Країни Заходу кардинально змінили свою позицію щодо України, перейшовши на бік Росії. Таку точку зору висловив директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при МЗС України Григорій Перепелиця. Він також зазначив, що ця тенденція спостерігається на тлі ослаблення Заходу і посилення Росії. Раніше глава українського МЗС Вадим Пристайко констатував «деградацію санкцій» проти Москви і зазначав небажання Заходу дотримуватися раніше введені рестрикції. Експерти вважають, що Україні спочатку відводилася роль «важіль тиску» на Росію, однак зараз на перше місце виходить прагматична позиція, згідно з якою потрібно налагоджувати відносини з РФ.
Останнім часом країни Заходу кардинально змінили свою позицію з приводу України і «перейшли на бік Росії», підсилила свої геополітичні позиції. Таку думку в ефірі інтернет-каналу UkrLife висловив директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при МЗС України Григорій Перепелиця.
«Відбулася кардинальна зміна балансу сил у міжнародному середовищі — різке ослаблення Заходу і посилення Росії. І ця тенденція набирає обертів», — заявив Перепелиця.
За його словами, зміцнення позицій Москви частково пов’язане з тим, що Росія «заповнила вакуум», що утворився на тлі ослаблення впливу США у всьому світі, включаючи пострадянський простір. Перепелиця зазначив, що президент США Дональд Трамп зацікавлений у співробітництві з Росією, а також нагадав, що французький лідер Еммануель Макрон нещодавно позначив намір налагодити відносини з Москвою.
«Захід абсолютно, на 180 градусів змінив свою позицію щодо України… Тепер він на боці Росії», — додав директор Інституту зовнішньої політики.
У сформованій ситуації, вважає Перепелиця, Україні залишається посилювати свої збройні сили і переходити до «активної оборони».
На Заході «санкційний фронт» проти Росії слабшає, заявив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко. Втім, за його словами,…
Варто відзначити, що в середині вересня глава українського МЗС Вадим Пристайко висловив думку, що західним країнам стає все складніше дотримуватися антиросійських санкцій. Про це він розповів в інтерв’ю німецькому виданню Die Welt.
Міністр заявив, що введені рестрикції «не ідеальні», а «санкційний фронт» на Заході слабшає. Прояв цієї тенденції він побачив, зокрема, у відновленні Росії повноважень у Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), а також при обговоренні питання про можливе повернення Москви до складу G8.
Пізніше в інтерв’ю «Європейської правді» він докладніше пояснив свою точку зору, констатувавши «деградацію» антиросійських санкцій. Пристайко додав, що таким чином санкції розвалюються як цілісний механізм.
«Рішення ПАРЄ, запрошення на засідання ОБСЄ представників так званих кримських організацій — все це провали, розсипання, відпадання шматочків великого санкційного механізму. Все це — деградація санкцій», — зазначив міністр.
«Ми стурбовані, коли нам кажуть: «Ну як же? Ось санкції переутвердим, там останній раунд ще на півроку». Ми говоримо: «Можливо, і переутвердите, але ідеологічно санкції починають розвалюватися», — додав Пристайко.
Зазначимо, що делегація України висловила протест у зв’язку з поверненням Росії в ПАРЄ і відмовилася від участі в роботі осінньої сесії консультативного органу, яка пройде з 30 вересня по 4 жовтня.
«Зазначене буде способом реагування України на повернення Російської Федерації в сесійний зал ПАРЄ без виконання вимог резолюцій асамблеї, схвалених у відповідь на російську агресію проти України», — йдеться в заяві делегації.
Відносини Росії і Заходу
Формальним приводом для різкого погіршення відносин між Росією і Заходом стала ситуація навколо України, де після державного перевороту 2014 року почалася громадянська війна. Київ неодноразово звинувачував Москву в тому, що вона нібито бере участь у конфлікті на сході країни. Проте в РФ послідовно наголошують безпідставність такої риторики, оскільки Росія — не суб’єкт, а гарант Мінських угод, завдання яких полягає у врегулюванні конфлікту в Донбасі.
Міноборони РФ має намір співпрацювати з Парижем настільки тісно, наскільки готова до цього французька сторона. Таку заяву зробив…
Також навесні 2014 року Крим і Севастополь возз’єдналися з Росією після референдуму, на якому переважна більшість жителів півострова висловилися за входження до складу РФ. Однак, незважаючи на відкритий характер референдуму, Захід звинуватив Росію в анексії Криму і ввів рестрикції. Москва у відповідь встановила контрсанкции, перейшовши до реалізації стратегії імпортозаміщення. Разом з тим у Росії на найвищому рівні неодноразово відзначали, що говорити на мові санкцій контрпродуктивно.
«Що стосується санкцій, це дії контрпродуктивні і безглузді, особливо щодо такої країни, як Росія», — констатував Володимир Путін у серпні 2018 році, коментуючи розширення Сполученими Штатами обмежувальних заходів.
Говорячи про роль України у відносинах між Росією і Заходом, професор НДУ ВШЕ Олександр Домрин зазначив, що певні політичні кола спочатку відводили Києву конкретну роль у цій схемі.
«Україна, звичайно, Захід як така ніколи не була потрібна, крім як «тарана» і «бойового сокири» проти Росії… Тільки з-за цього Україна являла інтерес для США», — сказав експерт.
У той же час співрозмовник RT звернув увагу на прагматизм, з яким до відносин з Росією намагаються підходити ряд західних лідерів.
«Є Франція, і з якою іронією ми не ставилися до Макрону, його прагматизм складається на користь нормалізації російсько-французьких відносин. Щодо Трампа — він з самого початку своєї виборчої кампанії говорив про нормалізацію відносин з Росією», — зазначив Домрин.
Нагадаємо, що в ході зустрічі з Путіним у серпні 2019 року Макрон заявив, що епоха гегемонії Заходу підходить до кінця, і закликав налагодити стосунки з Москвою. На думку Домрина, подібний прагматизм керівництва США і Франції говорить про те, що є великий потенціал нормалізації відносин Росії з цими країнами. Однак є приклади і інших позицій.
«Що стосується багатьох інших західних держав, тієї ж Прибалтики, наприклад, чи Польщі, то ніякої прагматизм ніколи не переважить їх русофобію», — вважає експерт.
У свою чергу, директор Фонду вивчення імені США Франкліна Рузвельта при МДУ Юрій Рогулев також висловив думку, що Захід в ситуації з Україною передусім переслідував власні інтереси.
«У міжнародних відносинах наївно розраховувати на те, що чужі інтереси будуть стояти вище своїх. Звичайно, Захід мав свої інтереси. Він наділяв їх у відповідну ідеологічну і політичну форму, але в першу чергу дбав за свої інтереси та інтереси ЄС», — зазначив експерт.
Однак тепер, на думку співрозмовника RT, справа дійшла до того, що західним країнам доводиться приймати рішення про необхідність інвестування значних коштів для продовження цього «проекту».
«Витрачати кошти ні в чиї плани не входило. Тому що вони спочатку переслідували свої інтереси. Також (факт залишається фактом) вони завжди підтримували і будуть підтримувати Україну як якийсь «противагу» або «важіль тиску» на Росію… На Україні зараз просто йде переоцінка всього, що відбувається», — уклав експерт.
Thanks!
Our editors are notified.