У Загальноросійському народному фронті (ЗНФ) розробили індивідуальні програми розвитку паліативної медичної допомоги для 25 регіонів країни. В якості пілотних суб’єктів федерації обрані, зокрема, Дагестан, Сахалін, Красноярський край, Калінінградська область. Про це RT повідомили в прес-службі організації. Забезпечити створення і реалізацію програм розвитку паліативної допомоги доручив президент Росії Володимир Путін на початку цього року. Зараз розроблений ЗНФ план знаходиться на узгодженні в регіонах. У Росії вже прийнятий закон про паліативної допомоги, тепер необхідно відпрацювати на місцях деякі його положення і нові практики, відзначають експерти. Як підкреслював Путін, паліативної допомоги щороку потребують близько мільйона росіян.
Команда проекту ОНФ «Регіон турботи» розробила для регіонів індивідуальні програми розвитку паліативної медичної допомоги на 2020-2024 роки. В даний час документи знаходяться на узгодженні в пілотних регіонах. Про це RT розповіли в ЗНФ.
Паліативна допомога — це всебічна (медична, соціальна, психологічна) підтримка пацієнтів, у яких діагностували захворювання, що не піддається лікуванню.
У число пілотних регіонів увійшли: Московська, Тульська, Рязанська, Іванівська, Ярославська, Липецька, Ленінградська, Новгородська, Калінінградська, Нижегородська, Кіровська, Волгоградська, Курганська, Тюменська, Новосибірська, Кемеровська і Сахалінська області, а також Санкт-Петербург, Татарстан, Ставропольський, Красноярський і Приморський краї, Кабардино-Балкарія, Північна Осетія і Дагестан.
Як зазначили в ЗНФ, при складанні індивідуальних програм експерти враховували потребу дорослих і дітей паліативної допомоги, щільність населення в кожному районі, транспортну доступність лікарень, існуючу інфраструктуру паліативної допомоги та економічну ситуацію в регіоні.
Як відзначають в ЗНФ, одна із ключових завдань програми — зробити паліативну допомогу на дому максимально доступною.
Зокрема, регіонами пропонується відкривати відділення виїзної патронажної паліативної медичної допомоги і збільшувати число бригад у складі діючих відділень. Якщо населені пункти знаходяться у важкодоступних районах, надавати паліативну допомогу зможуть медпрацівники фельдшерсько-акушерських пунктів та лікарі загальної практики.
Крім того, відділення паліативної допомоги в стаціонарах повинні включати мінімум десять ліжок. Зараз існує практика, коли створюється від двох до п’яти ліжок для паліативних пацієнтів в терапевтичному, хірургічному або інших відділеннях лікарні, але це неефективно, впевнені в ЗНФ.
«Ми проїхали 25 регіонів, всі вони абсолютно різні… Візьмемо, наприклад, Красноярський край — регіон площею більше двох мільйонів квадратних кілометрів. Основна частина населення проживає в південній частині регіону, де зосереджено більше п’ятдесяти муніципальних утворень. Але є величезні за площею райони з дуже низькою щільністю населення, розташовані в зоні тайги і за Полярним колом. І там теж потрібно надавати паліативну допомогу. На Кавказі тяжкохворих людей на завершальному етапі життя завжди забирають додому. Там ніхто не помирає в лікарняних стінах… Всі ці особливості ми враховували, щоб створити не просто папір, а програму, яку можна втілити в життя», — наводить ЗНФ слова керівника проекту «Регіон турботи» Бориса Хесина.
Індивідуальні програми вже розіслані керівництву зазначених регіонів, їх повинні будуть затвердити найближчим часом. Після цього почнуться підготовчі роботи по реалізації планів.
Індивідуальні регіональні програми
На початку цього року президент Росії Володимир Путін поставив завдання прискорити розвиток паліативної допомоги в країні. За словами російського лідера, такої допомоги потребують від 800 тис. до 1 млн росіян.
