Залізна шкура: з якої шкіри робили обладунки, щоб вони були не гірше сталевих

Питання про шкіряних обладунках на просторах інтернету залишається протягом багатьох років одним з найбільш гаряче обговорюються серед любителів історії та військової справи. Багато співгромадяни стверджують, що нічого подібного насправді не існувало, інші кажучи про те, що шкіряна броня була, але не отримала широкого розповсюдження. Як же насправді були справи з цим делікатним питанням і були місця, де такі обладунки все-таки носили масово?

А чи була вона взагалі

Шкіра – відмінний матеріал. |Фото: deviantart.com.

Головна проблема шкіряних обладунків в історії полягає в тому, що до наших днів майже не збереглося повних наборів такого обмундирування. Найгірше справи йдуть в археології, яка є одним з найважливіших постачальників історичних джерел – матеріальних свідоцтв про побут наших предків. Причина дуже проста – шкіра є органікою, а тому вкрай погано зберігається. У кращому випадку вдається знайти окремі фрагменти. Куди частіше, такі обладунки згадуються в письмових джерелах.

Якою вона була майже не відомо. |Фото: yandex.by.

Насправді, шкіряні обладунки людство знало з незапам’ятних часів. Використовували їх буквально у всіх перших цивілізаціях починаючи від Єгипту і закінчуючи Китаєм. Найпростіший і добре знайомий всім ще зі шкільної лави приклад – це грецькі шкіряні тораксы. Втім, застосовувалася шкіряна броня не тільки античності, але й у середньовіччі. Великою популярністю вона користувалася в Азії, зокрема в уже згаданому Китаї, Індії та Монголії.

«Сталева шкура»

Головне, правильно приготувати. |Фото: access4you.ru.

Для багатьох буде відкриттям, однак кілька міліметрів правильно виробленої шкіри, за своїми захисними якостями цілком порівнянні із засобами захисту, виконаними із сталі. Найчастіше для виготовлення такої броні використовувалася шкіра буйволів. В Африці і на території Малої Азії в хід також активно йшла шкіра верблюдів. В Азії крім перерахованих застосовувалася шкіра слонів і носорогів. В Індії відомі випадки застосування дельфінячою шкури для виготовлення обладунків.

Серйозне виробництво. |Фото: ultra-leather.com.

Втім, важлива була не стільки сама шкіра, скільки технологія її виробництва та технологія створення броні. Шкіру потрібно було виварити – зробивши її досить міцною і жорсткою. Після рослинного дублення, матеріал виходив настільки міцним, що багато народи називали його «загартованої шкірою» (за аналогією з металами) або «литий шкірою». Для підвищення захисних якостей обладунку, могла використовуватися композитна технологія. До вивареної шкіри, додавався шар з пухкої сиром’ятної шкіри. Все це робило матеріал досить міцним, в тому числі для ефективного захисту людини від ріжучих і колючих ударів.

Втрачені склади

Абсолютно не функціональна. |Фото: picgalleria.com.

І тут у багатьох громадян повинен виникнути закономірне питання: якщо шкіряна броня хоча б приблизно порівнянна за своїми якостями зі сталевою, то чому вона не одержала настільки широкого поширення? Насправді відповідь на це питання досить простий і складається з декількох частин.

По-перше, виварена шкіра міцний, але вкрай не ергономічний матеріал. Працювати з нею складно, а крім того, шкіряна броня ще менш зручна, ніж сталева. Робити в ній рухомі елементи, на зразок тих, що створювалися в пізньосередньовічний латах практично неможливо. Для античних грецьких гоплітів, які билися в монолітній фаланзі і здебільшого стояли на місці і тикали списами, такий засіб захисту було цілком відповідним. А ось для римських легіонів, які в силу специфіки побудови і тактики були приречені здійснювати куди більш активні дії, шкіряні обладунки виявилися невідповідними.

Швидко псується. ¦Фото: nevsky-prezent.ru.

По-друге, шкіра псуватися. Дуже швидко псуватися. При регулярному натирання маслом, а також покриттям шкіри дьогтем або лаком, така броня прослужить 5-8 років. Шкіру (на відміну від металу) можна повторно використовувати у виробництві. А найголовніше, таку броню точно не передаси у спадок. Більш того, шкіряну броню на відміну від металевих кольчуг, луски і пластинчастих обладунків – майже неможливо ремонтувати. Все це робить справді масове виробництво шкіряного броні відверто невигідним з економічної точки зору. Саме з цієї причини, шкіра майже завжди використовували як додатковий матеріал при виробництві захисних засобів, за винятком декількох специфічних винятків в історії.

Якщо хочеться дізнатися ще більше цікавого, варто почитати про те, для чого німецьку поліцію почали одягати у кольчуги.