“Із третього світу в перший”: як Україні здійснити економічний прорив

Економісти зі світовим ім’ям радять Україні цілеспрямовано керувати економікою, а не віддавати її на відкуп вільного ринку. Причому управляти має не лише держава, а трикутник «влада — бізнес — суспільство».

8 жовтня 2015 року у столиці України відбувся другий Київський міжнародний економічний форум (КМЭФ) — одне з наймасштабніших бізнес-заходів року в країні. Участь у форумі взяли 67 спікерів з 20 країн світу, 150 представників ЗМІ та більш ніж 800 осіб. Форум зібрав відомих економістів, реформаторів і бізнесменів, які визначили найбільш дієві інструменти, які дозволять Україні зробити економічний прорив.

Експерти з різних країн і сфер діяльності були солідарні в тому, що економіку не можна віддавати на відкуп «невидимій руці» ринку. Зокрема, як зазначив Гаррі Джейкобс, головний виконавчий директор Всесвітньої академії мистецтва та науки, «рука вільного ринку ніколи не приводила до швидких успіхів у розвитку економіки — світ не знає таких прикладів».

Було неодноразово зазначено, що Україна повинна цілеспрямовано реалізовувати економічну політику, маючи основною метою підвищення добробуту громадян — як кінцеву мету, а як початкову створення максимальної кількості робочих місць.

На думку Еріка Райнерта, всесвітньо відомого норвезького економіста і автора бестселера «Як багаті країни стали багатими і чому бідні залишаються бідними», ключ до успіху на цьому шляху лежить в розвитку промисловості.

«Те, що сталося з Україною в 1990-е, — це, по суті, аналогічно реалізації плану Моргентау з деіндустріалізації післявоєнної Німеччини. Вбиваючи промисловість, будь-яка країна зіткнеться з дуже значним скороченням населення через еміграцію, — упевнений пан Райнерт. — Краще мати неефективну промисловість, ніж не мати ніякої. Вона має у вас бути, якщо ви бажаєте утримати молодь в Україні».

В нинішніх умовах, коли людський ресурс є основним для забезпечення зростання економіки, втрата населення є передумовою консервації кризи на ціле покоління вперед.

Хтось же повинен керувати економікою і направляти її в потрібне русло? Якщо повністю покластися на державу, то будуть зловживання — це дуже добре відчула на собі ще два роки тому. Тому в умовах демократії впровадженням економічної політики повинен займатися трикутник «влада — бізнес — суспільство».

Дії влади повинні бути спрямовані на користь і підтримку бізнесу і громадян, а прискорення економічного розвитку повинно перетворитися у національну ідею.

«Влада, бізнес і громадяни України перебувають нині в конфліктному трикутнику. Як перетворити його в такий, що сприятиме розвитку? Влада повинна боротися з корупцією, забезпечити право власності і рівні правила гри для всіх. Бізнес повинен бути чесним і відповідальним. Суспільству, в свою чергу, слід почати сприймати бізнес як джерело добробуту для людей, а не як розсадник олігархів», — коментує Богдан Гаврилишин, член Римського клубу, Світової академії мистецтва і науки.

Експерти відзначають позитивні зрушення в цій сфері в останні місяці: значно розширився діалог влади з бізнесом, особливо на рівні міністрів та їхніх заступників. Але проблема залишається з чиновниками середньої ланки. Тому дуже важливо провести реформу держслужби, щоб там працювали люди, які будуть не перешкоджати бізнесу, а допомагати йому розвиватися. З цього приводу висловлювалися ідеї скоротити кількість чиновників, а тим, хто залишиться працювати, платити гідну зарплату.

Корупція — це важливе питання, яке не обійшли на одній дискусійної панелі КМЭФ. Експерти як з влади, так і бізнесу були солідарні в тому, що, незважаючи на певні успіхи реформування в інших сферах, боротьбі з корупцією прогрес є найменшим. Але, як підкреслив професор Райнерт, корупція є скрізь — і в бідних країнах, і в багатих, однак це не означає, що держава не повинна працювати над стимулами розвитку.

Україна може розвиватися навіть у таких складних умовах, не чекаючи кращих часів, коли корупцію буде повністю переможена. Спікери КМЭФ підкреслили, що напівзаходами свавілля корупціонерів не приборкати — потрібні системні реформи у всіх трьох головних аспектах: запобігання, публічності і покарання (з останнім в Україні найбільші проблеми).

Радує те, що зрушення в цьому напрямку вже є, і до кінця року буде зроблено ще кілька важливих кроків: зокрема, повинні з’явитися перші результати роботи Національного антикорупційного бюро. Також експерти рекомендували ширше впроваджувати електронні послуги, які усувають корупційну складову.

Щодо переваг України, на які потрібно робити ставку, експерти форуму називали людський ресурс і великий внутрішній ринок, на якому залишається багато незадоволених потреб. Системні реформи та цілеспрямоване використання цих переваг здатні наблизити нашу країну до світових лідерів, про що і свідчить слоган КМЭФ: «Україна: із третього світу в перший».

Економісти і бізнес сформували під час КМЭФ бачення реформ з урахуванням міжнародного досвіду. Наступне завдання форуму — довести розроблені ідеї і рекомендації до політичних лідерів країни, ділових кіл та громадянського суспільства. Для цього на платформі КМЭФ була налагоджена ефективна двостороння комунікація між бізнесом і владою у форматі комунікаційної площадки експертного рівня.

В її рамках протягом року після першого Київського міжнародного економічного форуму, який відбувся 2 жовтня 2014 року, регулярно проводилися тематичні публічні дискусії з залученням представників влади, бізнесу та експертного співтовариства.

За новинами КМЭФ можна стежити на сайті форуму та на його офіційній сторінці в Facebook.