Консервативна партія Британії здобула впевнену перемогу на дострокових парламентських виборах, отримавши абсолютну більшість — 365 депутатських місць з 650. Такого успіху торі не домагалися з часів Маргарет Тетчер. Їх лідер, чинний прем’єр країни Борис Джонсон заявив, що тепер він зможе вивести Британії з ЄС у встановлений термін — до 31 січня. На думку експертів, голосування фактично стало новим референдумом по брекситу, на якому британці знову не виявили бажання залишитися в Євросоюзі.
Результати парламентських виборів, що пройшли 12 грудня в Сполученому Королівстві, однозначно говорять про бажання британців покинути Євросоюз. Про це заявив прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон.
«Британський народ ясно, однозначно, безперечно виступив за те, щоб ми вийшли з ЄС… Я покладу кінець всьому цьому абсурду, і ми проведемо брексит у встановлений термін — до 31 січня. Ніяких «якщо», ніяких «але», ніяких «може бути», — заявив Джонсон.
В ході минулого голосування Консервативна партія (торі) забезпечила собі абсолютну більшість у палаті громад. Згідно з остаточними результатами, консерватори отримали 365 місць в парламенті з 650. Таких результатів консерватори не домагалися з часів Маргарет Тетчер.
На думку експертів, результати виборів, за великим рахунком, стали відповіддю на питання про необхідність другого референдуму за брекситу, який планували організувати британські лейбористи у разі своєї перемоги. Таку думку, зокрема, висловив у бесіді з RT журналіст Саймон Райт.
«Фатальну роль для лейбористів зіграло те, що перед загальними виборами вони пообіцяли провести повторний референдум з брекситу, не усвідомивши, що стануть референдумом ці самі вибори. Інших варіантів і не було: на голосуванні повинен був зважитися саме питання брексита, і забезпечити собі перемогу можна було, лише пообіцявши виборцям вихід Великобританії з ЄС і загальне позбавлення від пов’язаних із цим процесом проблем. Однак Джеремі Корбину, як і ліберальним демократам, не вдалося зрозуміти, куди насправді дме вітер», — підкреслив Райт.
Цю позицію підтримав в ефірі телеканалу RT і британський політолог Алекс де Руйтер.
«Ці вибори де-факто стали голосуванням або референдумом з питання брексита, у зв’язку з чим цікаво, що в округах, де зазвичай підтримують лейбористів, на цей раз підтримали консерваторів», — зазначив де Руйтер.
У свою чергу, професор економіки Девід Коллінз вважає, що Джонсон пішов ва-банк, зігравши на втоми британців від тривалого брексита, і виграв.
«Ці вибори, судячи з усього, стали другим референдумом щодо виходу з ЄС. Для більшості виборців вирішальним фактором стало питання брексита. Він був найбільш пріоритетним, і Консервативна партія пообіцяла покласти кінець бідам і сум’яття, які важким тягарем лежать на наших плечах останні два роки», — підкреслив Експерт.
Нагадаємо, у вересні Консервативна партія втратила парламентська більшість, після того як кілька депутатів, висловлюючи незгоду з позицією Джонсона за брекситу, покинули її ряди і перейшли в опозицію. Після цього торі не могли отримати необхідний перевагу при голосуванні навіть за підтримки свого головного союзника — Демократичної юніоністської партії Північної Ірландії (DUP).
Британські парламентарі прийняли поправку, яка зобов’язує прем’єр-міністра Бориса Джонсона просити у Європейського союзу нову…
Тепер же, як відзначають аналітики, значна перевага в парламенті дозволить кабінету Джонсона прийняти план щодо виходу Великобританії зі складу Євросоюзу — те, чого не міг добитися кабінет Терези Мей, бо не отримав схвалення парламентської опозиції.
На думку експертів, Джонсону вдалося перемогти з таким великим відривом, оскільки, на відміну від своєї попередниці, він зайняв безкомпромісну позицію щодо брексита.
«Його заяви про твердій рішучості завершити брексит, довести цей процес до кінця, допомогли йому набрати більшість. В суспільстві накопичилася втома від невизначеного положення Британії, і бажання знайти розв’язку спонукало електорат голосувати за партію, яка пропонувала дієве рішення. Крім того, угода щодо виходу Великобританії з ЄС вже була погоджена, і питання полягало лише в тому, щоб провести її через парламент. Проте розкол в суспільстві все одно зберігається, оскільки частка тих, хто хотів би залишитися в ЄС, все ще велика», — пояснила у розмові з RT старший науковий співробітник Центру британських досліджень Інституту Європи РАН Кіра Годованюк.
Вона також нагадала, що прогнози і опитування громадської думки, що проводилися напередодні виборів, передрікали Джонсону перемогу.
«Гірше нікуди»
Виступаючи в Лондоні з промовою, Борис Джонсон підкреслив, що результати цього голосування підводять риску під дискусією про повторному референдумі за брекситу.
«Думаю, за допомогою цього голосування ми поклали кінець жалюгідним загрозам провести повторний референдум», — заявив глава британського уряду.
