Керівництво РПЦ назвала «цинічним ударом по церкві» і «актом підтримки розколу» рішення влади Чорногорії прийняти закон про віросповідання. Згідно з документом, канонічна Чорногорсько-Приморська митрополію Сербської православної церкви може позбутися більшості древніх святинь. Прийняття закону викликало протести в країні, парафіяни СПЦ впевнені, що влада має намір передати її майно розкольницької Чорногорської православної церкви. Експерти проводять аналогію з Україною, де нещодавно відбулися схожі події. На думку фахівців, за ініціативами влади в обох випадках стоять суто політичні мотиви.
Російська православна церква засудила прийнятий в Чорногорії закон, згідно з яким у канонічної Сербської православної церкви (СПЦ) може бути вилучено майно, яке опинилося в її власності після 1918 року. Як повідомляється в опублікованому на сайті РПЦ посланні Патріарха Московського і всієї Русі Кирила і членів Синоду РПЦ, «продемонстроване законодавцями нехтування» волею більшості громадян викликає гіркоту, а спроба поставити питання про законність прав релігійних організацій на належне їм майно «виглядає як цинічний удар по церкві».
«Новий закон про свободу віросповідань є актом підтримки розколу шляхом ослаблення канонічної церкви і спробою поставити її в принизливу і небезпечну залежність від держави — тим більше несправедливу, що Чорногорія є світською державою», — йдеться в патріаршому та синодальному посланні.
Керівництво РПЦ проводить паралель між останніми подіями в Чорногорії і релігійним розколом на Україні. У посланні наголошується, що протягом довгих років в обох країнах політичні сили, зацікавлені в підриві народної єдності, підтримували розкольників.
«Ця хвороблива трансформація завдала Україні незагойні рани братовбивчої ворожнечі. З жалем бачимо, що ті ж наслідки загрожують нині вашій країні, де відбувається ясно простежуються паралелі з українською ситуацією», — підкреслюється у зверненні.
РПЦ звернулася до помісним православним церквам із закликом підтримати канонічну церкву Чорногорії, а також до світової спільноти, нагадавши про те, що раніше Венеціанська комісія висловила зауваження до суперечливого закону.
Ініціатива Патріарха Єрусалимського Феофіла III провести зустріч предстоятелів православних церков в Йорданії є позитивним…
Завідувач Центром етнополітичних конфліктів Інституту Європи РАН Павло Кандела в бесіді з RT погодився з тим, що розгортається в Чорногорії ситуація схожа з недавніми подіями на Україні, де розкольники з неканонічною Православної церкви України виробили ряд захоплень храмів канонічної УПЦ МП.
«Дійсно, чорногорські розкольники діють за українським сценарієм, і це логічно, так як будь-який націоналізм прагне до створення не тільки своєї держави, але і своєї мови і церкви. Релігійний розкол в Чорногорії, як і на Україні, має політичні коріння — це політична ворожість відносно Сербії», — пояснив експерт в бесіді з RT.
Член експертної ради з проведення державної релігієзнавчої експертизи при Мін’юсті РФ Роман Силантьєв коментарі RT провів ще одну аналогію. На його думку, зараз Чорногорія переживає події, раніше вже відбулися в інший балканській країні — Македонії, де діє неканонічна Македонська православна церква.
«Ситуація в Македонії дуже схожа на те, що зараз відбувається в Чорногорії. Під впливом у тому числі і якихось зовнішніх сил порушують єдність, дружність православної канонічної церкви. І приклад Македонії говорить про те, що зараз канонічної церкви в Чорногорії дійсно загрожує відбирання майна, а також гоніння за спроби опору», — зазначив експерт.
Європейські амбіції
Нагадаємо, кількома днями раніше парламент Чорногорії прийняв закон «Про свободу віросповідання та переконань і правове становище релігійних громад», серед положень якого міститься пункт про конфіскацію на користь держави майна, що опинилося у власності релігійних організацій після 1 грудня 1918 року, коли територія Чорногорії увійшла до складу Королівства сербів, хорватів і словенців, згодом перейменоване в Югославію.
До того моменту в Чорногорії діяла фактично незалежна Цетинская митрополія (за назвою монастиря в Цетіне. — RT), що користувалася при цьому підтримкою Москви.
Після входження до складу Югославії в Чорногорії була утворена єпархія Сербської православної церкви — Чорногорсько-Приморська митрополія.
Однак на тлі подій, що відбувалися з Югославією на рубежі XX і XXI століть, Чорногорії почали розвиватися ідеї церковного сепаратизму. У країні був створений Ініціативний комітет за відродження Чорногорської православної церкви, в завдання якого входило створення незалежної церкви. У підсумку була заснована неканонічна Чорногорська православна церква, керівництво якої прийняло активну участь в політичних подіях, пов’язаних з відокремленням Чорногорії від Сербії.
У проекті конституції Чорногорії, представленому після проголошення незалежності, саме не визнана іншими православними церквами ЧПЦ була поставлена на перше місце в переліку конфесій, а Чорногорсько-Приморська митрополію Сербської православної церкви згадувалася лише серед інших релігійних структур. Це викликало протест з боку митрополита Чорногорсько-Приморського Амфілохія. В результаті була прийнята інша версія основного закону країни, згідно з яким релігія відділена від держави, а всі релігійні структури рівними перед законом.
