Кабмін України дозволив ряду оборонних підприємств поставляти продукцію на експорт без погодження з держструктурами. Передбачається, що ці заходи дозволять заводам розширити потужності та збільшити обсяг поставок за кордон. Як вважають експерти, після зняття обмежень заводи зможуть лише відремонтувати і розпродати за кордоном залишки радянської зброї, в тому числі і на чорному ринку. При цьому аналітики впевнені, що приймаються Києвом заходи не дозволять подолати проблеми у ВПК, які стали наслідком корупції і розриву відносин з Росією.
Український уряд наділив ряд оборонних підприємств правом самостійно експортувати свою продукцію за кордон і купувати товари військового призначення для виробничих потреб. Про це повідомив 16 серпня профільний ресурс Ukrainian Military Pages з посиланням на постанову кабміну.
Згідно з документом, можливість самостійно займатися поставками продукції отримали ДП «Харківський машинобудівний завод «ФЕД», ТОВ «Радионикс», ТОВ «Українська бронетехніка» та ЗАТ «Науково-виробниче об’єднання «ПРАКТИКА».
Уточнюється, що ця міра допоможе підприємствам розширити потужності і наростити експортний потенціал.
Завод «ФЕД» займається виробництвом і ремонтом агрегатів для гідравлічних, паливних та електричних систем авіаційної техніки. «Радионикс» спеціалізується на розробці й обслуговуванні авіаційних радіолокаційних систем і оптико-електронного обладнання. Також завод випускає головки самонаведення для ракет. На підприємстві «Українська бронетехніка» виробляють в тому числі бронемашини «Варта» і «Новатор», а також міномет УПІК-82. НВО «Практика» створює бронемашини, бронетранспортери і обладнання для АЕС.
У бесіді з RT військовий експерт полковник у відставці Віктор Литовкин зазначив, що експортний потенціал цих підприємств порівняно невеликий. За його словами, сьогодні вони знаходяться в жахливому становищі.
Німецька компанія Rheinmetall під натиском влади ФРН припинила співпрацю з Україною у сфері виробництва нового…
«Звичайно, у цих підприємств з’явиться можливість демпінгувати і реалізовувати свою продукцію за рахунок різкого зниження ціни — лише б продати. Такий варіант може допомогти їм вижити. Але, з іншого боку, незрозуміло, що будуть продавати ці заводи. У них немає зв’язку з постачальниками комплектуючих з Росії, а без цього немає можливості створювати техніку у великих обсягах на підприємствах ВПК України», — вважає експерт.
Що цікаво, норма, що дозволяє українським виробникам оборонної продукції безпосередньо торгувати з закордонними країнами, що діє в країні з червня 2018 року. Тоді Петро Порошенко підписав указ, який ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) з лібералізації зовнішньоторговельних операцій для підприємств ВПК. Згідно з указом, заводи отримали право експортувати свою продукцію без посередництва спеціалізованих держкомпаній.
«Беруть стару техніку»
У радянський період Україна мала потужною оборонною промисловістю. Так, Харків був одним з найбільших центрів машинобудування, а в Миколаєві ще з царських часів розвивався суднобудівний кластер, де діяло відразу кілька підприємств. Після розпаду СРСР Україна отримала багату спадщину у вигляді технологій, фахівців високого рівня, а також матеріально-технічної бази.
Однак зберегти і примножити ці досягнення Київ не зміг. На тлі конфлікту в Донбасі попередній президент Петро Порошенко оголосив про плани по відродженню української оборонної промисловості, але на практиці ситуація не змінилася.
Як заявив 1 червня екс-глава Міноборони України Юрій Єхануров, оборонна промисловість практично зупинила роботу.
«Грошей виділяється катастрофічно мало. Сьогодні наша «оборонка» практично не працює. Беруть стару техніку, фарбують, ставлять якісь новинки типу приладів нічного бачення або зв’язок трохи кращу і відправляють їх», — повідомив він в ефірі телеканалу «112 Україна».
З подібною оцінкою виступив у липні секретар РНБО Олександр Данилюк. За його словами, військово-промисловий комплекс країни перебуває в занепаді через масштабної корупції.
«З-за того, що у ВПК, в оборонці були чітко закріплені приватні інтереси чиновників, сектор розвалювався. Тобто оборонка у нас розвалювалася, не могла розвиватися. Не було створено достатній рівень конкуренції, фінансування не сприяло розвитку», — заявив він в ефірі українського «24 каналу».
