Глава Міноборони України Андрій Загороднюк заявив, що країна «перезавантаження» відносин з НАТО і переходить до «нового формату співпраці. Пріоритетом для ВСУ стане впровадження стандартів альянсу, а всі спрямовані на це програми будуть зведені в одну. При цьому українські журналісти відзначають, що «новий формат» покликаний відкрити шлях до інтеграції держави в НАТО в обхід Плану дій з членства (ПДЧ). На думку експертів, нинішні влади України продовжують курс попередньої адміністрації, просуваючи ідею про необхідність вступу у військовий блок. Однак вони бояться чергової відмови на запит про включення до ПДЧ і шукають інші шляхи, щоб уникнути дипломатичного провалу.
Міністр оборони України Андрій Загороднюк повідомив про досягнуті домовленості з НАТО по запуску нового формату відносин. За його словами, до кінця року Київ і представники альянсу повинні підписати комплекс відповідних угод.
«Ми перезапускаємо формат роботи з НАТО, робимо його більш практичним. Розраховуємо, що перші документи будуть підписані в цьому році», — сказав Загороднюк по закінченні зустрічі міністрів оборони альянсу в Брюсселі.
Як пояснив Загороднюк, «новий формат співпраці передбачає зведення всіх існуючих програм, спрямованих на впровадження стандартів НАТО в одну.
Пріоритетом відносин з альянсом залишиться перехід української армії на західні стандарти з метою досягнення «повної сумісності з НАТО». Зокрема, Київ має намір реформувати структуру Генштабу і змінити статутні документи.
Характеризуючи поточні відносини з альянсом, Загороднюк заявив, що Україну в Брюсселі «бачать партнером». При цьому міністр оборони підкреслив, що військовий блок продовжує підтримувати Київ.
«У нас є підтримка, і якщо раніше це було отримання допомоги, то зараз це обмін досвідом. У нас є досвід, який ми отримали трагічним шляхом: це п’ять років війни з Росією. Ні в одній з цих країн такого досвіду немає, і ми сподіваємося, що і не буде. Вони розуміють, що ми можемо дати їм не менше, ніж вони нам», — заявив глава оборонного відомства України.
«Імітація бурхливої співробітництва»
В кінці жовтня з візитом на Україну прибудуть генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг, і інші представники керівництва альянсу. Іноземні гості відвідають Київ і Одесу, повідомляють українські ЗМІ з посиланням на представника України в альянсі Олександра Віннікова.
За його словами, Столтенберг візьме участь у засіданні комісії Україна — НАТО. Дипломат вважає приїзд делегації альянсу свідченням підтримки країни.
До 2025 року уряд України планує провести низку структурних перетворень у соціальній сфері та збройних силах, які б…
З посиланням на джерела українське видання «Європейська правда» повідомляє, що в даний час Брюссель і Київ погоджують проект інтеграції України в обхід прийняття Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ). У цьому, як пише видання, і полягає суть «нового формату» відносин. За словами журналістів, в основному він призведе до зміни «підходів до того, як Україна буде адаптувати стандарти НАТО» у своїх збройних силах.
Відсутність ПДЧ є основною перешкодою для України на шляху вступу в альянс. На початку 2008 року Київ відправив Брюсселю листа з проханням приєднати країну до ПДЧ, однак військовий блок залишив українська влада без відповіді. У квітні того ж року на саміті альянсу в Бухаресті Франція, Німеччина, Італія, Іспанія, Португалія, Бельгія та Нідерланди не підтримали бажання України вступити до лав організації.
Нинішня влада не збираються повторно направляти заявку на включення до ПДЧ. Така поведінка Києва пояснюється небажанням терпіти чергове дипломатичне фіаско, висловив думку в бесіді з RT завідувач кафедрою політології та соціології РЕУ імені Плеханова Андрій Кошкін.
«У команді Зеленського усвідомлюють, що перспектив надання ПДЧ немає. Захід із-за цього документа сваритися з Москвою не буде. Тому зараз ми спостерігаємо імітацію бурхливої співпраці з альянсом, наприклад інформаційний шум навколо переходу ЗСУ на стандарти НАТО. Він дійсно відбувається, але це досить тривалий і затратний процес», — сказав Кошкін.
Закриті двері
Однією з останніх заходів Києва, пов’язаних з процесом інтеграції в НАТО, стало прийняття Верховною радою в середині жовтня законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання військового обов’язку та проходження військової служби». Документ вводить нові звання для рядового та сержантського складу зразок тих, що використовуються в американській армії.
Законопроект був підготовлений близькими до Петра Порошенка політиками — екс-головою Ради Андрієм Парубієм та його заступником Іриною Геращенко. Незважаючи на це, документ знайшов підтримку у їх супротивників — депутатів з фракції «Слуга народу».
