Флагман вітчизняної війни: російський атомний криголам «Арктика» завершив перший етап ходових випробувань

Російський атомний криголам «Арктика» проекту 22220 успішно завершив перший етап ходових випробувань, повідомили на «Балтійському заводі». Фахівці підприємства протестували роботу резервних дизель-генераторів, систем зв’язку та навігації. Нові криголами будуть використовуватися для забезпечення цілорічної навігації по Північному морському шляху. Судна цього типу мають більш потужну енергетичну установку, ніж їх попередники. На думку експертів, володіння найбільшим у світі ледокольным флотом створює для Росії унікальну конкурентну перевагу в освоєнні ресурсів арктичної зони.

Російський атомний криголам «Арктика» 14 грудня завершив перший етап ходових випробувань. Про це повідомили в прес-службі «Балтійського заводу».

«14 грудня після завершення випробувань у Фінській затоці головний атомний криголам «Арктика», побудований на «Балтійському заводі», повернувся до добудовчої стінці заводу», — йдеться в повідомленні.

На «Балтійському заводі» повідомили, що в ході випробувань була успішно відпрацьована програма першого етапу: здійснена перевірка побутових, комунікаційних та навігаційних систем, а також ходу від резервних дизельних генераторів. Під час випробувань криголам досяг самостійної швидкості в 6 вузлів.

Перший етап ходових випробувань стартував 12 грудня. Гендиректор «Балтійського заводу» Олексій Кадилов раніше повідомив, що готовність атомохода становить 95%. Завершити всі роботи планується до травня 2020 року, після чого корабель надійде в експлуатацію.

Перший в світі

Реалізація проекту 22220 спрямована на планове оновлення атомного криголамного флоту РФ і забезпечення цілорічної навігації в Арктиці. На «Балтійському заводі» будуються ще два криголама цього типу: «Сибір» і «Урал». Крім того, в серпні 2019 року держкорпорація «Росатом» і завод уклали контракт на будівництво ще двох суден цього проекту.

Криголами проекту 22220 стануть найбільшими в світі. Їх водотоннажність складе 33,5 тис. т, довжина — 173,3 м, ширина — 34 м, висота борту — 15,2 м, автономність — близько шести місяців. Такі судна можуть ламати лід товщиною до 2,8 м.

На «Адміралтейських верфях» в Санкт-Петербурзі почалося будівництво багатофункціонального бойового корабля льодового класу проекту…

Ці судна перевершують за характеристиками своїх попередників. Потужність їх ядерної силової установки РИТМ-200 розробки ОКБМ їм. І. в. Афрікантова (Нижній Новгород) становить 60 МВт (проти 55 МВт апаратів радянського покоління). Атомні криголами мають незаперечну перевагу перед дизельними, так як силова установка з ядерним реактором дозволяє йому рухатися в льодах, використовуючи всього кілька грамів палива на день.

Інша важлива перевага новітніх атомохода полягає в автоматизації систем управління. Сучасне обладнання дозволило майже вдвічі скоротити чисельність екіпажу — до 75 осіб.

Ще однією особливістю атомохода цього проекту є змінна осаду. Можливість змінювати осадку корабля з 10,5 до 8,55 м дозволяє їм ходити як по глибокій воді, так і на мілководді, що важливо, оскільки російські криголами регулярно заходять в гирла сибірських річок.

Нові криголами замінять розроблені в СРСР суду проектів 10520 і 10580. Президент РФ Володимир Путін у квітні заявив, що до 2035 року у Росії буде не менше 13 важких криголамів, дев’ять з яких — атомні.

«Зараз у Петербурзі будуються три нових атомних криголама: «Арктика», «Сибір» і «Урал». Всього ж до 2035 року Арктичний флот Росії буде налічувати не менше 13 важких лінійних криголамів, в тому числі дев’ять атомних», — зазначив російський лідер.

Варто зазначити, що на сьогодні Росія є єдиною в світі країною, що експлуатує атомні криголами.

У бесіді з RT військовий експерт Юрій Кнутов підкреслив, що Росія весь час підвищує рівень розвитку своїх технологій, у тому числі в плані розробки судів, створених для роботи в арктичних регіонах.