В ДК «Укроборонпром» раніше повідомили, що на Україні було зупинено фінансування програм випуску БТР-4 і модернізації одного з основних бойових танків. Держконцерн звинуватив у зриві робіт Міністерство оборони, яке не перерахувало кошти на рахунки підприємств. В результаті Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені А. А. Морозова (ХКБМ) було змушене перейти на дводенний робочий тиждень, при тому, що завод є найбільшим виробником бронетехніки в країні.
В останні роки ХКБМ спеціалізувався переважно на ремонті танків Т-64, Т-72, Т-80, застарілих радянських бронетранспортерів (БТР-50, БТР-60, БТР-70) і інший військової техніки. Крім того, бюро займалося створенням нових українських танків «Оплот» і «Ятаган» — машини були сконструйовані на основі розробленого в 1990-е роки танка Т-84, який, у свою чергу, є модифікацією радянського Т-80УД.
«Ятаган» (Т-84-120) був створений спеціально для поставок до Туреччини у 2000-х роках. Однак контракт з Анкарою зірвався, і виробництво нового танка зупинилося на одному дослідному зразку.
Що стосується «Оплоту» (Т-84БМ), то він розроблявся і для внутрішніх потреб, і з прицілом на експорт. Однак ВСУ отримали тільки десять таких машин, не увінчалися успіхом і спроби поставити танк за кордон.
Так, на початку 2017 року влада Таїланду розірвали контракт з Україною на поставку 20 «Оплотів» з-за технічних несправностей, виявлених при перевірці першої поставленої партії машин.
З схожими проблемами стикалися і інші покупці української техніки. У 2014 році Іраку був змушений повернути українській стороні 42 БТР-4 з-за технічних неполадок — контракт був розірваний. У минулому році хорватські влади відмовилися від експлуатації чотирьох модернізованих Україною літаків Міг-21, оскільки машини вийшли з ладу.
Комплекс проблем
Втім, проблеми української оборонної галузі лежать не тільки в технічній площині. Найбільш гостро стоїть питання корупції у відомствах і структурах, зайнятих погодженням оборонних контрактів, відзначають експерти.
На початку 2019 року гучний корупційний скандал вибухнув навколо керівництва ДК «Укроборонпром» після публікації журналістського розслідування про зловживання в компанії, що об’єднує близько 100 оборонних підприємств. Верховна рада доручила слідчої комісії розпочати розслідування фактів розкрадань.
Однак експерти сумніваються в тому, що відсторонення окремих фігур і реорганізація концерну дозволять переломити ситуацію, так само як і лібералізація зовнішньоторговельної діяльності підприємств України.
Держконцерн «Укроборонпром» буде ліквідовано, а замість нього створять новий державний орган. Про це заявив заступник секретаря…
Для відродження оборонної промисловості недостатньо точкових заходів, потрібен цілий комплекс дій, вважають експерти. Як пояснив у розмові з RT доктор військових наук Костянтин Сівков, для налагодження випуску нової, конкурентоспроможної військової техніки Києву доведеться відновлювати не тільки оборонну, а й суміжні галузі.
«Наприклад, на Україні був зруйнований цілий ряд галузей, в тому числі і виробництво високоякісної броньової сталі, а також гарматних стволів», — зазначив експерт.
Поки ж зняття обмежень на експорт дозволить Києву лише відремонтувати і розпродати залишки зброї і техніки, яка залишилася на складах ще з часів СРСР.
«В України є цілий ряд проблем, і забезпечити масовий випуск озброєнь і військової техніки поки не виходить. У цілому цей крок кабміну можна розцінити як жест відчаю. Це означає тільки те, що українська держава відкриває свої кордони для витоку озброєнь на чорний ринок», — вважає Сівков.
Схожої точки зору дотримується і Віктор Литовкин.
«У Києва є проблеми з якістю металів, потрібні особливі технології. Українські фахівці розбігаються, оскільки у них немає роботи і перспектив, хто їх замінить? Це комплексні проблеми, які одним указом не вирішуються», — зазначив експерт.
При цьому в інших умов зняття бюрократичних бар’єрів могло б дійсно зіграти позитивну роль для підприємств ВПК, підкреслив Литовкин. За його словами, відсутність необхідності погодження контрактів з чиновниками дозволить знизити негативний вплив корупції і кумівства на галузь.
«З іншого боку, для того щоб торгувати на зарубіжних ринках оборонної продукції, потрібно мати мережу лобістів, де теж є простір для корупції. Поки можна сказати, що кабмін простягнув підприємствам соломинку, за яку вони могли б ухопитися. Випливуть вони чи ні? Я сильно в цьому сумніваюся», — підсумував експерт.
Thanks!
Our editors are notified.