Китай відкинув пропозицію Трампа укласти багатосторонню угоду з контролю над озброєннями за участю США і Росії, який, за планами Вашингтона, може прийти на зміну СНО-III. Таку позицію КНР пояснює тим, що на даний момент ядерні арсенали інших країн, головним чином американські та російські, набагато перевершують китайські. У Пекіні вважають, що для укладення нової багатосторонньої угоди за участю КНР інші ядерні держави повинні спочатку скоротити свої озброєння до рівня Китаю. На думку аналітиків, Білий дім, можливо, і не розраховує на згоду Пекіна, а просто хоче покласти на Китай відповідальність за плановану Вашингтоном ліквідацію системи договорів, що обмежують поширення ядерної зброї.
Китай не збирається приєднуватися до переговорів по ядерному роззброєнню, які ведуть США і Росія. Про це заявив директор Департаменту з питань контролю над озброєннями та роззброєння МЗС КНР Фу Цун.
«Китай зовсім не ухиляється від виконання власних обов’язків, Китай не ухиляється від відповідальності. Ми готові скорочувати ядерні арсенали до чесних рівнів. Якщо інші країни скоротять свої арсенали до рівня Китаю, ми готові долучитися до процесу. Однак нереалістично очікувати, що Китай приєднається до так званих тристоронніх переговорів», — заявив він на IV Московської конференції по нерозповсюдженню.
Раніше ідею підключити КНР до російсько-американського діалогу з роззброєння висловлював Дональд Трамп.
«Ми займаємося питанням контролю над озброєннями прямо зараз. Працюємо з Китаєм, з Росією. І, по-моєму, і він, і вона в цій роботі зацікавлені — особливо в тому, що стосується ядерної зброї. Мова йде про щось начебто великої угоди в сфері контролю над озброєннями за участю Росії, Китаю і, можливо, не тільки їх», — сказав на брифінгу 4 листопада президент США.
Держсекретар США Майк Помпео розкритикував Комуністичну партію Китаю, заявивши, що вона сфокусована на «боротьбі» і «міжнародному…
Так Трамп прокоментував закінчення строку дії в лютому 2021 року російсько-американського Договору про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-III), яким передбачено зниження числа ядерних боєзарядів і їх носіїв.
На наступний день після брифінгу президента США глава Пентагону Марк Еспер і міністр оборони Китаю Вей Фэнхэ поспілкувалися в режимі відеоконференції. У комюніке американського оборонного відомства бесіда названа «відвертою». Естер і Вей Фэнхэ приділили «особливу увагу питанням стабільності, чесного й відкритого обміну інформацією, а також зміцнення співробітництва в галузях, що становлять спільний інтерес», підкреслюють в Пентагоні.
На IV Московської конференції по нерозповсюдженню Фу Цун розповів, що вже в цьому грудні відбудеться нова зустріч представників Вашингтона і Пекіна, яка буде присвячена питанням ядерної безпеки.
Він також підкреслив, що Китай виступає за продовження дії СНО-III після 2021 року. Аналогічної точки зору дотримується і Росія. Зокрема, у жовтні цю позицію озвучив міністр оборони РФ Сергій Шойгу.
«Зараз у нас на порядку денному продовження дії угоди про скорочення стратегічних наступальних озброєнь. Ми вважаємо, що це останній камінь, який залишився в системі міжнародної безпеки. Налаштовані на те, щоб його продовжити», — наводить РІА Новини слова Шойгу.
Китайський інтерес
Відмова Китаю приєднатися до ініціативи закономірний і відповідає стратегічній лінії Пекіна з питання про ядерне роззброєння, кажуть експерти.
«Ідея Трампа не влаштовує КНР практично всім. Китайці не збираються брати участь ні в яких переговорах, поки Росія і США не скоротять свої арсенали до порівнянного з Китаєм рівня», — сказав RT старший науковий співробітник Інституту Далекого Сходу РАН Василь Кашин.