Проте останнім часом політичне керівництво Чорногорії явно віддає перевагу неканонічної ЧПЦ. Виступаючи в червні 2019 року на конференції правлячої Демократичної партії соціалістів, президент країни Міло Джуканович заявив, що Подгоріца буде працювати над тим, щоб Чорногорська православна церква отримала автокефалію від Сербської православної церкви. Політик підкреслив, що таким чином буде виправлена «велика несправедливість по відношенню до Чорногорії, яка мала місце на початку минулого століття.
Єпархії Сербської православної церкви в Чорногорії Джуканович розглядає як «інфраструктуру проекту «Великої Сербії». Мало того, чорногорський лідер звинуватив СПЦ в тому, що вона нібито намагається перешкоджати «європейським прагненням і амбіціям» чорногорського суспільства.
Тоді ж влада Чорногорії приступили до розробки законопроекту, який допускає відбирання церковного майна у Чорногорсько-Приморській митрополії СПЦ, який і був нещодавно схвалений парламентом. Як зазначають противники цього закону, під конфіскацію можуть потрапити близько 650 святинь, включаючи відомий монастир Острог. Справа в тому, що довести документально факт оформлення святинь як церковної власності до 1918 року у більшості випадків вкрай складно, особливо якщо мова йде про древні святині.
Парламент Чорногорії проголосував з питання про вступ країни в НАТО. Приєднання до альянсу підтримали 46 депутатів з 81-го….
Коментуючи в липні 2019 року політику влади Чорногорії в церковній сфері, голова відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського патріархату митрополит Волоколамський Іларіон зазначив, що Мило Джуканович намагається скопіювати антицерковный курс свого колишнього українського колеги Петра Порошенка. У РПЦ впевнені, що конфісковане у канонічній церкві майно буде згодом передано розкольницької структури.
Що цікаво, лідер частині українських розкольників Філарет (Михайло Денисенко), який стояв на чолі неканонічної УПЦ КП, що увійшла до складу Православної церкви України, давно підтримує прагнення ЧПЦ до здобуття автокефалії. Про це він заявляв ще у 2010 році, коли прибув в Чорногорію на запрошення лідера невизнаної чорногорської церкви.
У той же час Константинополь, який наділив українських розкольників томосом, навідріз відмовився підтримати їх чорногорських «колег». Влітку 2019 року Патріарх Константинопольський Варфоломій навіть направив на ім’я президента Чорногорії лист, в якому висловив своє здивування планами чорногорського уряду щодо передачі державі церков, побудованих до 1918 року. Варфоломій підкреслив, що Вселенська патріархія разом з іншими православними церквами визнає в якості єдиної православної юрисдикції лише тієї, яка знаходиться під керівництвом митрополита Чорногорсько-Приморського Амфілохія, і нагадав про те, що чорногорська церква ніколи не була автокефальною.
Розділ слов’янських народів
Втім, експерти не виключають, що з часом Константинополь може змінити свою позицію, як це сталося у випадку з українськими розкольниками.
«Мило Джуканович буде в першу чергу домагатися визнання Чорногорської церкви від Константинополя і вже в другу чергу — від інших православних церков. Можливо, що Фанар ще підтримає цей розкол. Крім того, раніше з’ясувалося, що розкольницькі тенденції здатна підтримувати і Елладська православна церква», — зазначив Павло Кандель.
Схожої точки зору дотримується і Роман Силантьєв. Як зазначив експерт у коментарі RT, Константинополь проводить свою політику і, можливо, хоче підштовхнути Сербську православну церкву до визнання української неканонічної ПЦУ.
«Чи ж він просто поки не домовився з чорногорськими розкольниками, чекає більш щедрого пропозиції з їх боку», — припустив експерт.
Прийняття спірного законопроекту чорногорським парламентом проходило в такій напруженій обстановці, що в будівлі навіть спалахнула бійка між представниками правлячих політичних сил і опозиції. У країні почалися масові акції протесту, напередодні під час сутички з протестуючими травми отримали четверо співробітників поліції. Противники закону «Про свободу віросповідання» спробували перекрити трасу до аеропорту Подгориці, обрушивши на дорогу дерево і вступивши потім в сутичку з прибулими на місце поліцейськими.
Посол США в Греції Джеффрі Пайетт подякував главу Елладської церкви архієпископа Ієроніма за визнання розкольницької Православної…
При цьому керівництво Сербської православної церкви відмовляється брати на себе відповідальність за заворушення. В СПЦ закликають паству використовувати для вираження незгоди з владою ненасильницькі методи.
Як зазначив Павло Кандель, зараз влада Чорногорії будуть тестувати ступінь невдоволення населення.
«Якщо протест ослабне, то уряд приступить до практичної реалізації цього закону. Якщо протест буде сильним, а ситуація залишиться нестабільною, то влада відстрочать реальні кроки», — вважає експерт.
У той же час події в Чорногорії можуть вплинути на весь Балканський регіон, вважають експерти. Активізація церковного розколу за допомогою держави покликана ще більше розділити слов’янські народи, побудувати між ними не тільки політичні, але і релігійні бар’єри, вважає Роман Силантьєв.
«Таким чином, зараз добивають залишки єдності, яке було за часів Югославії. Ці тенденції вигідні Захід, який зацікавлений, щоб балканські народи ворогували між собою», — підсумував експерт.
Thanks!
Our editors are notified.