Лідери країн «Великої двадцятки» в підсумковому комюніке саміту в Осаці заявили про важливість забезпечення енергетичної безпеки та значущості безперебійних постачань вуглеводнів з усіх джерел та по всіх маршрутах. Наголошується, що це необхідно для перетворення енергетики всіх країн в надійні системи з низьким рівнем викидів парникових газів. Як вважають експерти, звернення G20 адресовано в тому числі учасникам близькосхідного ринку енергоносіїв та членам проекту «Північний потік — 2». Так, запуск газопроводу дозволить ФРН скоротити шкідливі викиди в атмосферу за рахунок згортання вугільної генерації електроенергії, що повністю відповідає цілям G20. Однак Білий дім, незважаючи на підписання комюніке, по всій видимості, не має наміру виконувати ці рекомендації і продовжить тиск на учасників проекту, відзначають аналітики.
Лідери країн «Великої двадцятки» за підсумками дводенного політичного форуму в Осаці підписали комюніке, в якому зокрема йдеться про важливість реорганізації енергетичного сектора на основі принципів безпеки, економічної ефективності, надійності і захисту навколишнього середовища. Наголошується, що це необхідно для якнайшвидшого перетворення енергетичних систем країн світу у доступні, надійні і мають низький рівень викидів парникових газів структури, наголошується в заяві.
«Ми визнаємо роль джерел енергії та технологій в енергетичному балансі і різні шляхи переходу на національному рівні до більш чистим енергетичним системам», — йдеться в документі.
У зв’язку з недавніми подіями, які викликали стурбованість щодо безпечного транспортування енергії», учасники саміту відзначили важливість забезпечення енергетичної безпеки в глобальному масштабі. Мова, зокрема, йде про розвиток інфраструктури і «забезпечення транспортування енергії, що включає різні джерела, постачальників і маршрути».
Як вважають експерти, під «недавніми подіями» лідери G20 мають на увазі атаку, якої зазнали 13 червня в Оманській затоці два танкери — Front Altair і Kokuka Courageous. Згідно з наявною інформацією, перше судно перевозило 75 тис. тонн горючої суміші рідких вуглеводнів, а друге — метанол. Вашингтон і Ер-Ріяд звинуватили в нападі на Іран, проте Тегеран заперечує свою причетність до інциденту.
На думку аналітиків, заява «двадцятки» може бути адресовано не тільки учасникам близькосхідного ринку енергоносіїв, але і організаторам газотранспортних проектів в інших регіонах.
Так, провідний експерт Фонду національної енергетичної безпеки, викладач Фінансового університету при уряді Росії Станіслав Митрахович пояснив RT, що комюніке G20 можна трактувати по-різному, в тому числі і в тому контексті, який найбільше цікавить Москву».
«В цілому текст заяви відповідає тенденціям розвитку експертних уявлень про тих процесах, які відбуваються в енергетиці та екології. Сьогодні Європа прагне здійснити перехід до відновлюваних джерел енергії, але вони обов’язково повинні доповнюватись традиційними, в першу чергу газом», — підкреслив він.
Вашингтон вивчає можливість введення санкцій проти компаній, які беруть участь у будівництві «Північного потоку — 2». Про це…
Комюніке лідерів країн G20 має особливе значення в світлі великих розбіжностей між Німеччиною і Росією, з одного боку, та США з іншого, з питання будівництва трансбалтійського газопроводу «Північний потік — 2», відзначають експерти.
У Берліні і Москві неодноразово вказували, що це виключно комерційний проект. Крім того, у ФРН різко засуджують погрози Вашингтона застосувати санкції щодо учасників будівництва газопроводу.
За словами заступника директора Інституту історії і політики МПГУ Володимира Шаповалова, заява «двадцятки» з питання енергетики співвідноситься із проблематикою «Північного потоку — 2», враховуючи те, що ключовою лінією саміту була тема вибудовування єдиного торгового простору без бар’єрів та обмежень.
«Для Західної Європи критично важливо отримання газу з Росії, оскільки він значно дешевше, ніж американський скраплений природний газ», — нагадав експерт.
«Газ стане драйвером зростання»
На початку червня в Берліні на конференції Федерального союзу німецької промисловості канцлер ФРН Ангела Меркель заявила, що нарощування газового імпорту дозволить Німеччині скоротити обсяги вугільної генерації, яка є джерелом шкідливих викидів в атмосферу.
«Це вимагає, щоб ми переключилися на газ як енергоносій, якщо ми відмовляємося від атомної енергетики і вугільної енергетики. Тому я завжди виступала за те, щоб, крім транзиту через Україну, «Північний потік — 2» газопровід може бути побудований, і тут у нас спільна думка», — підкреслила канцлер ФРН.
Нагадаємо, після аварії 2011 року на АЕС «Фукусіма» в Японії і протестів екологічних активістів уряди низки країн оголосили про відмову від «мирного атома». Німеччина також опинилася у владі цієї тенденції: за планом останній атомний енергоблок в країні буде зупинений до 2022 році. Раніше у ФРН працювало 17 АЕС.
