Добре було б побудувати таку дорогу, яка не розвалиться, не потріскається і не покриється ямами протягом 5 років експлуатації. А ще краще 10 років. Про дорозі на сторіччя або навіть століття залишається тільки мріяти. А як щодо дороги, яка проіснує дві тисячі років? Думаєте це неможливо. А ось римляни фактично змогли зробити щось подібне. Дізнаємося ж всі «брудні» секрети античного дорожнього будівництва.
Головний ознака цивілізації
В першу чергу дорога є військовим об’єктом. |Фото: welemudr.mirtesen.ru.
Зараз складно повірити, проте півтори тисячі років тому можна було без особливих зусиль подорожувати з комфортом по всьому Середземномор’ю по дорогах з твердим покриттям. За сім століть своєї історії римляни протягнули мощених доріг загальною довжиною майже в два земних екватора. Високоякісна дорожня мережа була одним з найбільших досягнень їх цивілізації. Дивно, але павутина сучасних європейських шосе досить сильно збігається з античної павутиною римських доріг.
Цікавий факт: плекати особливих ілюзій з приводу «секретів предків» не варто. Як і сьогоднішні дороги, римські магістралі доводилося регулярно лагодити. Про це свідчать фінансові документи римлян, що дійшли до наших днів. Звичайно, технологія римського будівництва дійсно була багато в чому передовій. А ще у них не було багатотонних фур, мчали на швидкості в 100 км/год під падаючим мокрим снігом!
Найважливіші споруди. |Фото: twitter.com.
Звичайно, в Римі були не тільки бруковані дороги. Були присутні також ґрунтові та грунтові дороги, засипані гравієм. Однак, саме бруковані були одним із символів могутності держави. В першу чергу дорога вважалася важливим стратегічним спорудою, так як завдяки їй ставала можливим максимально швидке перекидання піших військ. Інтенсивний марш піхоти колонами зі швидкістю 4-5 км/год можливий тільки по доброму шляху з рівним покриттям. Саме з цієї причини у всі часи римські дороги будувалися переважно легіонерами.
Примітка: насправді будівництво доріг в провінції, де був розквартирований легіон, вважалося нормою солдатської рутини. Легіонери виконували земельні та будівельні роботи з вражаючою швидкістю. Місцеві до зведення важливого інженерного споруди майже не допускалися. Римляни боялися шкідництва на важливому об’єкті.
Як велося будівництво
Дороги будували переважно легіонери, вони ж їх обслуговували. |Фото: bing.com.
Як же будували римські дороги? Досить докладний опис технології доніс до нас Марк Вітрувій Поллионом, видатний римський архітектор і інженер, який жив у 1 столітті нашої ери. Отже, будівництво всякої via починалося з поривання вздовж маршруту дві паралельні канави, відстань між якими було від 2.5 до 4.5 метрів. Робилося це для позначки зони робіт, а також для одержання даних про місцевому ґрунті. Після цього між канавами забирався весь грунт, в результаті чого виходило щось на зразок рову. Як правило, римляни намагалися дістатися до твердого шару грунту або скельного грунту (глибина близько 1.5 метрів).
Цікавий факт: Рим був великою державою з зародженням бюрократично апаратом і розвиненою правовою системою. До наших днів дійшли згадки про те, що будівництво доріг було нерозривно пов’язано з неабиякою корупцією. Очевидно, що крали на будівництві шосе вже тоді.
Римляни взагалі любили копати і будувати всяке. |Фото: ya.ru.
Далі дорога будувалася за принципом листкового пирога. Спочатку укладався шар «statumen» (опора) товщиною 20-50 см, який складався з великих необроблених каменів. Наступний шар «rudus» (щебінь) товщиною 20 см викладався з дрібних битого каміння. Він скріплювався зв’язуючим розчином – римським бетоном, рецептура якого могла досить сильно змінюватися в залежності від місцевості та доступу до ресурсів. Третій шар називався «nucleus» (ядро) і мав товщину в 15 см і складався з дрібних уламків цегли. Цей шар вже міг використовувати як дорожнє покриття, однак у більшості ситуацій римляни все-таки воліли укласти ще й четвертий шар – «pavimentum» (мостова). Він викладався з великих каменів.
Цікавий факт: римські дороги будувалися трохи опуклими. Робилося це для того, щоб з них стікала дощова вода.
Навіть найменші дороги побудовані з усією відповідальністю. |Фото: funon.cc.
Будівництво доріг відбувалося в постійній боротьбі з рельєфом. Іноді дорогу піднімали на насип. Іноді, прорубували крізь скелі і пагорби. Пара тисяч людей з кирками і лопатами можуть творити дива. Найважче римлян було з перетином боліт. Втім, і тут були свої інженерні хитрощі. Долали низовини і болота за допомогою насипів та встановлення дерев’яних паль. Дуже часто в таких місцях, паралельно дорогах проривалися ще й дренажні канали.
Цікавий факт: римські лопати не мали ріжучої кромки, більш того, вони робилися з дерева. Повністю. Лопата використовувалася тільки для відкидання землі або навантаження її на носилки. Спушували грунт за допомогою сапок.
Війна – батько всього
Вінець інженерної думки. |Фото: zzackon.ru.
Як вже було сказано, римські дороги в першу чергу були важливим військовим інженерним спорудженням. Однак, вони надавали сприятливий вплив і на економіку. В першу чергу дороги сприяли міграції, розвитку поштової служби і звичайно ж торгівлі. До речі, про поштою. Вже при римлянах вздовж доріг постоялі двори створювалися для мандрівників, а також спеціальні поштові станції, де гінці могли змінити коней.
Цікавий факт: дуже цікаво те, що незважаючи на весь рівень свого розвитку, римляни так і не додумалися до звичних сучасній людині географічних карт. У стародавньому Римі взагалі не було будь-яких мальованих карт. Тоді «картою» вважалася спеціальна книга, що містить словесне опис, як з Рима дістатися куди-небудь. Для полегшення подорожей, римляни також встановлювали вздовж своїх доріг спеціальні дорожні стовпи. На Римському форумі стояв «золотий» мильний камінь імперії — «miliarium aurem».
Однак, римська імперія впала. Дороги, побудовані «синами Марса», стали одним з подарунків світової цивілізації. Римські дороги використовувалися ще не одне століття для торгівлі і війни.
Хочеться дізнатися ще більше цікавого про рух по дорогах? Тоді варто прочитати про 5 іноземних правил дорожнього руху, які викликають подив у більшості співвітчизників, зіткнувшись з ними в перший раз.
Thanks!
Our editors are notified.