Флешка, ігрова консоль і посудомийна машина: 12 радянських гаджетів, про яких знали одиниці

У Радянському Союзі інженер був популярною і шанованою професією. Тому величезна кількість щорічно проектованих в СРСР пристроїв не здається нам чимось дивним. Однак мало хто знає, що серед безлічі відомих приладів, таких як інженерний калькулятор або настінний радіоприймач, були спроектовані флешки, шаховий комп’ютер і навіть антирадар для автомобілістів. Вашій увазі 12 маловідомих радянських гаджетів.

Кольоровий відеопроектор «Аквілон»

Радянський відеопроектор. /Фото: narod.ru
«Аквілон» був випущений буквально в останні миті життя Радянського Союзу в 1991 році на базі МФТІ. В комплекті також було кілька різних за розміром екранів, причому вибір, який саме з них опиниться в певному комплекті, залежав від особливостей подальшого використання конкретного пристрою.

Серія «Аквилонов» була обмеженою, проте існувало відразу декілька його варіантів. Використовували радянський відеопроектор переважно в школах і університетах, а також в лайнерах цивільної авіації. Був у приладу і істотний недолік: процес його налаштування був досить трудомістким.

«Електроніка-5» – Леопольд

Дитячі наручні годинники. /Фото: fishki.net
Дитяча серія наручних годинників відрізнялася яскравими квітами і зображенням поряд з циферблатом головного героя популярної серії радянських мультиплікаційних фільмів – кота Леопольда.

Однак малюнок улюбленого персонажа був не тільки засобом залучення до продукту дитячої аудиторії. Леопольд мав цікавий апгрейд у вигляді спеціального індикатора, за допомогою якого очей кота блимав у такт секундам.

Посудомийна машина «Страуме-2»

Радянська настільна посудомийка. /Фото: back-in-ussr.com
У Радянському Союзі також робили спроби полегшити життя домогосподаркам. Так, у 1967 році в Латвійській РСР була випущена перша посудомийна машина «Страуме-2», вироблена на однойменному ризькому заводі.

Радянська «посудомийка» була настільною і могла вмістити в себе одночасно наступний набір столових приладів: дванадцять тарілок, чотири склянки, вісім ложок, чотири виделки і чотири ножа.

Ноутбук «Електроніка МС 1504»

В СРСР випустили свій лептоп. /Фото: pinterest.com
Слід уточнити, що в серію перший вітчизняний лептоп пішов вже практично одночасно з розвалом СРСР – в 1991-1993 рр., однак проектували його все ж ще в Радянському Союзі. Тоді ж ноутбук оцінили в 550 доларів США. Первісна назва пристрою – ПК-300.

Випускали радянський лептоп на базі мінського НВО «Інтеграл» відразу в двох модифікаціях – дисплея без підсвічування і з підсвічуванням. Забарвлення самого екрану була чорно-білою, однак представлялася можливість підключити і кольоровий монітор. Також пристрій оснащений вбудованими годинниками реального часу.

Наручний годинник з радіо

Радянські радіогодинник. /Фото: pikabu.ru
Цей цікавий гаджет був розроблений на базі ризького ЗА «Радіотехніка» 1986 рік. Пристрій являло собою наручний годинник з вбудованим радіоприймачем. Також була розрахована собівартість цього продукту при пуску в серію (передбачувана кількість – 20 тисяч штук) – 3 рублі 50 копійок.

Всього було спроектовано три варіанти незвичайного радянського гаждета. Перші години були електронними, другі – електромеханічними кварцовими. Третій варіант принципово відрізнявся від своїх попередників – ця модифікація передбачала вбудований радіоприймач не годинник, а в брелок або кулон.

Планетохід «Електроніка ІМ-11»

Дитяча іграшка-планетохід. /Фото: wikipedia.org
Дитяча іграшка з незвичайною назвою «Планетохід» являла собою шестиколісний танк, який міг рухатися по заздалегідь заданій траєкторії: машина запам’ятовувала послідовність рухів (максимальна кількість команд – 16) і виконувати їх.

Крім того, планетохід був оснащений командою скидання пропелера, мав задні фари і габарити. У іграшки був попередник – «Луноход», який відрізнявся відсутністю пропелера.

