Влада Польщі вважають, що членство країни в ЄС і НАТО необхідно закріпити в Конституції. Зокрема, про це заявив польський президент Анджей Дуда. Крім того, віце-прем’єр уряду Ярослав Говін висловив думку, що в основному законі країни має з’явитися розділ, що регламентує відносини Варшави з Євросоюзом. Експерти відзначають, що подібні висловлювання пов’язані з прийдешніми виборами до Європейського парламенту і польського сейму. Нинішнє керівництво нерідко критикують за часті конфлікти з Брюсселем, в той час як більша частина населення країни позитивно ставиться до ЄС. При цьому аналітики підкреслюють, що необхідність конституційних гарантій членства в Євросоюзі та НАТО — ознака кризи цих організацій.
Президент Польщі Анджей Дуда закликав закріпити членство країни в ЄС і НАТО в Конституції країни. Про це він заявив 3 травня, виступаючи на заходах, присвячених прийняттю першого основного закону Польщі.
3 травня 1791 року в Речі Посполитій була прийнята перша польська конституція (конституція Третього травня) — друга в світі після Конституції США. З 1990 року цей день є національним святом.
«Сьогодні одне з важливих завдань, що стоять перед нами, — будівництво у Польщі сильної держави. У нас діє Конституція, і треба дискутувати на тему внесення до неї змін. Тому що варто дискутувати про те, чи включати записи про Євросоюз і НАТО, слід гарантувати в основному законі присутність Польщі в цих великих спілках. Я особисто переконаний, що слід», — цитує Дуду «Радіо Польща».
У свою чергу, віце-прем’єр польського уряду Ярослав Говін, виступаючи в Кракові, заявив, що в Конституції країни має з’явитися розділ, що регулює відносини між Польщею і ЄС. З одного боку, він закріпить членство країни в інтеграційному блоці, з іншого — розділить повноваження національних властей і європейського керівництва.
Польський президент — не перший, хто виступає з ініціативою конституційно гарантувати членство країни в міжнародних блоках. У березні минулого року схожу пропозицію озвучив президент Польської селянської партії Владислав Косіняк-Камиш. Правда, він запропонував внести в основний закон держави лише положення про членство Польщі в Європейському союзі.
У цієї пропозиції знайшлися як прихильники, так і критики. Заступник міністра культури Польщі Ярослав Селлин тоді підтримав цю ініціативу, а віце-спікер сейму Польщі Станіслав Тышка, що представляє націоналістичну партію Kukiz’15, виступив проти. Він порівняв внесення в Конституцію записи про членство в ЄС з нормою основного закону соціалістичної Польщі, де закріплювався курс на «дружбу і співпрацю з Союзом Радянських Соціалістичних Республік та іншими соціалістичними державами».
Прес-секретар польського президента Блажей Спыхальский, в свою чергу, нагадав, що ще в минулому році президент вніс до сейму пропозицію щодо проведення загальнонаціонального референдуму. Серед питань, які позначив Анджей Дуда, було один, що стосується закріплення в основному законі країни членства в НАТО і ЄС. Однак парламент, без схвалення якого не можна провести жодної плебісцит, не підтримав цей документ серед інших пунктів, які вніс у список Анджей Дуда, було і питання про розширення власних повноважень.
Поправити імідж
Як відзначають експерти, зараз польський президент повернувся до питання зміни основного закону країни і конституційних гарантій членства в НАТО і ЄС з політичних причин. Одна з них — бажання все ж таки проштовхнути пакет реформ, які посилили б його владу. Інша — прагнення перехопити проєвропейську порядку своїх політичних супротивників.
Справа в тому, що в лютому 2019 року прихильники ліберальних політичних сил заявили про об’єднання перед травневими виборами до Європарламенту. В результаті з’явилася Європейська коаліція, прихильники якої критикують чинну владу, представлені консервативною партією «Право і справедливість», за часті конфлікти з Брюсселем і прагнення нібито підірвати європейський шлях Польщі.
Жителі Польщі незадоволені реформою судової системи, яку проводить правляча партія «Право і справедливість». У країні проходять…
За даними дослідження, підготовленого соціологічною службою Kantar Public за замовленням Європарламенту і опублікованого 18 квітня, прихильники проєвропейського шляху можуть отримати в новому складі цього органу майже стільки ж місць, скільки і депутати від «Права і справедливості». Перші можуть розраховувати на 21 місце, другі — на 23. Восени 2019 року відбудуться вже парламентські вибори, на яких опозиція знову спробує кинути виклик партії влади. А у 2020 році Польщу чекають вибори президента.
30 квітня, напередодні 15-ї річниці вступу Польщі в ЄС про непорушність членства країни в рамках цього інтеграційного об’єднання заявив Анджей Дуда. Минулого місяця схожу заяву робив і голова «Права і справедливості Ярослав Качинський.
