Європейський інвестор вітчизняної лотереї розповів про складнощі роботи в Україні

Попадання в санкційний список РНБО українського оператора лотерей “М. С. Л.” на рівні з “батальйоном смерті Сомалі” та іншими терористичними організаціями стало несподіванкою для його європейського інвестора Маркоса Шиапаниса. Про те, як складно боротися з державними органами, коли вони вже без суду і слідства призначили компанію винною — він розповів в інтерв’ю виданню “Фокус”, передає .

Основною претензією до “М. С. Л.” з боку держорганів є нібито наявність “російського сліду” у структурі власності лотерейного оператора. Проте ж реєстри цю інформацію не підтверджують, зазначив М. Шиапанис.

“Згідно з даними державного реєстру серед власників компанії значаться тільки громадяни Кіпру та України. Основний власник „М. С. Л“ — кіпрська компанія Evolot Limited, а її конечний бенефіціар — кіпріот Маркос Шифпанис, то є я.

Єдині фінансові відносини, які пов’язують “М. С. Л” і “Альфа — груп”, — кредит в Альфа — банку”, — сказав він.

М. Шиапанис розповів, що після зміни влади в 2014 році і почався переділ лотерейного ринку. З того часу “М. С. Л.” постійно перебуває під пресингом. В кінці минулого року, приміром, у компанії був конфлікт з Міністерством внутрішніх справ, коли Арсен Аваков, публічно заявив про перевірки декількох операторів державних лотерей, у тому числі і “М. С. Л”.

“На мою думку, з допомогою МВС тоді намагалися незаконно перерозподілити лотерейний ринок на користь одного домінуючого гравця. З боку міністра будь заяви подібного роду безпідставні. Схожу хвилю „перевірок“ ми пережили в 2014 році, коли закривали наші точки і конфіскували обладнання. Після цього бардаку компанія звернулася до суду і виграла у МВС більше 300 судових справ. Обладнання повернули. Ясна річ, що ніяких вибачень з боку МВС не було”, — зазначив М. Шиапанис.

У 2015 році “М. С. Л.” потрапив в санкційний список РНБО, нагадав інвестор.

“Не в моїй компетенції оцінювати якість роботи силових органів. Але для „М. С. Л“ попадання в один список з такими структурами, як „батальйон смерті Сомалі“ та іншим терористичним організаціям стало несподіванкою.

Для компанії, яка стільки років працювала в Україні і стала одним з найбільших платників податків країни, – це нонсенс і серйозний удар, який призвів до негативних наслідків.

Коли список санкцій опублікували в 2015 році в перший раз, ми зверталися в різні органи. За моєю ініціативою СБУ відкрила кримінальне провадження та провела розслідування щодо встановлення фактів, які могли б стати підставою для застосування до М. С. Л“ санкцій. Я хотів сам розібратися, чи є якісь порушення з боку компанії і пов’язаних з нею осіб У березні цього року кримінальне провадження закрили, оскільки порушень не виявили. Але в черговий санкційний список нас все одно внесли”, — розповів М. Шиапанис.

В рамках цієї кримінальної справи планувалося виявити співробітників “М. С. Л”, які теоретично могли б сприяти тероризму. Але таких виявлено не було”, – уточнив він.

“Компанія не веде діяльності в Криму та східних регіонах країни. „М. С. Л“ відразу ж відключила все обладнання в цих регіонах, там залишилися дорогі корейські термінали. В цілому втрата обладнання обійшлася компанії в більш ніж 100 млн грн. СБУ у вересні минулого року надіслало лист, в якому повідомила, що за фактом проведення допитів та перевірок претензій до нас не виявлено і СБУ рекомендувало виключити “М. С. Л” з санкційного списку… але компанію знову внесли в список, що стала для нас шоком”, — сказав М. Шиапанис.

Після звернення “М. С. Л.” в суди, їх скарга дійшла до Вищого адміністративного суду України. Однак, після численних перенесень засідань, суд вирішив звернутися до Конституційного суду для визначення законності самого механізму санкцій, які завдали значної шкоди не тільки приватним компаніям, але і державі.

“Для компанії це не тільки фінансові втрати, але й моральні. Ми забезпечуємо роботою близько 5 тис. чоловік, і коли в ЗМІ проходить неправдива інформація, вона впливає як на цих людей, так і на гравців.

Що стосується фінансових показників, то за останні три роки український лотерейний ринок впав більш ніж в 10 разів. Якщо в 2013 році „М. С. Л“ перерахувала до бюджету майже 300 млн грн, то в 2016 — лише 21 млн грн.

Звичайно, багато в чому це пов’язано з ситуацією в країні. Але разом з тим держава робить все можливе, щоб добити операторів лотерей.

Спочатку керівники відомств прямим текстом закликали населення не грати в наші лотереї та ініціюють необґрунтоване вилучення обладнання. Потім проводиться необдумана податкова реформа, яка ввела оподаткування навіть на дрібні виграші. З мінімального призу доводиться віддавати майже 20%, хоча раніше податок стягувався лише з виграшів більш ніж 50 тис грн. Потім були введені списки санкційні….

Лотереї свого часу придумали саме для наповнення бюджету. Складається враження, що в Україні цього не розуміють, або роблять все для того, щоб бюджет наповнювався”, — резюмував М. Шиапанис.