Київ перестане виконувати Мінські угоди, якщо європейські країни послаблять санкції проти Росії, зокрема повернуть права в ПАРЄ. Про це заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін. Він також зазначив, що ЄС повинен дати відповідь «на рішення Москви спростити процедуру оформлення громадянства жителям ДНР і ЛНР. На думку експертів, Київ побоюється, що скасування обмежень, запроваджених проти Росії по лінії Ради Європи, стане першим кроком до зняття санкцій у цілому.
Київ відмовиться від дотримання Мінських угод, якщо Рада Європи знизить санкційне тиск на Москву. Про це заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін на зустрічі з європейськими колегами в Брюсселі.
«Якщо ви підете (на зняття санкцій проти Росії. — RT), як хочуть кілька країн, я в той же день вийду і скажу, що «Мінська» у нас тепер немає і його вбила не тільки Росія, його вбили також ви», — заявив український дипломат.
На думку Клімкіна, якщо Європа зважиться на зниження санкційного тиску на Росію, «тотально зруйнується взагалі вся логіка того, що ми досі робили». При цьому глава українського МЗС заявив присутнім, що його слова вже «почули» німці, французи і голландці.
Нагадаємо, 13-14 травня Павло Клімкін перебуває з візитом у Брюсселі, де в ці дні проходять заходи на честь річниці створення «Східного партнерства» — інтеграційного проекту ЄС, спрямованого на зміцнення відносин з рядом колишніх радянських республік.
Виступаючи в понеділок на брифінгу, Клімкін також закликав Євросоюз дати відповідь на рішення Москви спростити надання російського громадянства жителям республік Донбасу.
«Російське рішення про надання паспортів українським громадянам — це точка неповернення втручання в наші внутрішні справи. Нам потрібен загальний всеосяжну відповідь», — підкреслив Клімкін.
Однак партнери не поспішають слідувати заклику Києва. Як заявив у понеділок глава МЗС Чехії Томаш Петржичек, Євросоюз не розглядає введення нових санкцій проти Росії через спрощення процедури видачі паспортів жителям Донбасу.
Український лідер Петро Порошенко в ході телефонної розмови з канцлером ФРН Ангелою Меркель закликав Берлін підтримати посилення…
«Ми хочемо швидше діалогу, ніж використання способів тиску, до яких вдається Росія», — заявив чеський міністр, прибувши на зустріч глав МЗС ЄС.
Тим не менш європейські країни мають намір обговорити рішення Москви в рамках Ради ЄС, про це повідомив журналістам глава МЗС Румунії Теодор Мелешкану. За його словами, крок Росії став «не найкращою мірою, яку можна було прийняти», хоча громадяни і повинні мати вибір.
Між тим уряд самої Румунії ще в 2013 році спростило процедуру надання румунського громадянства жителям Молдови, дозволивши отримувати румунський паспорт в будь-якому диппредставництві. Бухарест охоче надає громадянство і жителям України — згідно з румунським законодавством, на отримання паспорта країни можуть претендувати нащадки людей, які жили на території Чернівецької області України з 1918 по 1940 рік (тоді ці території входили до складу Румунії. — RT).
У минулому році Київ відкрито критикував цю політику Бухареста, але не домігся поступок. Влади України обурюються, але так само безуспішно, і діями Угорщини, яка давно роздає свої паспорти мешканцям українського Закарпаття угорського походження.
«Це нонсенс»
Нагадаємо, у квітні президент Росії Володимир Путін підписав указ, що дозволяє жителям невизнаних республік Донбасу отримувати громадянство РФ у спрощеному порядку. Російський президент пояснив, що це рішення було прийнято з гуманітарних міркувань.
«У нас немає ніякого бажання створювати проблеми нової української влади, але терпіти ситуацію, при якій люди, що проживають на території цих Донецької та Луганської республік, взагалі позбавлені яких би то не було цивільних прав, — це вже переходить межі з точки зору прав людини», — підкреслив глава держави.
Цей крок очікувано викликав обурення з боку Києва. В українському МЗС заявили про «продовження агресії» та «втручання» у внутрішні справи країни, а Петро Порошенко звинуватив російську владу у спробах створити анклав на українській території.
На прохання України було скликано засідання Ради безпеки ООН, де країни-учасниці обговорили вчинок Москви і вислухали аргументи обох сторін. Незважаючи на всі зусилля Києва, Радбез жодних резолюцій за підсумками засідання не прийняв. Низка країн засудили рішення Москви спростити видачу російських паспортів жителям ЛНР і ДНР, однак про введення нових санкцій проти Росії мова не йшла.
Вимога Києва ввести санкції проти Москви зараз підтримує Литва. Як заявив напередодні глава литовського МЗС Лінас Лінкявічюс, за видачу Росією своїх паспортів Євросоюз повинен ввести нові санкційні обмеження проти Москви.
«Це буде мати юридичні, фінансові, політичні та інші наслідки», — заявив журналістам Лінкявічюс.
