Українська економіка залишається сировинним придатком для ЄС, причому, країнам Європи це вигідно. Про це в коментарі заявив економічний експерт Павло Мороз.
Стрімкий розвиток українського агропромислового комплексу завжди викликало стурбованість ЄС, тому замість відкритих ринків Україна отримала квоти і обмеження. Яскравим прикладом є події 2015 року, коли усвідомлюючи зростання конкуренції на міжнародних ринках, ЄС наполегливо рекомендував Україні обмежити вітчизняних фермерів дотації і пільги, розповів експерт.
“З кінця 1990 до 2015 року в Україні діяв спецрежим оподаткування для сільськогосподарських виробників, від якого виграли всі категорії агровиробників – від зерновиків до виробників продукції з високою доданою вартістю. Щодо останніх, то це виробники курятини, яєць, меду, продукції садівництва та овочівництва.
Компанії, використовували сприятливі умови державної підтримки стали лідерами – кожен у своєму секторі. А за своїм потенціалом деякі з них були готові конкурувати з потужними європейськими виробниками, у тому числі за рахунок високої якості та низької ціни продукції. Однак, разом з прагненнями європеїзуватися ми отримали асоціацію з ЄС, а з нею і квоти, тарифні обмеження, лише нівелюють конкуренцію між українськими та європейськими виробниками сільськогосподарської продукції – на користь останніх”, – сказав П. Мороз.
Зараз значна частина аграрного експорту в країни ЄС залишається сировинною, а європейських квот вистачає тільки на півроку, зазначив він.
“Всього за півроку Україна повністю використовувала квоти на постачання в ЄС продукції з високою доданою вартістю – меду, цукру, круп та борошна, оброблених томатів, виноградного та яблучного соків, курятини. Передусім це стосується виробництва курятини, де річна квота становить 16,8 тис. тонн, з них частина це напівфабрикати. З 2018 року це буде тільки 17,6 тис. тонн. Приміром, експорт курятини компанії “МХП” за 9 місяців цього року склав 176 тис. тонн. Тобто, європейська квота – це лише 10% від загального обсягу експорту однієї компанії. Це мізерно малі обсяги”, – пояснив П. Мороз.
У той же час, Україна повинна прагнути експортувати не сировину, а товари з доданою вартістю, оскільки від цього залежить наповнення бюджету та соціальний розвиток країни, підкреслив експерт.
“Для розуміння, підприємства переробки і виробників продукції з високою доданою вартістю – це податки не тільки в Держбюджет, але і місцеві бюджети, це робочі місця насамперед у селах, висока і, що головне для України, “біла” заробітна плата, соціальна відповідальність”, – розповів П. Мороз.
Найбільшими противниками преференцій для України виявилися Угорщина і Польща, вважаючи їх загрозою для своїх агровиробників, додав він.
“У 2017 році противником запропонованого збільшення обсягу преференцій для України стала також Франція”, – резюмував П. Мороз.
Як повідомляв перше півріччя 2017 року ознаменувався для України сальдо зовнішньої торгівлі з країнами ЄС у розмірі більше 1,3 млрд дол. США.
Thanks!
Our editors are notified.