Це перший за всю історію авіації літальний апарат з двигуном цього типу. Втім, історія двигуна не так вже коротке і вважати його принципово новим можна лише з деякими застереженнями.
Сергій Сисоєв
Спочатку трохи теорії. Іонний двигун працює, випускаючи з сопла струмінь позитивно заряджених іонів. Їх поділ з електронами є окремою і досить складною інженерною задачею, ми торкатися не будемо, зазначимо лише, що електрони теж викидаються в навколишній простір, але, швидше, як сміття — їх маса незначна і отримати скільки-небудь помітну реактивну тягу за рахунок цих часток не можна. Позитивно заряджені (ионизованные) ядра атомів суттєво важче і, при викиданні тому, створюють тягу. Їх розгін в потрібному напрямку забезпечується електростатичним полем. Якщо зробити його досить сильним, то швидкість витікання іонів можна довести до пари сотень кілометрів на секунду, що значно перевищує 4-5 км/с, властиві хімічних двигунів (де є паливо і воно горить).
Проблемою іонних двигунів є їх мала тяга — все-таки атомне ядро важить не так вже багато. Тому сьогоднішня сфера їх застосування знаходиться там, де цей показник некритичний, а ефективність витрати робочого тіла, навпаки, дуже важлива, оскільки цього тіла мало і поповнити його запаси неможливо. Мова йде про космічних польотах — іонні двигуни використовуються для орієнтації супутників і, іноді, в якості маршових двигунів міжпланетних станцій. А ось в авіації цей продукт прогресу застосовано вперше.
Як пишуть автори яка полетіла конструкції, в результаті десяти випробувальних польотів їм вдалося встановити, що літати вона в принципі здатна. Дальність польоту склала приблизно 40-45 метрів, літаку часом вдавалося навіть набирати висоту — на метр-другий. Це може здатися несерйозним, але не будемо забувати, що літак братів Райт трохи більше століття тому виглядав не набагато краще, і в той момент ніхто не міг би уявити, що спадкоємці цієї конструкції будуть долати величезні відстані, підніматися на кілометрові висоти і перевозити сотні людей.
Ознайомитися з подробицями можна в статті, опублікованій в Nature.
Thanks!
Our editors are notified.