Україна буде прийнята в НАТО після того, як проведе необхідні реформи. Про це заявив генсек альянсу Йенс Столтенберг. Подібні запевнення в адресу Києва лунають з боку керівництва блоку вже давно, проте поки що серйозних зрушень немає, зазначають експерти. Як підкреслив сам Столтенберг, питання про отримання Києвом Плану дій щодо членства в НАТО зараз навіть не варто. На думку аналітиків, насправді альянс мало зацікавлений в тому, щоб приймати Україну в свій склад, оскільки і так може вільно використовувати в своїх цілях її територію.
Україна стане учасницею Північноатлантичного альянсу, оскільки всі союзники НАТО вже дали свою згоду на це, заявив генсекретар військового блоку Йенс Столтенберг в інтерв’ю українському телеканалу «1+1». Столтенберг навів як приклад інші країни, нагадавши, що Чорногорія вступила в НАТО тільки два роки тому, а Північна Македонія повинна приєднатися до альянсу через кілька місяців.
«Польща, країни Балтії — ніхто навіть в мріях уявити не міг, що вони будуть в НАТО. Зараз вони — повноправні члени НАТО. Ми допоможемо вам посилити реформи, модернізувати суспільство і таким чином вступити в НАТО», — заявив Столтенберг.
Відповідаючи на запитання українського журналіста про те, чи не збирається НАТО залишити Україну в якості нейтральної буферної зони між Росією і ЄС, Столтенберг заявив, що «Україна — це партнер». Чиновник пояснив, що НАТО налічується 40 країн-партнерів і для деяких з них цей статус є лише першим кроком до членства в альянсі.
«Слід розуміти, що є велика дистанція між статусом «ніяких відносин» і «повноцінне членство». Тому, працюючи над тим, щоб надати Україні повноцінне членство, ми повинні подумати, що ми можемо зробити разом», — пояснив Столтенберг.
«Провокує вплив»
Схожі заяви генсекретар НАТО зробив, виступаючи наприкінці жовтня з трибуни Ради. Столтенберг наголосив, що двері до альянсу залишаються відкритими для України.
Однак у той же час в інтерв’ю українському виданню «Європейська правда» він підкреслив, що питання отримання Україною Плану дій щодо членства (ПДЧ) в НАТО — як і питання її вступу в альянс — поки «немає у фокусі уваги».
«Проблемою на шляху до членства не є дотримання формальностей, проблемою є реальність. І коли буде політична воля з боку членів альянсу, коли Україна буде відповідати стандартам НАТО. — RT), коли буде політична згода, то ніяких сумнівів, що і формальності будуть вирішені», — підкреслив Столтенберг.
Нагадаємо, дводенний візит делегації НАТО на Україну розпочався 30 жовтня: до Києва прибули представники 29 країн — учасниць альянсу на чолі з генсекретарем організації.
Виступаючи на спільному брифінгу з віце-прем’єром України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Дмитром Кулебой, Йенс Столтенберг привітав зусилля Києва, спрямовані на розведення сил в районі Станиці Луганської в Донбасі. За словами генсекретаря НАТО, для мирного врегулювання конфлікту ще багато що належить зробити, оскільки режим припинення вогню продовжує порушуватися.
При цьому всю відповідальність за ситуацію в регіоні керівництво НАТО покладає на Москву.
«Ми в НАТО підкреслюємо, що Росія несе чітку відповідальність за імплементацію Мінських угод. Зокрема, вона повинна вивести всі війська з території Східної України і припинити дестабілізацію України», — заявив Столтенберг.
На заяви керівництва Північноатлантичного альянсу відреагували в російському МЗС. Як говориться в коментарі офіційного представника відомства Марії Захарової, НАТО «продовжує вести себе деструктивно», сприяючи підвищенню напруженості, і «висуває на адресу Росії набір нічим не обгрунтованих претензій і звинувачень».
«Очевидно дестабілізуючий і провокує вплив на ситуацію на Україні натовської військової підтримки Києва», — йдеться в заяві.
Нагадаємо, в 2008 році на саміті альянсу в Бухаресті було ухвалено рішення про те, що Україна і Грузія можуть у майбутньому розраховувати на включення до альянсу, повідомив за підсумками зустрічі генсекретар військового блоку, яким на той момент був Яап де Хооп Схеффер. Дискусія про можливість прийняття України до НАТО викликала тоді неоднозначну реакцію як в самому альянсі, так і на Україні. Так, проти інтеграції України у військовий блок виступали, наприклад, Франція і Німеччина.
Як заявив у 2008 році французький прем’єр-міністр (тоді цей пост займав Франсуа Фійон. — RT), приєднання Грузії і України до альянсу може порушити баланс впливу між Європою і Росією.
На Україні рішення про інтеграцію з НАТО зустріли протестами, в організації мітингів брала участь Партія регіонів, очолювана Віктором Януковичем. Опитування, що проводилися в той час у країні, показували невисокий рівень підтримки ідеї вступу України в НАТО. Так, опитування, проведене Центром соціальних досліджень «Софія» в 2008 році, показав, що негативно до цієї ідеї ставилися 64,3% українців.