У Євросоюзі з самого початку не приховували, що мають намір компенсувати згортання атомної енергетики в ряді держав за рахунок імпорту природного газу. Це, зокрема, зумовлено тим, що в середньому спалювання газу дає вдвічі менше викидів вуглекислого газу в атмосферу, ніж спалювання інших викопних вуглеводнів.
«Нам потрібно більше газу. Після рішення Берліна (за закриття АЕС. — RT) саме газ стане драйвером зростання», — заявив єврокомісар з енергетики Гюнтер Еттінгер ще в 2011 році.
Вугільні електростанції не можуть стати альтернативою АЕС, оскільки при спалюванні бурого вугілля — саме такий переважно видобувається в ФРН — в атмосферу потрапляє велика кількість шкідливих викидів, відзначають експерти. Хоча ще кілька років тому Берлін планував побудувати 20 нових вугільних ТЕС, у світлі швидкого запуску «Північного потоку — 2» влада відмовилася від ідеї розвитку вугільної енергетики.
Впровадження відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) набирає популярність навіть у країнах, які володіють великими запасами нафти і газу….
Експертна комісія, сформована рішенням Меркель минулого року, опублікувала в січні 2019-го висновки, згідно з якими ФРН повинна закрити всі діючі в країні вугільні ТЕС в найближчі десятиліття. Тільки до 2022 році пропонується зупинити третину вугільних електростанцій.
За словами Митраховича, для розвитку відновлюваної енергетики Німеччини необхідно мати надійну страховку у вигляді газової генерації.
«Зараз в Європі з’явилася концепція Gas-to-energy — спроба поєднати відновлювану енергетику з газовою. Газ буде затребуваний в будь-якому випадку, наприклад в періоди, коли в силу кліматичних умов буде припинятися вироблення сонячної енергії», — пояснив експерт.
Нагадаємо, роботи за погодженням будівництва «Північного потоку — 2» почалися ще в 2012 році. Розширення потужностей трансбалтійського газопроводу дозволить збільшити поставки природного газу з Росії в Європу за цим напрямом на 55 млрд кубометрів на рік і довести щорічний сумарний обсяг експорту до 110 млрд кубометрів. Керує проектом міжнародний консорціум Nord Stream 2 AG, в який входять російський «Газпром», ENGIE (Франція), OMV (Австрія), Shell (Великобританія), Uniper (ФРН) і Wintershall (ФРН). Газопровід повинен бути введений в експлуатацію до кінця поточного року.
«Політична залежність»
Плани Німеччини та інших країн Європи по нарощуванню імпорту трубопровідного газу викликали обурення американської сторони. Схиляти європейських партнерів до отримання зрідженого природного газу зі США в противагу дешевим і доступним постачання російського палива почала ще адміністрація Барака Обами. Прийшовши до влади, Дональд Трамп продовжив цю лінію з ще більшою енергією, не соромлячись вдаватися до відвертого шантажу санкціями.
Хоча будівництво «Північного потоку — 2» завершено вже майже на дві третини, Вашингтон не залишає спроб заблокувати проект. В середині червня Трамп в черговий раз закликав країни ЄС відмовитися від російського трубопровідного газу на користь американського СПГ. При цьому політик не виключив введення обмежувальних заходів проти учасників «Північного потоку — 2».
Так, 27 червня стало відомо, що комітет у закордонних справах палати представників конгресу США підтримав законопроект, згідно з яким Вашингтон може застосувати санкції у відношенні осіб, що беруть участь в російських проектах «Північний потік — 2» і «Турецький потік».
Втім, на думку експертів, зусилля Вашингтона в цьому напрямку будуть марні — всі країни, через територіальні води яких проходить магістраль «Північний потік — 2», вже дали дозвіл на будівництво, за винятком Данії. Однак і це не стане перешкодою: напередодні компанія — оператор «Північного потоку — 2» Nord Stream 2 AG скасувала одну із заявок, поданих на розгляд датських влади.
Комітет у закордонних справах нижньої палати конгресу США схвалив законопроект про санкції проти підрядників проектів «Північний потік —…
Як заявив глава «Газпрому» Олексій Міллер, «точка неповернення» за проектом давно пройдена. «Відсутність дозволу Данії в даний час не є ще поки критичним», — додав він.
На думку Шаповалова, хоча Білий дім не має морального права шантажувати своїх європейських партнерів, вимагаючи згорнути «Північний потік — 2», американська сторона продовжить політику тиску на них.
«Позиція Данії і Польщі по «Північному потоку — 2» є наслідком політичної залежності цих країн від Вашингтона. Ясно, що США не відмовляться від жорсткого тиску на своїх союзників у Європі», — зазначив експерт.
Схожої точки зору дотримується і Митрахович. За словами експерта, хоча Трамп і поставив свій підпис під заявою G20, у якому йдеться про свободу енергетичних поставок, Білий дім продовжить спроби тиску на російські проекти.
«Північний потік — 2» — не єдиний проект, який викликає роздратування американської сторони. Вашингтон намагається заблокувати і «Турецький потік», а в майбутньому не виключені аналогічні атаки на російські СПГ-проекти, такі як «Арктик СПГ — 2». Щоправда, Москва цілком може захистити свої інтереси в цій сфері», — підсумував Митрахович.
Thanks!
Our editors are notified.