Звання неофицерского складу Збройних сил України можуть зазнати серйозних змін. У прийнятому Верховною радою законопроекті…
У бесіді з RT президент Центру системного аналізу та прогнозування Ростислав Іщенко констатував, що в питанні відносин з НАТО команда Зеленського демонструє спадкоємність режиму Петра Порошенка. На його думку, «Слуга народу» продовжить приймати законопроекти щодо інтеграції країни в НАТО, в тому числі ініційовані попереднім скликанням Ради.
«Україна рухається тим шляхом, на який вона вступила в 2014 році. Зараз з боку офіційного Києва ми спостерігаємо ту ж саму русофобську прозахідну риторику. Загороднюк і інші представники керівництва країни продовжують годувати народ байками про підтримку альянсу і вигадками про безцінний військовий досвід, яким Україна готова ділитися з НАТО», — сказав Іщенко.
Як пояснив експерт, Київ намагається довести громадянам країни «корисність» України для альянсу, хоча раніше Зеленський та його оточення дотримувалися більш обережної позиції. У березні в інтерв’ю журналісту Дмитру Гордону на питання про те, чи потрібно Україні вступати в НАТО, майбутній президент повідомив наступне: «Я ніколи не ходжу в гості, якщо мене не кличуть».
За словами Зеленського, йому неприємно відчуття «ущербності» і «меншовартість». Тоді він підкреслив, що підтримує інтеграцію до НАТО, але виступає за ухвалення конкретних заходів на цьому шляху. Водночас він розкритикував Порошенка за те, що його попередник забезпечив собі піар, закріпивши в Конституції країни курс на членство в альянсі.
У вересні віце-прем’єр-міністр України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба з бесіді з українськими журналістами наголосив, що Києву немає сенсу «стукати в закриті двері і благати: «Візьміть нас». За його словами, влада країни «повинні працювати таким чином, щоб вони (представники НАТО. — RT) зрозуміли, що без нас вони слабкіші, ніж з нами».
Однак і Зеленський, і Кулеба змінили точку зору в питанні відносин країни з НАТО. У червні на зустрічі з генсекретарем військового блоку Йенсом Столтенбергом президент України зазначив, що поточне «партнерство» Києва і альянсу має трансформуватися у «повноцінне союзництво».
У середині жовтня в інтерв’ю українським журналістам Кулеба дав зрозуміти, що Київ має намір зміцнювати відносини з НАТО. У зв’язку з цим, як зазначив чиновник, «вся країна повинна змінюватися для того, щоб відповідати критеріям членства».
Ростилав Іщенко назвав закономірною зміну позицій Зеленського та Кулеби. Як пояснив експерт, розумний погляд на питання відносин з НАТО може викликати сплеск невдоволення радикалів і хвилю звинувачень у «зраді» національних інтересів.
«Сучасна політична реальність України така, що будь-який опинився у владі людина, всупереч здоровому глузду повинен займатися пропагандою вступу країни в альянс і, як Загороднюк, періодично розповідати про якийсь новий формат відносин», — сказав Іщенко.
«Сісти Заходу на шию»
Як вважає Андрій Кошкін, Київ розраховує, що перехід на стандарти НАТО дозволить істотно підвищити бойові можливості ВСУ.
До 2025 року уряд України планує провести низку структурних перетворень у соціальній сфері та збройних силах, які б…
«На Україні впровадження натовських стандартів сприймають як панацею від усіх проблем. Проте це помилковий погляд. Технічні вимоги і зміни системи управління військами потрібні перш за все для оперативної сумісності. На боєготовність армії такі нововведення безпосередньо не впливають», — констатував Кошкін.
На підтвердження цих слів співрозмовник RT навів ситуацію з боєготовністю військ, яка склалася в східноєвропейських країнах — членах НАТО, які раніше входили в Організацію Варшавського договору (ОВД). Їх інтеграція в альянс, як зазначив експерт, не привела до зростання військового потенціалу.
Між тим Ростислав Іщенко інакше дивиться на завдання, які ставить перед собою Київ у відносинах з Брюсселем. Експерт вважає, що під приводом переходу на стандарти військового блоку офіс Зеленського розраховує домогтися від НАТО виділення масштабної військової допомоги. Проте в Брюсселі не вітають такий «утриманський підхід».
«Україна витрачає багато грошей на реформу армії. Є щорічна допомога США в розмірі $250 млн, але цих коштів все одно не вистачає. Київ сприймає євроатлантичну інтеграцію як спосіб сісти Заходу на шию. Однак Україна досягла протилежного ефекту: ЄС і США дистанціюються від Києва та всіх його проблем», — підсумував Іщенко.
Thanks!
Our editors are notified.