Глюкоза, джгути та котли центрального опалення: Росія розширила список заборонених до ввезення з України товарів

На єдиному порталі правової інформації опубліковано доповнення до переліку товарів, які можна ввозити з України в Росію. Під заборону потрапили кукурудзяний крохмаль, фруктоза, медичні повітроводи і трубки та інша продукція. Поряд з цим доповнено перелік українців, щодо яких Москва застосовує санкції. Це продовження тих заходів, які Росія раніше затвердила у відповідь на недружні кроки Києва. Експерти висловили сподівання, що нове керівництво України спробує нормалізувати економічні відносини з РФ. Однак навіть у цьому випадку Москві поки не варто відступати від своїх принципів, вважають аналітики.

Уряд Росії затвердив розширений перелік товарів, які заборонено ввозити з України в РФ. Відповідний документ опублікований на єдиному порталі правової інформації.

Тепер в список входять кукурудзяний крохмаль, глюкоза, фруктоза, а також продукція медичної спрямованості, серед якої виявилися повітроводи та трубки з полівінілхлориду, спринцівки, грілки, підкладні судна і джгути.

У перелік потрапили і товари інших категорій, зокрема радіатори та котли центрального опалення.

Крім того, доповнено перелік продукції, яку заборонено вивозити з Росії на Україну. До цієї категорії ставляться регенеровані папір та картон (макулатура).

Із-за значного зниження товарообігу з Москвою Київ втратив в 13 разів більше, ніж Росія, заявив директор департаменту…

Ще одним документом російське уряд скоригував перелік українців, проти яких вводяться спеціальні економічні заходи. До нього увійшли ще дев’ять осіб, в тому числі чиновники і депутати міськради Одеси. Ще двох виключили, тепер у списку значаться близько 570 осіб.

Зазначимо, що уряд України вже заявив про намір розширити індивідуальні санкції проти Росії.

Санкції з 2015 року

Нові обмеження — частина триває з 2015 року санкційного протистояння між Москвою і Києвом. Нагадаємо, на Україні восени 2015 року почав діяти указ президента «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

В рамках послідували за цим розбіжностей Київ неодноразово вводив санкції проти окремих російських осіб і встановлював заборони на ввезення тих чи інших категорій товарів. Москва була змушена відповідати дзеркально.

Останнім етапом протистояння стало продовження Україною заборони на постачання широкого переліку російських товарів. Ці заходи були затверджені влітку 2019 року на термін до 31 грудня 2020 року. Незадовго до цього російський уряд продовжив власне продэмбарго, яке поширюється на США, країни Євросоюзу і ряд інших держав, у тому числі Україну.

Крім того, влітку 2019 року почав діяти заборона на поставку вугілля та нафтопродуктів з Росії на Україну.

Разом з тим Москва неодноразово вказувала на відповідний характер своїх дій по відношенню до Києва. Зокрема, на цю обставину звертав увагу прем’єр-міністр Дмитро Медведєв, який раніше заявив, що Росія «змушена захищати свої інтереси».

На Україні визнавали, що поточний стан торговельних зв’язків з Росією завдає Києву помітний збиток. Директор департаменту економічної політики Федерації роботодавців України Сергій Саливон в травні 2019 року вказав, що втрати від падіння обсягів торгівлі у Києва опинилися в 13 разів більше, ніж у Москви.

«Дійсно, колосальні втрати, від розриву економічних зв’язків з Росією страждають високотехнологічні галузі, з-за цього змінюється структура експорту та імпорту і взагалі вся структура економіки», — говорив тоді експерт.

Пізніше представник президента України Володимира Зеленського в кабінеті міністрів Андрій Герус заявив про неможливість відмовитися від торгівлі з Росією, порівнявши подібний крок з «пострілом в ногу».

«Важливо проявляти баланс»

Коментуючи нові обмеження на ввезення українських товарів, депутат Держдуми від Севастополя Дмитро Бєлік зазначив, що Росія повела б себе дивно, проігнорувавши попередні дії Києва.

«Починаючи з 2015 року Україна систематично вводить ембарго на наші товари. Ми захищаємо свої інтереси, в той час як Україна відмовляється керуватися у своїх діях здоровою логікою», — зазначив парламентарій в бесіді з RT.

За словами депутата, об’єктивний аналіз вказує, що від санкцій більше страждає економіка України, а не Росії.

У свою чергу, старший науковий співробітник Центру європейських досліджень ІСЕМВ РАН Володимир Оленченко висловив сподівання, що новий президент України Володимир Зеленський виявить бажання нормалізувати сферу економічних відносин з Росією.

Однак, на думку експерта, це не означає, що Москві слід відступати від своєї позиції.

«У цій ситуації важливо проявляти баланс, щоб з російської сторони не було якоїсь псевдоснисходительности. Необхідно тверде та збалансоване ставлення. Якщо нинішні українські власті зацікавлені в нормалізації відносин, то вони повинні робити конкретні кроки», — вважає Оленченко.

Він упевнений, що в сформованій ситуації Росія готова адекватно реагувати.

«Але якщо йде якесь ускладнення російсько-українських відносин, ми не можемо залишити це без уваги і діяти на шкоду собі», — уклав експерт.