Експерт зазначив, що Фу Цун виклав принципову позицію, якої китайські влади дотримуються багато років.
«Ця позиція проста: раніше взяті на себе зобов’язання щодо нерозповсюдження ядерної зброї дотримуємося, а все, що зверх цього, — тільки коли ядерні арсенали США, Росії та Китаю стануть порівнянними. Правда, розмір свого ядерного арсеналу КНР як не розкривала, так і не розкриває», — говорить експерт.
Директор Центру стратегічної кон’юнктури Іван Коновалов вважає, що офіційний Пекін має вагомі підстави відкинути заклик Трампа підключитися до російсько-американських переговорів щодо ядерного роззброєння.
«На частку США і Росії припадає 90% всього світового арсеналу ядерної зброї. У Москви і Вашингтона рахунок ядерних боєголовок йде на тисячі, а у Китаю їх 200, максимум 250. Для порівняння: у Індії, з якою у США зараз відносини на підйомі, є більше 120 ядерних боєголовок. У Ізраїлю, традиційного союзника Вашингтона, є мінімум 80 ядерних боєголовок, а може і більше. Однак Трамп чітко назвав тільки дві держави, з якими повинен бути укладений всеосяжний договір з роззброєння: Китай і Росія», — сказав експерт в бесіді з RT.
«Природно, в Пекіні не можуть не задаватися питаннями, чому така вибірковість: не пов’язано пропозицію Трампа з його курсом на протидію КНР», — підкреслив він.
Коновалов нагадує, що президент США ніколи не приховував, що вважає КНР головним геополітичним суперником своєї країни. Нещодавно цю позицію Білого дому ще раз озвучив держсекретар США Майк Помпео. Виступаючи в Нью-Йорку, він звинуватив Компартію Китаю в прагненні до домінування в світі.
Мотиви Вашингтона
На думку Василя Кашина, пропонуючи Китаю приєднатися до процесу ядерного роззброєння, Трамп переслідував дві мети.
«По-перше, якщо КНР відповість згодою, це буде відповідати інтересам США. Китай зараз вступив у фазу швидкого зростання своїх стратегічно ядерних сил. У країни великі успіхи у створенні нових зразків озброєнь, і кількісно китайські арсенали теж ростуть. Американці хотіли б цей процес обмежити. По-друге, якщо КНР відповідає відмовою, а саме це і сталося, Вашингтон теж залишається у виграші. Принаймні, він тепер може при нагоді покласти на китайську сторону політичну відповідальність за розвал існуючої системи контролю над озброєннями», — говорить експерт.
Коновалов нагадує, що адміністрація Трампа вже зруйнувала Договір про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (ДРСМД). Під питання також поставлено майбутнє Договору про відкрите небо.
«Не зрозуміла доля і СНО-III. А адже він вінчає загальну систему договорів, які підтримують стратегічний баланс в світі», — зазначає Коновалов.
Кашин звертає увагу на те, що Трамп, хоч і пропонує альтернативу СНО-III, але прямо і однозначно поки не «поховав» цей договір. Проте є вагомі підстави вважати, що США можуть відкликати свій підпис під цим документом, вважає експерт.
«Відомо, що частина адміністрації Трампа виступає проти будь-яких режимів контролю над озброєннями. І раніше в американському істеблішменті були ті, хто вважав, що система договорів, укладених в роки холодної війни, обмежує можливості США і тому повинна бути переглянута. У свій час це було думкою меншості, в інше — думкою більшості. Зараз воно, схоже, запанувало, принаймні, в оточенні Трампа», — вважає Він.
На його думку, якщо США прямо і недвозначно вирішать відмовитися від СНО-III, то вони можуть використовувати відмова Китаю приєднатися до нового договору як привід для цього.
«Трамп скаже, що він не може продовжити або укласти договір через неконструктивну позицію КНР і що китайці у всьому винні, після чого договір зникне. І ми залишимося без системи контролю над озброєннями», — підсумовує експерт.
Thanks!
Our editors are notified.