Найбільше негативне ставлення до інтеграції в НАТО проявлялося на південно-сході країни та в Криму, який на той час входив до складу України. Під час народного референдуму, проведеного на півострові громадськими структурами в 2006 році, проти інтеграції в НАТО висловилися майже 99% кримчан. Як відзначали тоді організатори голосування, хоча референдум не мав юридичної сили, його результати висловили ставлення населення до ініціатив про вступ в альянс.
Схожі результати показало опитування, проведене у 2012 році на території України соціологічною групою «Рейтинг». Дослідження показало, що рівень підтримки інтеграції в НАТО становив лише 19% по всій країні. Активно ідею вступу до НАТО підтримували лише в західних регіонах, там відсоток позитивних відповідей досягав приблизно 50%.
Глава Міноборони України Андрій Загороднюк заявив, що країна «перезавантаження» відносин з НАТО і переходить до «нового формату»…
Тим не менш прийшли до влади в результаті державного перевороту в 2014 році політичні сили відразу заявили про намір вести Україну до вступу в НАТО. Наприкінці того ж року Рада скасувала позаблоковий статус країни. У 2016-му приєднання до альянсу було визначено як мета зовнішньої політики держави, а в лютому 2019-го курс на членство в організації був закріплений і в українській конституції.
З перемогою на президентських виборах Володимира Зеленського ситуація не змінилася — новий український лідер заявив, що буде підтримувати курс на вступ країни до Північноатлантичного альянсу. При цьому Зеленський зазначав, що має намір винести це питання на плебісцит.
«І коли українці будуть готові, ми обов’язково винесемо це питання на референдум і Україна буде в НАТО», — наголошував Український президент.
Проте проведення такого опитування не є обов’язковою умовою, на відміну від, наприклад, приведення збройних сил країни і політичної системи у відповідність із стандартами НАТО. Крім того, серед ключових вимог — відсутність у країни-кандидата територіальних, етнічних і політичних конфліктів і вирішення наявних міжнародних спорів мирними способами. Також необхідно, щоб в країні не було іноземних військових баз.
Проблемна інтеграція
Якщо до «евромайдана» перешкодою для вступу України в НАТО виступало наявність в Севастополі бази ВМФ Росії, то після 2014 року інтеграція країни в альянс ускладнена через територіальних суперечок з Росією, зазначають експерти.
У своєму нещодавньому виступі перед курсантами Морської академії в Одесі Йенс Столтенберг заявив, що позиція Москви щодо руху України до НАТО не має значення.
Генсек альянсу підкреслив, що у Росії «немає права голосу», а також «юридичної або реальної платформи, щоб мати якийсь вплив на таке рішення».
Однак, як пояснив у коментарі RT комерційний директор журналу «Арсенал Вітчизни» Олексій Леонков, заяви керівництва НАТО про байдужість до позиції Москви не цілком відповідають реальності.
«Перш за все потрібно розуміти, що Захід не має наміру безпосередньо конфліктувати з Росією, особливо це стосується країн Європи. Тому Йенс Столтенберг робить такі двоякі заяви, з одного боку говорячи про відкритість НАТО для України, а з іншого — даючи зрозуміти, що ці перспективи неясні. В НАТО розуміють, що Росія і Білорусь будуть виступати проти вступу України в альянс», — пояснив експерт.
На думку Леонкова, факт наявності в України територіальних претензій до Росії не дозволяє їй розраховувати на вступ в альянс.
«Хоча для НАТО Україна — ласий шматок, де можна розмістити свої військові бази, ППО і ПРО, вплутуватися в чужі конфлікти альянс навряд чи хоче. Навіть Чорногорія змогла вступити в блок тільки після того, як відлуння югославської війни стихло», — зазначив експерт.
Крім того, поки немає підстав вважати, що інтеграцію України до альянсу схвалять всі країни блоку, що є ще однією обов’язковою умовою інтеграції, вважає Леонков.
«Сьогодні єдності з цього питання в НАТО не спостерігається. Проти вступу України будуть голосувати деякі члени альянсу», — додав експерт.
До 2025 року уряд України планує провести низку структурних перетворень у соціальній сфері та збройних силах, які б…
Схожої точки зору дотримується експерт Російського інституту стратегічних досліджень Сергій Єрмаков. Експерт нагадав про позицію керівництва Угорщини, яка протягом останніх років блокувала роботу комісії Україна — НАТО на рівні міністрів і глав держав. В кінці жовтня Будапешт наклав вето на декларацію постпредів при НАТО по Україні з-за того, що документ не зобов’язував Київ дотримуватися права угорського населення. Лише після того, як ці вимоги були враховані, Угорщина розблокувала прийняття документа.
«Київ погодився слідувати цим вимогам, завдяки чому ситуація пом’якшилася. Однак цей випадок зайвий раз показав, наскільки велике поле для протиріч між союзниками по НАТО з-за України», — пояснив Єрмаков в коментарі RT.
За словами експерта, альянс мало зацікавлений у членстві України.
«По суті, сьогодні Північноатлантичний альянс не має потреби в тому, щоб приймати у свій склад Україну, оскільки НАТО і так може вільно використовувати в своїх цілях українську територію. Але логіка розширення НАТО змушує керівництво блоку робити заяви щодо України і Грузії, а також підтверджувати свої наміри практичними заходами», — підсумував Єрмаков.
Thanks!
Our editors are notified.