Фінансовий мотив: навіщо США анонсували нові торгові мита проти Китаю

Економіка

Світовий фондовий ринок обвалився після новин про посилення торговельної війни США і Китаю. Дональд Трамп пообіцяв ввести з 1 вересня нові мита на імпорт китайських товарів на суму $300 млрд. Як очікується, під обмеження підпадуть всі поставки з КНР в Штати. При цьому заяви глави Білого дому прозвучали відразу після засідання Федеральної резервної системи (ФРС). 31 липня американський аналог центробанку вперше за десять років знизив ставку, але не став оголошувати про довгострокове стимулювання економіки. Таким чином, як вважають аналітики, Трамп хоче чинити тиск на регулятор і за рахунок протистояння з Китаєм змусити ФРС і далі знижувати ставку. В чому ризик ескалації тарифного конфлікту — з’ясовував RT.

Финансовый мотив: зачем США анонсировали новые торговые пошлины против Китая

У п’ятницю, 2 серпня, світові інвестори масово продають цінні папери на фондових ринках. Торги на біржах в Азії закрилися різким зниженням котирувань. Так, індекс Шанхайської фондової біржі SSE Composite впав на 1,41%, до 2867 пунктів, а гонконгський Hang Seng — на 2,51%, до 26 872 пунктів. Останній раз аналогічні рівні можна було спостерігати ще в середині червня. Японський Nikkei, в свою чергу, також скоротився на 2,11%, до мінімальної позначки за два тижні — 21 540 пунктів.

Відкриття торгової сесії в Європі супроводжується рекордним за 1,5 місяця обвалом головних біржових індикаторів. Німецький індекс DAX опустився на 2,18% (до 11 983 пунктів), французький CAC 40 — на 2,3% (до 5430 пунктів), а англійський FTSE 100 — на 1,61% (до 7463 пунктів).

Динаміка європейських і азіатських котирувань погіршилася слідом за падінням американського ринку цінних паперів. Напередодні ключові фондові індекси США досягли найнижчих значень з кінця червня. Промисловий індекс Доу — Джонса знизився на 1,05% (до 26 583 пунктів), корпоративний S&P 500 — на 0,9% (до 2953 пунктів), а високотехнологічний NASDAQ — на 0,79% (до 8111 пунктів).

Паніку серед фінансових гравців спровокували заяви Дональда Трампа про екскалації торговельної війни США і КНР. Як заявив американський президент, вже з 1 вересня Штати введуть нові 10%-ві мита на імпорт китайських товарів на суму $300 млрд.

«Наші представники тільки що повернулися з Китаю, де у них були конструктивні переговори щодо майбутнього торговельної угоди. Ми думали, що домовилися про угоду з Китаєм ще три місяці тому, але, на жаль, Китай вирішив переглянути умови договору до його підписання», — зазначив Трамп у своєму Twitter.

Читайте также:
Нацбанк затвердив правила округлення сум в чеках

За словами глави Білого дому, Пекін не виконав свою обіцянку почати закупівлі сільськогосподарської продукції з США і припинити продаж лікарського препарату фентанілу, від передозування якого «продовжує вмирати велике число американців». Більш того, за повідомленням ТАСС, Дональд Трамп також не виключив, що пізніше, в залежності від подальшого ходу переговорів з КНР, розмір обіцяних тарифів може збільшитися з 10% до 25%.

Реакція азіатської республіки на слова президента Штатів послідувала негайно. Так, КНР пригрозила Вашингтону «плачевними наслідками своїх дій» та заходами. Про це 2 серпня під час брифінгу заявила офіційний представник МЗС КНР Хуа Чуньин.

Финансовый мотив: зачем США анонсировали новые торговые пошлины против Китая

Нагадаємо: торгове протистояння двох найбільших економік світу почалося ще в 2018 році. Вашингтон звинуватив Пекін у незаконному отриманні американських технологій та інтелектуальної власності. За версією адміністрації Білого дому, дії Китаю призвели до того, що торговий дефіцит США з азійських республікою досяг $375 млрд.

У травні 2018-го країни домовилися про мирне врегулювання конфлікту, але американська сторона все ж таки зважилася на розв’язання повномасштабної торгової війни та обклала митом половину китайського експорту (на $250 млрд). У відповідь Пекін встановив тарифи в розмірі 5% і 10% на імпорт американської продукції на $60 млрд, після чого Вашингтон пообіцяв ввести мита на всі поставки з Китаю.

