Ленінградська обласна торгово-промислова палата зайнялася впровадженням цифрової економіки у сфері ЖКГ. На думку експертів, в Ленінградській області є всі передумови для реалізації високотехнологічних платформ в житлово-комунальному господарстві. Для їх впровадження фахівці пропонують використовувати схему державно-приватного партнерства, що дозволить швидко трансформувати перспективні ідеї в конкретні рішення.
Сфера житлово-комунального господарства вважається однією з ключових в економіці країни. Щороку держава виділяє на галузь близько трильйона рублів. Однак ЖКГ знаходиться в Росії не на тому рівні, на якому люди хотіли б його бачити, впевнені експерти. На їх думку, це відбувається через повільне впровадження в цю сферу цифрових технологій.
Костянтин Маєвський, директор департаменту розвитку мереж Макрорегионального філії ПАТ «Ростелеком», експерт Комітету по цифровій економіці Ленінградського обласного регіонального відділення «Ділова Росія»:
«Абревіатура «ЖКГ» у більшості людей викликає обурення, тому що у них відразу виникають асоціації з іржавими трубами, неякісної прибиранням дворів, несвоєчасним вивозом сміття та іншим. У світі добре розвинені цифрові технології. З’явилося розумне управління освітленням, створюються розумні паркування, стала можлива розумна утилізація побутових відходів, існує багато варіантів відеоспостереження і способів реагування на різні ситуації. Проте впровадження цих технологій в сферу ЖКГ відбувається важко. По-перше, немає чіткої бізнес-моделі, досі підприємцям незрозуміла економічна складова впровадження нових технологій у ЖКГ. По-друге, якщо системи цифрової економіки і створюються, то впроваджуються локально, на рівні домогосподарств».
Експерти вважають, що прискорити цифровізацію житлово-комунального господарства допоможе державно-приватне партнерство. Тому завдання держави найближчим часом – створити модель координації різних цифрових систем і знайти можливості для інтеграції в неї вже існуючих бізнесів. У свою чергу підприємцям варто взяти на себе реалізацію бізнес-ініціатив. Експерти сходяться на думці, що найбільш відповідний регіон для апробації цифрових систем у ЖКГ на рівні державно-приватного партнерства – Ленінградська область.
Радник декана Економічного факультету МДУ по цифровій економіці, к. е. н. Олена Тищенко:
«В Ленінградській області є всі умови для створення нових бізнесів. У Санкт-Петербурзі знаходяться провідні вузи країни: ІТМО, який випускає одні з кращих у світі програмістів, Політехнічний університет, випускники якого створюють розумні фабрики і на рівні кращих світових стандартів вміють робити повноцінні цифрові двійники. Тому нам слід обговорювати питання трансляції цього успішного російського досвіду в різні сфери економіки, в тому числі, в ЖКГ. Тут цифрові двійники дуже допомогли б з точки зору організації ризиків, економії витрат і моделювання самих підприємств».
Державно-приватне партнерство зробить економіку ЖКГ ефективною та конкурентноспроможною, впевнені експерти. Взаємодія держави та представників бізнесу сприятиме появі національних гравців, які зможуть зайняти світові позиції в новій галузі.
Між тим, деякі експерти вважають, що перевести ЖКГ на цифрову економіку неможливо із-за корупції в цій сфері.
Представник блокчейн-інтегратора, компанії System Bit Consulting Ілля Смирнов: «Хто працював у сфері ЖКГ, знає, як там все насправді влаштовано. Наприклад, в теорії сміття можна оцифрувати, але на практиці це зробити неможливо. Тому що складно зрозуміти, на яку відстань його вивезли – на 27 км від Санкт-Петербурга, чи на 150 км, як це пишуть на папірцях. Тому, говорячи про цифровій економіці в сфері ЖКГ, треба розуміти, що кожне технологічне рішення залазить в чийсь конкретний кишеню».
Експерти також вважають, що розробники блокчейн-платформ для сфери ЖКГ навряд чи зможуть отримати доступ до персональних даних мешканців. Тому що неможливо прив’язати особистий кабінет власника квартири в якому-небудь будинку без поєднання з базами поліції, податкової служби і росреестра.
Ілля Смирнов:
«У кожного з цих відомств існує своя база даних. Якщо почати наосліп накладати одну базу на іншу, то будуть виявлені невідповідності, за які комусь доведеться відповідати. Крім цього, я сумніваюся, що хтось зможе забрати в банку Росії функцію розщеплення платежів».
Поняття «цифрова економіка» передбачає розробку і впровадження децентралізованих рішень. Тому експерти вважають, що безглуздо намагатися створювати локальні централізовані рішення і сподіватися, що в майбутньому вони об’єднаються у велике децентралізоване.