«У правлячої партії і уряду Польщі є проблеми з проєвропейським іміджем, — зазначив в інтерв’ю RT експерт Інституту стратегічних досліджень Олег Неменский. — Вони є євроскептиками, радикальної проамериканської партією, і у відносинах з Європою в Польщі досить великі проблеми. Їм необхідно робити якісь заяви, для того щоб підкреслити, що вони не є противниками Європейського союзу. А також демонструвати західному співтовариству, що керівництво Польщі не сумнівається в необхідності членства Польщі в ЄС, а заодно і в НАТО».
1 травня віце-голова Єврокомісії Юркі Катайнен різко розкритикував підхід Варшави до відносин з ЄС, заявивши, що організація — «не грошова машина» і не «корова, яку можна доїти». Як зазначає «Радіо Польща», посилалася на підрахунки видання Business Insider, за 15 років членства в ЄС Польща отримала від Євросоюзу €163 млрд, а внесла в загальноєвропейський бюджет всього €53 млрд.
Не дивно, що, за даними проведеного восени 2018 року офіційного дослідження соціологічної служби ЄС Eurobarometer, поляки виявилися одним з найбільш позитивно відносяться до ЄС народом Європи: 54% опитаних у Польщі позитивно ставляться до ЄС.
Фактор Туска
Практично одночасно з виступом президента Польщі про важливість членства в ЄС заявив голова Європейської ради Дональд Туск, який приїхав в
Варшаву. Втім, він більше уваги приділив співпраці Польщі та США.
«Ми, поляки, теж повинні говорити голосно, що ми не мали і, мабуть, не будемо мати в найближчому майбутньому кращого союзника, ніж Сполучені Штати», — підкреслив Туск.
Нагадаємо, раніше Дональд Туск займав пост прем’єр-міністра Польщі, одночасно очолюючи партію «Громадянська платформа». Після виборів в Європарламент, які пройдуть в кінці травня, місце Туска займе новий представник однієї з країн ЄС. У Польщі ж не без підстав вважають, що колишній глава уряду може повернутися в політику рідної країни. Раніше Туск неодноразово звинувачував представників партії «Право і справедливість» у тому, що Польща може вийти з ЄС.
Як зазначив в інтерв’ю RT політолог Станіслав Кувалдін, 3 травня у Варшаві де-факто збіглося два важливі політичні події — виступу президента Анджея Дуди та Дональда Туска, які багато в чому перегукувалися між собою. При цьому для колишнього прем’єр-міністра цей виступ може стати стартом нової кар’єри на батьківщині, а для цього йому необхідно обов’язково позначити, що він буде «своїм» як для Євросоюзу, так і для Сполучених Штатів, вважає експерт.
«Польська опозиція дивиться на Туска як на можливого спасителя, як на одну з найбільш сильних фігур, які є у них в колоді, оскільки ніхто після від’їзду Туска в Брюссель так і не зміг його замінити, — зазначив Кувалдін. — Заява президента пролунала частково в якості кроку в бік польських лібералів в спробі домогтися підтримки конституційної реформи з боку різних політичних сил».
Наслідки змін
На думку експертів, рішення записати в Конституцію положення про членство в НАТО і ЄС принципово не змінить зовнішню політику Польщі.
Голова Європейської ради Дональд Туск заявив про те, що Польща може вийти з Євросоюзу. За словами європейського лідера,…
«Можна позначити членство в ЄС, але одночасно виступати за те, щоб ЄС не мав великих повноважень», — зазначає Станіслав Кувалдін.
У лютому 2019 року рішення, аналогічне нинішньому пропозицією президента Польщі, було прийнято у Києві. Тоді Верховна рада проголосувала за пропозицію Петра Порошенка внести до Конституції поправки, що закріплюють курс країни на членство в НАТО і ЄС. Однак експерти зазначають, що, незважаючи на зовнішню схожість польської та української ситуації, між ними є серйозні відмінності.
«Україна закріпила в Конституції курс на вступ країни в Євросоюз і НАТО. А у Польщі мова йде не про курс, а про членство в цих об’єднаннях. Така запис у Конституції блокує постановку питання про вихід з відповідних організацій», — зазначає Олег Неменский.
Хоча більшість поляків позитивно ставляться до ЄС, в країні активні представники політичних структур, які скептично сприймають членство в цій організації. 1 травня у Варшаві навіть пройшов мітинг євроскептиків, в якому взяли участь кілька тисяч чоловік, були серед них і люди з гаслами про вихід з Євросоюзу.
«Якщо одна з країн ЄС демонструє закріплення членства в Конституції, то це говорить про глибоку кризу, який тільки розпочинається в ЄС і НАТО, — вважає Олег Неменский. — Бо перш гарантувати членство в цих організаціях на рівні основного закону необхідності не було. Зараз же ця ініціатива має внутрішньополітичне значення. Це заборона на постановку питання про вихід з ЄС і НАТО тим партіям, які до цього закликають. А перед виборами до Європарламенту ці партії ведуть себе досить активно».
Thanks!
Our editors are notified.