Таким чином Джонсон натякнув на поразки лейбористів і їх лідера Джеремі Корбіна. Отримавши 203 місця в парламенті 650, ліві показали найгірший результат з 1935 року.
Джеремі Корбін неодноразово висловлювався за те, щоб провести повторний референдум з брекситу, в ході якого прибічники збереження членства Британії в ЄС, на його думку, цілком могли б набрати більше голосів, ніж ті, хто підтримує вихід Королівства з союзу.
Брексит може призвести до «жахливих» наслідків для Великобританії. Про це у своїй статті для видання The Guardian пише…
«Ми завершимо брексит, протягом шести місяців надавши людям право зробити остаточний вибір між виходом на розумних умовах або збереженням членства», — писав Корбін у своїй колонці для Mirror в кінці жовтня.
Однак тепер цим планам не судилося збутися — після поразки на виборах, яке британські ЗМІ називають нищівним, Корбін заявив, що залишить пост лідера партії. Члени партії поклали відповідальність за поразку саме на нього.
«Проблема в Корбине. Ми розуміли, що він неспроможний як лідер і з точки зору будь-яких якостей, необхідних для керівництва політичною партією, зарекомендував себе гірше нікуди», — наводить Associated Press думку лейбориста Алана Джонсона, який раніше обіймав ряд міністерських посад в уряді королівства.
Зазнали поразки на виборах і інші противники брексита — Ліберально-демократична партія. Її лідер Джо Суинсон розглядала дострокові вибори як можливість зміцнити позиції своєї політичної сили. Цієї мети вона хотіла добитися за рахунок ще більш радикального кроку, ніж другий референдум, а саме — повна відміна брексита.
«Брексит — це погано для нашої країни. Ми зупинимо брексит. Це дуже простий посил, і ми знаємо, що мільйони людей проголосують за це», — не раз говорила Суинсон.
Однак ліберал-демократи отримали всього 11 місць у палаті громад — на одне менше, ніж при голосуванні в 2017 році. Також вони позбулися всіх депутатів-перебіжчиків з інших політичних сил, завдяки яким загальна кількість місць партії в попередньому парламенті збільшилася до 21. Сама Суинсон також втратила свій мандат. Як і лідер лейбористів Корбін, після оголошення даних екзитполів Суинсон заявила про намір покинути свій пост.
В якості головної причини поразки консерваторів і ліберал-демократів експерти називають відсутність у них «стрижневого тези», на відміну від консерваторів, які змогли згуртуватися навколо однієї спільної ідеї.
«Лейбористи перебували в кризі, у них не було чіткого альтернативного сценарію, який вони могли б запропонувати виборцю, тому вони займалися тільки критикою брексита. Швидше за все, британському виборцю стало неприємним те, що лейбористи почали звинувачувати консерваторів, що вони грають на руку Кремлю. Розігрування російської карти всім набридло», — зазначила в бесіді з RT професор кафедри європейських досліджень факультету міжнародних відносин Спбду Наталія Єрьоміна.
«Битва буде продовжуватися»
Політологи вважають, що тепер Борис Джонсон зможе провести через парламент свій проект угоди з ЄС, згідно з яким Великобританія повинна покинути Євросоюз до 31 січня.
«Тепер уряд може провести проект угоди з ЄС, який раніше уклав Джонсон. Консерватори запропонували чіткий сценарій, який показує, що вони мають намір робити після виходу країни. Джонсон досяг певної угоди з ЄС, і зараз існує можливість далі розвивати цей напрямок і шукати взаємовигідні варіанти завершення процедури», — вважає Єрьоміна.
Перше засідання оновленої палати громад відбудеться 17 грудня. Після цього, 19 грудня, парламент відвідає королева Єлизавета II і звернеться з промовою до оновленого депутатського складу.
Газета The Mirror пише, що друге читання і голосування щодо проекту угоди, представленого Джонсоном, швидше за все, пройдуть до 25 грудня. Потім угоду буде передано в різні парламентські комітети, де воно буде перетворено в закон, що регулює процес виходу Британії з ЄС. Після цього відбудеться третє читання і голосування, а також розгляд у палаті лордів. Тільки після всіх цих процедур законопроект може отримати королівське схвалення.
При цьому Кіра Годованюк нагадує, що, навіть якщо брексит дійсно відбудеться до 31 січня, залишиться багато питань, які Лондону і Брюсселю належить вирішити вже після цієї дати. Зокрема, мова йде про угоду про вільну торгівлю.
«Протягом всього 2020 року Великобританія і ЄС будуть перебувати в стані переходу. За цей період країнам потрібно буде узгодити питання, особливо ті, які пов’язані з майбутнім двосторонніх економічних відносин. Це тривалий і досить складний процес, швидко домовленостей досягти не вдасться. Крім того, одночасно Великобританія почне обговорення торговельних угод з США та іншими партнерами, тому битва буде продовжуватися», — підсумувала експерт.
Thanks!
Our editors are notified.