Виконавчий директор Союзу «Ленінградська обласна торгово-промислова палата» Ігор Мурах:
«Державі необхідно стимулювати створення єдиних цифрових платформ. Тому йому слід розробити і впровадити певні стандарти. В іншому випадку цифровий економікою почнуть займатися багато, в результаті чого з’явиться клубок паралельних нестыкующихся один з одним баз даних».
Творець платформи «Домсканер» Костянтин Орлов: «Говорячи про цифровій економіці в ЖКГ, важливо звернути увагу на три моменти. По-перше, нам слід враховувати особливості будинків в кожному конкретному місті. По-друге, нам обов’язково необхідно популяризувати серед власників нові технології, які стосуються управління будинками. Дуже важливо пояснити людям, навіщо вони потрібні, і яким чином цифрові проекти зроблять їх життя кращим. По-третє, державі слід виробити спільні правила гри для всіх учасників ринку. Тільки при дотриманні цих трьох пунктів ми можемо розраховувати на ефективне державно-приватне партнерство».
Інноваційні ІТ-проекти для сфери ЖКГ в країні вже існують. Наприклад, електронна платформа «Мій.Dom» дозволяє керуючим компаніям ефективніше експлуатувати заміські будинки. Мобільний додаток допомагає взаємодіяти комунальникам і постачальникам ресурсів всередині однієї платформи, приймати спільні рішення та контролювати їх виконання. Довіра до системи забезпечується за рахунок наявності смарт-контрактів. За словами експертів, впровадження такої платформи стане першим кроком до розвитку цифрової економіки у сфері ЖКГ.
Розробник платформи «Мій.Dom» Філіп Жучків: «Мене дивує, коли люди будують елітні заміські будинки за 15 мільйонів рублів, але не можуть зібрати якихось 20 000 рублів на потреби котеджного селища. На мій погляд, це відбувається тому, що в епоху диджитализации люди не знають своїх сусідів. Їм невідомо, хто живе поруч з ними, який у цієї людини номер телефону, чим він займається. Я вважаю, саме це збільшує цикл прийняття управлінських рішень та знижує якість життя людей».
В платформі «Мій.Dom» немає блокчейна. За словами розробників, вони зараз сконцентровані на залученні інвестицій в проект. В майбутньому мобільний додаток буде працювати на Ethereum. Потім творці платформи планують переписати її на Графен, де є різні марковані ланцюжка транзакцій. Це збільшить швидкість програми і створить тристоронню консенсусну історію. З’являться різні гілки блоків: інверсійна, транзакційна та інформаційна. Планується, що платформа «Мій.Dom» почне працювати не тільки в Санкт-Петербурзі і області, але і в інших регіонах країни.
Також незабаром в країні з’явиться проект цифрової децентралізованої керуючої компанії. Планується, що вона не буде обмежена локальними ознаками. У Москві розробили і впровадили блокчейн-платформу «Активний громадянин». З’являється багато електронних торговельних майданчиків, на яких розігрують тендери на розвиток інженерної інфраструктури, обслуговування будинків та вивезення сміття.
Найближчим часом експерти розроблять дорожню карту. Вона буде містити комплекс заходів для створення сприятливих умов розвитку державно-приватного партнерства. Також в структурі Комітету з інформаційно-комунікаційних технологій ЛО ТПП з’явиться робоча група по впровадженню в Ленінградській області елементів цифрової економіки у сфері ЖКГ. Фахівці проаналізують прогалини в законодавстві, які ускладнюють впровадження нових технологій в галузь, і займуться просуванням перспективних для ЖКГ проектів як на етапі їх розробки та реалізації. При цьому у пріоритеті будуть галузеві ДПП-проектів. Крім цього, з ініціативи торгово-промислової палати ЛО з’явиться експертна група по криптовалюте, альтернативних механізмів інвестування та технологій.
Нагадаємо, приводом для дискусії про цифровій економіці в ЖКГ стало доручення голови Уряду РФ Дмитра Медведєва розглянути можливість застосування блокчейн-технологій в економіці країни. Прем’єр-міністр адресував доручення Мінкомзв’язку, Мінекономрозвитку і ВЕБ. Після Госудуме з’явився експертна рада по цифровій економіці і блокчейн-технологій. Він планує запустити пілотні блокчейн-проекти в різних галузях економіки, в тому числі в сфері ЖКГ, в 15 регіонах країни: Башкортостані, Бурятії, Татарстані, Криму та інших.
Thanks!
Our editors are notified.