Депутат Верховної ради України Семен Семенченко закликав «обезлюдить» Донбас і «витягнути трудові ресурси» з регіону, а також позбавити…
Однак експерти сумніваються, що позиція Литви зіграє важливу роль у цьому питанні. За словами доктора політичних наук, професора МДУ Андрія Манойло, рішення Москви про видачу російських паспортів громадянам ЛНР і ДНР дійсно викликало в Європі негативну реакцію, але далі заяв європейські країни зараз йти не мають наміру.
«Думка Литви для Європи по своїй вазі — це далеко не думка Франції, Італії чи Німеччини. Якби Європа вважала, що це дійсно загроза загальноєвропейської безпеки, тоді санкції запровадили б без зволікання і без міркувань з боку України», — пояснив експерт в інтерв’ю RT.
Схожої точки зору дотримується і президент Центру стратегічних комунікацій Дмитро Абзалов. На його думку, сама ідея пов’язати видачу паспортів жителям Донбасу з санкціями абсурдна.
«Це нонсенс, ніхто не вводить санкції за видачу паспортів. Такі програми діють у ряді країн, це поширена практика. Право видавати паспорти своєї країни закріплено в міжнародних договорах. Країни можуть заборонити подвійне громадянство, але це право окремої конкретної країни. Диктувати що-небудь іншим державам вона не може. З боку Києва ми просто спостерігаємо інформаційний демарш», — пояснив експерт в інтерв’ю RT.
«Лакмусовий папірець»
На думку аналітиків, Київ намагається роздути скандал навколо спрощення оформлення російського громадянства жителям ДНР і ЛНР, щоб якщо не ввести нові, то хоча б завадити зняттю старих санкцій з Москви в Раді Європи.
Нагадаємо, за українських подій у 2014 році російська делегація була позбавлена права голосу в Парламентській асамблеї Ради Європи. У відповідь Москва припинила брати участь у засіданнях, продовживши роботу тільки після ратифікації конвенціональних документів, а згодом заморозила виплати в бюджет Ради Європи до того моменту, поки російська делегація не буде відновлена в правах.
Відповідні кроки Москви обернулися фінансовими труднощами для ПАРЄ — організації довелося скоротити бюджет приблизно на 9%.
Влітку 2019 року питання про відновлення російської делегації в правах повинен зважитися, оскільки в червні закінчується термін, протягом якого країна-учасниця може не платити внески. Після цього комітет міністрів може розглянути питання про її виключення з організації. Втім, у Раді Європи не вважають такий варіант сприятливим — раніше генсек організації Турбйорн Ягланд назвав можливий вихід Росії з ПАРЄ «потрясінням», порівнянним по значущості для Європи з виходом Великобританії з Євросоюзу.
«Думаю, багато хто не в змозі уявити, яким потрясінням це може бути для Європи, якщо ми одночасно отримаємо і Brexit, і Ruxit (скорочено від Russia + exit. — RT). Але це може скоро статися», — цитує Ягланда норвезьке ділове видання Hegnar.
За те, щоб Росія повернулася на колишніх права в ПАРЄ, виступає Фінляндія, про це розповіли в МЗС країни. Президент Франції Еммануель Макрон також зазначив, що хотів би бачити Росію членом організації.
16-17 травня в Гельсінкі відкривається саміт міністрів закордонних справ країн — учасниць Ради Європи, на якому головування в організації буде передано від Фінляндії до Франції. Міністри обговорять низку питань, але особливу увагу буде приділено саме темі членства Росії в цій організації.
На думку експертів, до заклику Києва не послаблювати тиск на Москву по лінії Ради Європи європейські дипломати прислухатися не готові.
У РФ схвалили резолюцію ПАРЄ із закликом до Москви сформувати делегацію і заплатити внески. Однак російська сторона…
«У Європі розуміють, що не кожному заявою України потрібно приділяти увагу. Сам виступ Клімкіна абсурдно. Він пригрозив, що українська сторона не буде виконувати Мінські угоди — але ж вона їх не виконує, — вважає Андрій Манойло. — А Європа не готова з кожного приводу загострювати відносини з Росією — важливим стратегічним партнером. Цінність України вельми сумнівна, і ряд країн дійсно втомилися від санкцій і намагаються їх послабити, це нормальний прагматичний підхід».
На думку Дмитра Абзалова, прагнення ряду країн повернути Росії права в ПАРЄ стало особливо тривожним дзвінком для київського режиму. Адже якщо санкційне тиск на Росію ослабне, як і підтримка Києва Заходом, поступово почнеться відновлення і російсько-українських відносин за прикладом Грузії. А це неприйнятно для діючого київського режиму, тому Він і намагається шантажувати ЄС.
«Якщо зараз «впаде» ПАРЄ, то такими можуть впасти вже економічні санкції, які позиціонуються як головне досягнення української зовнішньої політики. Це дуже серйозна загроза Києву, і Він намагається оперативно реагувати. Він розуміє, що саме з ПАРЄ почалася вся санкційна історія і зі зняттям санкцій вона і закінчиться. Це лакмусовий папірець, адже в ПАРЄ входять майже всі країни ЄС», — підсумував Абзалов.
Thanks!
Our editors are notified.