Два камбеку в торішній сніг

Акценти на центральних матчах туру ЧУ

Внутрішній сезон в Україні відновився на кінець зими. І оскільки на порядку денному

завершальні тури попередньої частини чемпіонату країни, цей сніг цілком можна було назвати торішнім.

Так уже повелося у нас, що між двома турами одного кола дистанція в часі вдвічі більше, ніж між двома сезонами. І цей хронологічно-спортивний нонсенс торжествує вже не одне десятиліття. На догоду сумнівним переваг для учасників єврокубків.

Можливість переконатися в тому, що вони дійсно сумнівні, була не далі як в минулий четвер.

Дуже навряд чи «Шахтар» виглядав би гірше, якби грав не в паузі сезону, а напередодні його відкриття.

Але сьогодні ми з Вами говоримо про головних матчах туру чемпіонату України, повертаючись до теми циклу «Перша шістка». Нагадаю: тут спостерігають особисті зустрічі претендентів на участь у фінальному турнірі шести кращих команд країни. До якого тепер залишається всього три тури.

У 19-му турі нас цікавили два матчі. За гіркою іронією долі останніх років «Зоря» приймала «Динамо» в Запоріжжі, а «Шахтар» – «Ворсклу» в Харкові. Якщо перша гра привертала вивіскою поєдинку конкурентів за зону Ліги чемпіонів, то у другій лідер чемпіонату екзаменував команду, яка ще тільки прагне потрапити в шістку.

Цікаво, що обидві зустрічі не тільки закінчилися з однаковим рахунком, але і в обох випадках фаворитам довелося відіграватися.

Видовищність.

Харківський матч був приблизно вдвічі смотрибельнее запорозького: дюжина гольових моментів проти семи.

Найменш цікавим видався другий тайм в Запоріжжі. Всього лише два епізоди, які могли б стати гольовими – на початку та в середині тайму.

Був свій відрізок «режиму тиші» півтайму і в Харкові – після того як «Шахтар» зрівняв рахунок. Але якщо «Зоря» з «Динамо» чисто візуально швидше догравали матч – одні не можуть, інші не в бажанні щось змінити, то в Харкові спостерігалося класичне затишшя перед бурею, гучний протягом трьох хвилин в кінцівці гри у штрафному майданчику «Ворскли».

Все вірно: кияни до цього часу вже давно вийшли вперед, а «Шахтар» ще лише цього домагався. Остюда ж і найбільш видовищний відрізок матчу: тридцяті хвилини першого тайму, коли після пропущеного голу «гірники» обрушили на ворота Шуста першу хвилю своїх атак.

Інтрига.

У Запоріжжі «Зоря» могла піти від поразки на 71-й хвилині, коли Рудько відбив удар Кулача. Це був її єдиний шанс відігратися, після того як Бесєдін вивів вперед «Динамо» на 29-й хвилині.

До речі, для того щоб змінити рахунок на свою користь після невдалого початку матчу, киянам знадобилося трохи більше полутайма. Тоді як «Шахтарю» – більше години. Інтрига в Харкові не відпускала нас до останньої хвилини основного часу, коли Феррейра зумів-таки вирвати цю перемогу над «Ворсклою».

Логіка.

Більш закономірним назву рахунок гри у Запоріжжі. «Динамо» тут явно «награло» на перемогу в один м’яч. Маючи на три гольових моменти більше.

У Харкові рахунок однозначно мав бути великим. Але підопічні Фонсеки реалізували лише дві гольові можливості з десятка. Однак, як мовиться, спасибі, що взагалі виграли.

Суддівство.

Якщо дивитися обидва матчі неупереджено і без фанатського мікроскопа, не вицілюючи педантично найменший дотик м’ячем руки, і тому подібне, то Ви не знайдете помилок, які вплинули на результат.

Підкреслю ще раз: це поки що характерно для нинішнього сезону, де арбітри доленосно втручалися в гру лічені рази. Принаймні, на рівні Першої шістки.

Везіння.

Якщо в Запоріжжі Фортуна ніяк не брала участь у складанні сценарію матчу, то в Харкові виступила активним його співавтором.

До перерви щастило полтавчанам. Удар Фреда у стійку воріт мав місце на 19-й хвилині, коли рахунок ще не був відкритий. А Бланко-Лещук потряс поперечину на 31-й, незабаром після того, як «Ворскла» повела в рахунку.

Однак у другому таймі фарт стягнув з неї боржок. Другий м’яч «Шахтаря» був забитий після кількох рикошетів, і очевидно, що без допомоги Шуста він не потрапив би до Коваленко, а на одному з повторів здається, що без участі Чеснакова міг і не потрапити у ворота. Так чи інакше, але пощастило тепер «гірникам». Втім, це вже був той випадок, коли щастило того, хто «возив».

Особистості.

Найяскравішою фігурою обох матчів Першої шістки назву Бланко-Лещука. Він завершував всі три потенційно гольові атаки «Шахтаря» в кінцівці першого тайму, а в другому взяв участь в обох, втілилися в голи.

Другим буде Ярмоленко – зачинатель обох гольових комбінацій «Динамо», також небезпечним ударом відзначився на початку другого тайму.

Третім стане Гармаш, який також брав участь у всіх цих епізодах.

Варто відзначити і Тайсона, що надало новий імпульс атак «Шахтаря», вийшовши на заміну після перерви.

Найбільш помітним з воротарів був полтавець Шуст. Не дивно: у нього було набагато більше роботи, ніж у інших. У другому таймі він зробив три запам’яталися сейва, але після двох з них м’яч потім добивали у ворота.

Голи.

Обидва м’ячі «Динамо» з’явилися результатом багатоходівок. Обидва голи «Шахтаря», як вже сказано вище, що називається, добивалися

А найкращим, на мій смак, став гол «Ворскли», забитий Хльобасом після передачі Мякушко. Розібрався він з воротарем ідеально і вмить. Естетичная робота!

Якщо ж говорити про загальні враження, то обраний український футбол в ці вихідні особисто мене цілком влаштував. Особливо з поправкою на перший весняний, а точніше сказати, останній зимовий тур. Торішнім снігом задоволений.

Коротко про тур в цілому.

Ключове значення мав запорізький матч, в якому «Динамо» переконливо довів свою перевагу над конкурентом у боротьбі за «срібло» на сьогоднішній день.

У той же час, волинський погром, вчинений «Олександрією», дозволив їй не тільки наблизитися до «Зорі» на відстань витягнутої руки, але і перевершити її в різниці забитих і пропущених голів. Таким чином, загострюється боротьба за «бронзу».

А поразка «Ворскли» під занавэсочку викинуло її з Першої шістки, де святе місце поспішив зайняти «Чорноморець», який обіграв не самого зручного для себе суперника.

І тому тепер буде актуально, якщо я наведу Вам таблицю внутрішнього змагання команд ПШ між собою з урахуванням цих змін: вже без «Ворскли», але з «Чорноморцем». За три тури до фінішу Другого кола вона виглядає так.

Ну, а в наступний раз в центрі нашої уваги виявиться домашній матч «Динамо» з «Олімпіком». Який у минулому турі на своєму полі розійшовся миром зі «Сталлю». Дуже хотілося б вірити, що київська гра не стане вулицею з одностороннім рухом. Живі перекази, та віриться насилу…

Источник