«Більш того, вона зараз підходить до етапу, коли на атомні підводні човни нового покоління, а також кораблі криголамного класу і лінкори будуть встановлюватися реактори з неперегружаемыми каналами, які в період служби працюють без зупинки. Також буде змінено форму судна, що дозволить використовувати нову технологію, з допомогою якої можна проламувати лід більшої товщини, ніж можуть криголами радянської споруди», — зазначив Кнутов.

Росія володіє самим численним і досвідченим ледокольным флотом, нагадав у розмові з RT завідувач кафедрою політології та соціології РЕУ ім. Плеханова Андрій Кошкін.

«У нас є досить хороші традиції в суднобудуванні, особливо криголамів, у створенні відповідних двигунів, які працюють на ядерному паливі. Сьогодні Росія є флагманом в арктичних широтах», — зазначив політолог.

Арктичні рубежі

Генеральний директор держкорпорації «Росатом» Олексій Лихачов раніше розповідав про цілі, які стоять перед атомною ледокольным флотом. Зокрема, планується досягти цілорічного використання Північного морського шляху (СМП). За словами Лихачова, це значно покращить якість життя на прилеглих територіях.

Північний морський шлях — транспортна артерія, що проходить уздовж арктичних берегів РФ. В даний час адміністрація СМП забезпечує навігацію в акваторії від мису Дежньова на сході до архіпелагу Нова Земля на заході. Майновим фондом північному морському шляху керує корпорація «Росатом», правове регулювання та наглядові функції виконує Міністерство транспорту.

Вантажообіг Північного морського шляху (СМП) до 2035 року повинен збільшитися у вісім разів, досягнувши показника в 160 млн т. Про це…

Заступник міністра РФ з розвитку Далекого Сходу і Арктики Олександр Крутіков, виступаючи 6 грудня на форумі «Арктика: сьогодення та майбутнє», заявив, що до 2035 року обсяг перевезень по Північному морському шляху збільшиться майже у вісім разів, досягнувши показника в 160 млн тонн. Для порівняння, у 2018 році цей показник перебував на позначці в 19,7 млн т.

У довгострокових планах Росії — пристосувати Севморпуть до міжнародного транзиту.

За словами Юрія Кнутова, останнім часом не тільки Росія, але й інші держави активізувалися в освоєнні арктичних широт, проявляючи інтерес до СМП, тому що в Арктиці знаходяться величезні запаси природних ресурсів.

«Технології, які існували 30-50 років тому, не дозволяли до цих запасах наблизитися, але зараз все змінилося. Коли більш дешеві джерела ресурсів виявляться вичерпані, постане питання про експлуатацію шельфу, який десятки, а може і сотні років буде забезпечувати потреби Росії в сировині і рідкоземельних металах», — пояснив експерт.

Схожої точки зору дотримується і Кошкін.

«Не можна зупинятися на досягнутому, тому що приарктические держави дуже активно почали освоювати території, які знаходяться під їх впливом, у зв’язку з тим, що багато неарктических держав хотіли б брати участь в розробках вуглеводневих матеріалів. В шельфах арктичних знаходяться запаси природних ресурсів, які сьогодні затребувані в багатьох економічно розвинених державах, зокрема в Китаї, Австралії, Індії», — зазначив він.

Юрій Кнутов звернув увагу, що саме криголамний флот Росії забезпечує їй унікальну перевагу в освоєнні арктичних широт.

«Росія володіє перевагою в плані оснащення свого криголамного флоту перед іншими країнами, що мають доступ в полярне коло. Сьогодні у США лише два діючих криголама, порівняно з якими навіть радянські криголами виглядають досконаліше і сучасніше. Якщо розглядати криголами, які зараз будує Росія, то вони на порядок краще, ніж у американців», — підкреслив експерт.

Кошкін ж зазначив, що створення нових криголамів — це тільки частина тих завдань, які треба вирішити для освоєння СМП.

«Росія повинна забезпечити себе відповідними портами, засобами для проводу судів, облаштувати інфраструктуру Північного морського шляху. При цьому такі судна, як «Арктика», «Сибір» і «Урал», безумовно, дозволять їй зробити СМП більш привабливим для перевізників», — уклав політолог.