Читайте также:
За рік хліб в Україні подорожчав на 60%

Хоча на початку 2019 року держави провели серію успішних переговорів, у травні Штати підвищили мита на китайські товари на суму $200 млрд і пригрозили додатково обкласти тарифами продукцію на $300 млрд. Китай у відповідь ввів свої мита обсягом $60 млрд з 1 червня. Тим часом технологічні компанії США стали припиняти співпрацю з китайським гігантом Huawei. На саміті G20 у червні сторони знову домовилися відновити переговори, але Білий дім в черговий раз вирішив посилити тиск на азіатську республіку.

Ймовірність економічного спаду в США максимально зросла за останні десять років. Такі дані наводить Федеральний резервний банк…

«Результатом надмірно тривалого конфлікту може стати більш серйозне уповільнення міжнародного виробництва і торгівлі, що оцінюється багатьма аналітиками і фінансистами як перший фактор можливого початку економічної кризи у світі», — пояснив у розмові з RT партнер практики стратегії та операційної ефективності Althaus Group Герман Шеховцев.

Зазначимо, що тарифне протистояння двох країн вже спровокувало рекордне падіння ділової активності в глобальному виробничому секторі. У липні відповідний індекс PMI опустився до 49,3 пункту — вперше з жовтня 2012 року. Про це йдеться у спільному звіті J. P. Morgan і аналітичного агентства IHS Markit.

Читайте также:
В АРБ оцінили ризики від дій шахраїв в банківській сфері

Традиційно індекс PMI відображає реальний стан конкретної галузі. Значення вище 50 пунктів свідчить про позитивної економічної ситуації, нижче 50 пунктів — про стагнацію сектора.

За оцінкою начальника відділу инвестидей «БКС Брокер» Нарік Авакяна, в найближчі дні ринок продовжить відігравати повідомлення про новий виток торговельної війни. За прогнозом фахівця, американські індекси можуть додатково знизитися на 5-6%, азійські — на 8-10%, а європейські — на 3-4%.

Внутрішній тиск

Цікаво, як зазначають опитані RT аналітики, що заяви Трампа про екскалації торговельної війни пішли за підсумками засідання ФРС США. 31 липня Федрезерв вперше з 2008 року очікувано знизив процентну ставку, але при цьому глава регулятора Джером Пауелл не став оголошувати про початок довгострокового стимулювання економіки Штатів. Таке рішення викликало негативну реакцію інвесторів і обернулося критикою з боку американського президента.

«Ринок хотів почути від Пауелла і ФРС про початок тривалого і рішучого циклу зниження ставок, щоб йти в ногу з Китаєм, Євросоюзом та іншими країнами світу. Як зазвичай, Пауелл нас розчарував», — написав Трамп у своєму Twitter.

1 серпня фондові індекси Європи і Азії рухаються різноспрямовано після падіння біржових котирувань в Штатах. Невизначеність на…

Читайте также:
Прибутковий внесок: індекс Мосбиржи вперше в історії перевищив 3000 пунктів

Відзначимо, що в 2018 році Федеральна резервна система Штатів чотири рази підвищила базову ставку та ще в грудні планувала два підвищення на 2019 рік. Разом з тим Трамп неодноразово критикував дії регулятора і його керівника. На думку глави Білого дому, економічне становище країни не вимагало такого посилення монетарної політики.

В результаті звинувачень Трампа і виникли побоювання з приводу економічного спаду в США регулятор змінив риторику. Навесні ставка була збережена, а на початку липня Джером Пауелл вже відкрито натякав учасникам ринку на можливе пом’якшення грошово-кредитної політики. Таким чином, ринки розраховували на тривале зниження ставок, але за підсумками останнього засідання не отримали від Федрезерву підтвердження своїх прогнозів.

За словами опитаних RT експертів, за рахунок посилення ризиків торгової війни Дональд Трамп намагається натиснути на керівництво ФРС і тим самим прискорити процес зниження ставок.

«Факт, що заяви Трампа про мита були озвучені на наступний день після слів Пауелла, можна вважати індикатором того, що у американського політичного та економічного істеблішменту на даний момент немає єдиного розуміння ситуації», — зазначив Герман Шеховцев.

Як розповів в інтерв’ю RT експерт компанії «Міжнародний фінансовий центр» Володимир Рожанковський, спроби Трампа вплинути на дії ФРС вже викликають невдоволення у політичних еліт країни. На думку аналітика, у разі подальшого зростання напруженості між главою Білого дому і керівником ФРС конгрес США може ініціювати законопроект, що обмежує повноваження президента щодо фінансово-фіскальної політики держави.

Source
Оцініть статтю
Популярний портал | Proexpress.com.ua | все найцікавіше в Україні

Thanks!

Our editors are notified.