на загострення конфлікту.

Так, у травні 2019-го Сполучені Штати підвищили мита на китайські товари на суму $200 млрд і пригрозили додатково обкласти тарифами продукцію на $300 млрд. Пекін, у свою чергу, ввів відповідні мита обсягом $60 млрд і майже одночасно почав виводити свої гроші з боргових паперів США.

Хоча в червні на саміті G20 держави знову домовилися про перемир’я, Китай може продовжити розпродаж американських держпаперів найближчим часом.

Як пояснив в бесіді з RT старший аналітик БКС Прем’єр» Сергій Суверов, Пекіну буде зручно використовувати інвестиції в трежеріс в якості інструменту торгу в переговорах з Вашингтоном.

Більш того, за словами експерта, висновок китайських засобів з держборгу Штатів також пов’язаний з потребою КНР вільних грошей для стимулювання власної економіки. Згідно зі статистикою Державного статистичного управління Китаю, в II кварталі 2019 року зростання ВВП республіки сповільнилося до 6,2%. Показник став найнижчим за останні 27 років.

Спільний догляд

Як випливає з матеріалів американського Мінфіну, у травні Росія також значно знизила обсяг вкладень в трежеріс — на $112 млн, до $12 млрд. востаннє такий рівень російських інвестицій в держборг Сполучених Штатів можна було спостерігати ще в 2007 році.

Вкладення Росії в держпапери США скоротилися до мінімуму з травня 2007 року. За словами експертів, Москва має намір убезпечити себе від…

Зазначимо, що активна розпродаж американських держоблігацій Москвою почалася ще навесні 2018 року. Тоді з березня по травень вкладення зменшилися більш ніж у шість разів — з $96 млрд до $14,9 млрд, в результаті чого Росія вийшла з числа найбільших утримувачів державного боргу США.

Як розповів Сергій Суверов, цими діями Росія страхує себе від санкционных ризиків і змінює структуру своїх золотовалютних резервів за рахунок відмови від доларових активів. За останніми даними ЦБ, в 2018 році частка нацвалюти США в російських запасах впала в два рази — з 45,8% до 22,7%. У той же час частка євро збільшилася з 21,7% до 31,7%, юаня — з 1% до 14,4%, а золота — з 17,2% до 18,1%.

Крім того, одночасний вихід Росії та Китаю з американського держборгу також може бути пов’язаний з очікуваним зниженням процентних ставок у США. Про це RT розповів керівник аналітичного департаменту AMarkets Артем Дєєв.

«Відтік коштів обумовлений очікуваннями тривалого розвороту до пом’якшення монетарної політики Федрезерву. Процентні ставки в США знову стануть нижче, що автоматично призведе до падіння інвестиційної привабливості подібних цінних паперів», — пояснив експерт.

Цікаво, що на цьому тлі Японія (другий за величиною тримач американського боргу), навпаки, рекордно збільшує свої інвестиції в трежеріс. За даними Мінфіну США, в травні вкладення Токіо в держпапери Сполучених Штатів зросли на $36 млрд і досягли дворічного максимуму — $1,1 трлн. Як пояснив в бесіді з RT головний стратег «УНІВЕР Капітал» Дмитро Александров, в поточних умовах стратегічне партнерство з Вашингтоном змушує японців активніше купувати держоблігації.

«Японія не знаходиться в такому жорсткому конфлікті з США з торговельних питань, як Китай. При цьому Вашингтон може вимагати від Токіо і далі нарощувати покупки трежеріс як відповідну партнерську послугу за той захист, який Штати надають Японії в її економічному та політичному протистоянні з Китаєм в Азії», — пояснив Александров.