Як в Радянському Союзі довели до розуму головне протитанкову засіб Другої світової війни - «чеського їжака»

Как в Советском Союзе довели до ума главное противотанковое средство Второй мировой войны - «чешского ежа»

Друга світова війна остаточно довела, що майбутнє на полі бою за танками. Ще на початку цього конфлікту, багато з його учасників сприймали лише як засіб підтримки піхоти. Проте все змінилося після Польської кампанії вермахту. Виявилося, що «димні котли на гусеницях» надзвичайно ефективні. А значить на нове дію довелося тут же шукати скільки-небудь ефективну протидію.

Перші єжи були бетонними. |Фото: ecmos.ru.

Те, що танк – це грізна машина, військові з новаторським складом мислення зрозуміли ще на початку XX століття. При цьому навіть ортодокси військової справи розуміли, що навіть якщо танк – це виключно допоміжний вид озброєння, потрібно робити щось, що могло б йому протидіяти. Так, з’явилися «Czech hedgehog» або «Чеські їжаки», просте, але в той же час геніальний протитанкову засіб. Як нескладно здогадатися з назви, першими дійсно масово на своїх лініях оборони перед Другою світовою війною їх застосували чехи.

Також використовувалися такі блоки. |Фото: forum.gp.dn.ua.

Втім, чехам у 1938-1939 роках вони не допомогли. Незважаючи на це, всі навколишні зметикували, що протитанковий їжак – ідея годна і тут же взяли його до себе на озброєння. Правда, перші єжи були дуже дорогими і робилися з бетону. Ця особливість також ускладнювала їх установку і не дозволяла швидко транспортувати. Первісна ідея була в тому, щоб просто створити перешкоду, яку не зможе здолати жоден легкий або середній танк, а можливо, навіть важкий. Бетонний їжак повинен був не давати танку проїхати далі за рахунок своєї маси.

Конструкцію вирішили спростити і здешевити. |Фото: fortoved.ru.

В ході операції «Вайс» (білий) вторгнення Німеччини в Польщу стало остаточно зрозуміло, що майбутнє за танками. Самі німці не розраховували на таке стрімке просування в глиб оборони поляків. Застаріла на той момент польська армія могла чинити рішучий опір піхотним формувань вермахту і навіть брала тактичні перемоги на ряді напрямків. Однак, поляки програвали танками і артилерії. У кінцевому підсумку їх армія програла вермахту на стратегічному полі кампанії. Успіх застосування танкових кулаков закріпить вже стрімка французька кампанія. Після чого стане остаточно зрозуміло, навіть ортодоксально налаштованих командирам, танки – це велика проблема.

Металевий їжак виявився ще й ефективніше. |Фото: fotoload.ru.

У 1941 році радянський генерал-майор технічних військ Михайло Львович Гориккер запропонував нову концепцію протитанкових загороджень. Він модернізував «чеський їжак». Було вирішено остаточно відмовитися від бетонних протитанкових загороджень. Всі єжи пропонувалося робити зі сталевого прокату. Висота їжака повинна була складати близько 1 метра, рідше близько 2 метрів. Встановлювати єжи пропонувалося тільки на твердому грунті або асфальтному покритті. Категорично заборонялося ставити єжи на бетонні плити, так як в цьому випадку вони починали зісковзувати.

Все для того, щоб танк об’їхав або застряг. |Фото: yandex.ru.

В ежах заводського виробництва виконувались спеціальні отвори для натягування між ними колючого дроту. Також, був запропонований комплекс заходів проти дій саперних військ противника. Протитанкові їжаки слід з’єднувати один з одним тросами або ланцюгами. Також навколо них слід було ставити протипіхотні вибухові пристрої. Принцип дії їжаків з сталевого прокату відрізнявся від принципу дії їжаків з бетону. Нові здешевлені єжи повинні були зупиняти не масою, а викликати застрявання машини.

Загородження корисні. |Фото: warspot.ru.

І це спрацювало! При спробі переїхати їжак танк застрявав на ньому і починав буксувати в кращому для нього випадку. У гіршому – їжак міг пошкодити трансмісію машини і навіть пробити корпус за рахунок маси самого танка. У будь-якому випадку позбутися від їжака без сторонньої допомоги було майже неможливо. Найпростіше, що можна було зробити в такій ситуації, екіпажу залишити машину і спробувати витягнути їжак за допомогою наявних інструментів, що могло бути вкрай проблематично, особливо в міському бою. Якщо ж танк не наїжджав на їжак відразу, то він просто змушував його перевернутися. Рано чи пізно їжак все одно потрапив під машину.