Шаховий комп’ютер «Електроніка ІМ-01»

У СРСР можна було пограти в шахи з комп’ютером. /Фото: back-in-ussr.com
Радянський шаховий комп’ютер був спроектований у 1986 році на базі ленінградського об’єднання електронного приладобудування «Світлана». Мав дві модифікації: «Електроніка ІМ-01» і «Електроніка ІМ-01Т».

Комп’ютер міг відтворювати кілька рівнів гри різної складності, був оснащений режимом розстановки фігур і можливістю аналізувати їх позиції. Також машина володіла здатністю рішення шахових задач у вигляді поставки мата супернику за певну кількість ходів. Крім того, модифікація комп’ютера «Електроніка ІМ-01Т» крім режиму гри «людина-комп’ютер» могла відтворити ще один – «комп’ютер-комп’ютер».

Комбінована установка «Ленінград Т-3»

Післявоєнна установка 3 в 1. /Фото: back-in-ussr.com
Навіть позбавлення і труднощі післявоєнного відновлення СРСР не могли зупинити роботу умів інженерів і проектувальників. Так, у 1948 році в Ленінградському заводі імені Козицького був випущений дуже цікавий гаджет – комбінована установка 3 в 1.

Пристрій являло собою декілька громіздку конструкцію масою 150 кг, яка вміщувала три приладу одночасно – телевізор, радіоприймач і програвач грамплатівок. У вільний продаж установка «Ленінград Т-3» не поставлялася, а поширювалася серед будинків культури великих радянських міст. Крім того, її підносили в якості нагороди заслуженим діячам і відзначилися членам партії.

Магнитоплан ТП

Нереалізований проект магнітної залізниці. /Фото: topast.ru
У Радянському Союзі також планували запустити власні потяги на магнітній подушці. Ще в 1979 році в місті Раменське Московської області було побудовано тестове залізничне магнітне полотно. А в 1980-е роки спроектували п’ять експериментальних дослідних зразків вагонів до нього (ТП-01 – ТП-05).

Перша магнітна залізниця планувалася для запуску у Вірменії, навіть було розпочато її будівництво в 1987 році, закінчити яке збиралися протягом чотирьох років. Однак реалізації амбітної розробки завадили спочатку Спітакський землетрус, а потім почалася Карабахська війна, і проект був законсервований.

«Вектор-антирадар»

Радянський антирадар. /Фото: narod.ru
Це пристрій міг би користуватися великою популярністю в автомобілістів, однак так і не було випущено у продаж, навіть після успішних випробувань. «Вектор-антирадар» розробив у 1990 році Віталій Колесник на базі Серпуховського заводу «Ратеп».

Гаджет являє собою детекторний приймач (а по-простому – автомобільний антирадар), який «засікав» міліцейський радар, що знаходиться в радіусі 750-800 метрів і сигналом сповіщав про свою «знахідку» водія. Випробування «Вектора-антирадара» проводилися із застосуванням реального міліцейського обладнання.

Приставка «Палестра-02»

Телевізійна приставка. /Фото: pikabu.ru
Перша радянська ігрова консоль «Палестра-02» промислового виробництва була спроектована у Львові на ЛПО імені в. І. Леніна в 1978 році. Пристрій була вбудована імітація чотирьох спортивних ігор: волейболу, міні-футболу, сквошу і тенісу.

Крім того, був присутній також режим тренування, який був єдиним, де не можна було грати по кілька чоловік. У кожній грі рухалися різні гравці. Так, наприклад, у волейболі це були воротар і нападник. Також у всіх іграх були присутні ведення рахунку до п’ятнадцяти очок.

Радянський накопичувач СМ5300.01

Флешка з СРСР. /Фото: livejournal.com
Дивно, але в СРСР був навіть власний прототип сучасної флешки. Пристрій СМ5300.01 було випущено на базі болгарської «Заводу запам’ятовуючих пристроїв» міста Пловдив в 1983 році.

Ця «флешка» являла собою накопичувач на магнітних стрічках. Інформації на них, за сучасними мірками, можна було помістити зовсім небагато, але для 1980-х це був справжній прорив: по інформації Novate.ru залежно від типу запису на одну котушку вміщалося від 6 до 9 мегабайт.

На додаток до теми: Відомі іграшки в СРСР, здатні захопити і дітей, і дорослих