Вже у березні був підписаний закон про паліативної допомоги. А влітку, як нагадали в ЗНФ, було затверджено положення про регулювання цього напрямку, який спільно розробили Мінпраці і Моз. За задумом, допомога людям з невиліковними захворюваннями повинні надавати як медики, так і органи соцзахисту.
Однак, як вважають в ЗНФ, такий підхід виявився неефективним. Із-за недостатнього міжвідомчої взаємодії виник ряд проблем. Наприклад, ті, хто потребує паліативної, а соціальної підтримки (бездомні або самотні літні люди), займають паліативні ліжка в спеціалізованих відділеннях лікарень та хоспісів. А в установах соцзахисту паліативна допомога відсутня зовсім.
Індивідуальні регіональні програми створювалися для того, щоб врегулювати виникаючі проблеми. Будуть, в тому числі, розроблені чіткі критерії, за якими повинні направляти потребують допомоги пацієнтів або в соціальні або медичні установи. Також буде проводитись щорічна диспансеризація пацієнтів, які проживають у психоневрологічних інтернатах, дитячих будинках-інтернатах та інтернатах для літніх і інвалідів.
Кількість дорослих з ментальними порушеннями в Росії обчислюється сотнями тисяч. Абсолютна більшість з них не представляють…
«Ми повинні розробити таку програму, яка наблизить паліативну допомогу до людини і поліпшить її якість. Безумовно, реалізація такої програми потребує великої праці і від регіонального Моз, і від соцзахисту, і від заступника губернатора з питань соціальної політики, і, звичайно, від медичних та соціальних працівників, які зайняті у цій сфері. З іншого боку, регіони краще розуміють свою специфіку і свої потреби. І деякі в суперечці з нами свою позицію відстоювали», — розповіла член Центрального штабу ЗНФ, ідеолог проекту Нюта Федермессер.
Такий індивідуальний підхід для кожного регіону допоможе відпрацювати федеральні плани з розвитку паліативної медичної допомоги в країні, вважає член Ради з питань піклування в соціальній сфері при уряді РФ Олена Клочко.
«У нас вже прийнятий закон про паліативної допомоги, це означає, що всі регіони повинні будуть взяти на себе відповідні зобов’язання. Федеральний закон забезпечує правове регулювання та загальна рух на рівні держави у всіх суб’єктах, але витратні зобов’язання щодо забезпечення розвитку паліативної допомоги, зокрема, лежать на суб’єктах федерації. І виникає необхідність пілотування, тому що це деякий розподіл фінансових потоків. Це відпрацювання рішень, які потім можуть бути тиражовані регіонами на місцях», — сказала експерт в бесіді з RT.
Серйозні наміри
Експерти, опитані RT, однозначно підтримали створення подібних програм.
«Ми з вами повинні розуміти, що паліативна допомога — це не тільки хоспіси та ліжко-місця, де людина повинна гідно піти з життя, але і деяке стабільне стан людей з проблемами, і максимально комфортна для них середовище, і допомогу, причому, по можливості, на дому. Звичайно, за великим рахунком, це дуже хороший напрямок, дуже гуманне. 25 регіонів — це дуже великий зріз, це колосальна робота. І зайвий раз це свідчить про серйозність намірів держави на даному напрямку», — вважає Олена Клочко.
Важливо також заздалегідь визначити, хто буде відповідати за реалізацію індивідуальних програм, так і за паліативну медичну допомогу у цілому, вважає співголова Всеросійського союзу пацієнтів Ян Власов.
«Стан паліативної допомоги на даному етапі плачевний. А ось те, що подібного роду підтримка зараз робиться, — це унікальний випадок, коли держава реально створює умови для розвитку медицини. Причому в такому складному секторі, як паліатив. Поки не дуже зрозуміло, хто повинен фінансувати цей напрямок. Там є і соціальні пакети, тобто це йде з Мінпраці, є і охорони здоров’я. Єдине, що тут бентежить, — не дуже зрозуміла загальна концепція самої паліативної допомоги. Хотілося б, звичайно, більш чіткої прописанности цієї концепції і місця кожного відомства в її виконанні», — резюмував експерт в бесіді з RT.
Thanks!
Our editors are notified.