Інтелектуальна економіка: в Москві завершився VI Конгрес «Інноваційна практика: наука бізнес плюс»

До 2030 року роботизація і розвиток технологій можуть призвести до зникнення професій водія, продавця, бухгалтера та листоноші. Про це розповів ректор МДУ Віктор Садовничий на VI Конгресі «Інноваційна практика: наука плюс бізнес». За словами Садовничого, через десять років найбільш затребуваними стануть фахівці в області штучного інтелекту і 3D-технологій. Як відзначають фахівці, для успішного розвитку інновацій необхідні вкладення в людський капітал.

Розвиток технологій у світі може призвести до зникнення деяких масових і інтелектуальних професій вже до 2030 року. Такої точки зору дотримується ректор Московського державного університету імені Ломоносова (МДУ), Віктор Садовничий.

«До 2030 року вже впевнено прогнозується, що зникнуть масові професії: водій, продавець, оператор сall-центру, листоноша. Зникнуть деякі інтелектуальні професії, які вимагають вищої освіти: бухгалтер, юрисконсульт, референт-перекладач», — розповів Садовничий на полях VI Конгресу «Інноваційна практика: наука плюс бізнес».

Згідно з дослідженням Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ), до 2022 році глобальна автоматизація призведе до скорочення близько 75 млн робочих місць. У той же час масове впровадження інновацій зможе компенсувати втрати і додатково створити близько 130 млн вакансій.

«Впровадження технології штучного інтелекту і роботизація можуть принести світовій економіці додатково близько $15,7 трлн до 2030 року. Автоматизація повсякденних завдань адміністрування дозволить співробітникам компаній зосередитися на більш складної роботи. При цьому розробка продукції стане більш гнучкою, оскільки машини можуть швидше аналізувати потреби покупців», — вважають експерти ВЕФ.

Як зазначив Віктор Садовничий, через десять років найбільш затребуваними виявляться саме фахівці в області штучного інтелекту і 3D-технологій. При цьому в Росії цифровізація не спровокує стрибок безробіття. Про це ще наприкінці листопада заявляв перший віце-прем’єр, міністр фінансів Антон Силуанов.

«Багато хто побоюється цифровізації, нової економіки і безробіття. Нічого подібного. В інших країнах теж йде технологічний прорив, там немає безробіття за рахунок вивільнення робочих місць. У нас абсолютно немає побоювань, що ми отримаємо соціальний негатив», — вважає Антон Силуанов.

12 грудня в Москві відбувся V Конгрес «Інноваційна практика: наука плюс бізнес», організаторами якого виступають МДУ і компанія…

За словами Сілуанова, громадяни, які втратили роботу через автоматизації, зможуть пройти програму перепідготовки. При цьому цифровізація дозволить створювати кваліфіковані і високооплачувані робочі місця, а також буде посилювати ділову активність в країні.

Зазначимо, що розвиток цифрової економіки входить в число національних проектів Росії. Мова йде про цілі, які поставив президент Володимир Путін і виконання яких повинно призвести до прискорення зростання економіки країни до рівня вище середньосвітового вже до 2024 року.

Як раніше заявляв віце-прем’єр Максим Акімов, з 2020 по 2024 рік на розвиток цифрової економіки з бюджету планується направити 258 млрд рублів. При цьому обсяг приватного фінансування галузі складе близько 50 млрд рублів в рік.

«Це безпрецедентний ресурс. Ми ще не підтримували технологічний трек такими сумами по всіх інститутів розвитку. Якщо брати обсяг в цілому, то він значно перевищує те, що було зроблено за останні десять років», — йдеться в заяві Максима Акімова, опублікованого на офіційному сайті проекту «Цифрова економіка 2024».

Втім, як зазначили учасники конгресу «Інноваційна практика: наука плюс бізнес», для успішного розвитку цифровізації необхідні відповідні вкладення в людський капітал та розвиток цінностей.

«Технічні інновації, які є сьогодні частиною загального процесу розвитку економіки, не можуть бути успішними поза культурних і соціальних інновацій. Цінності, закладені в дитинстві, стають основою особистої і професійної успішності людини. Тому дуже важливо, щоб зв’язка «сім’я — дитина — школа» працювала як злагоджений механізм формування базових знань і навичок», — вважає перший заступник генерального директора недержавного інституту розвитку, «Иннопрактика» Наталія Попова.

Щорічний конгрес «Інноваційна практика: наука плюс бізнес» організовують МДУ і компанія «Иннопрактика». Традиційно в ньому беруть участь представники науки і освіти, а також російські підприємці.

У цьому році центральною подією конгресу стало пленарне засідання «Культурний код» економіки: усі ми родом з дитинства». В числі спікерів виступили ректор МДУ Віктор Садовничий, віце-прем’єр Ольга Голодець, міністр освіти Ольга Васильєва, міністр науки і вищої освіти Михайло Котюков, голова компанії «Газпром нафта» Олександр Дюков, а також міністр сільського господарства Дмитро Патрушев.