У п’ятницю, 18 жовтня, в Барселоні пройшли масові акції протесту на підтримку каталонських політиків, яких суд засудив до тривалих тюремних термінів за організацію референдуму про незалежність регіону в 2017 році. У демонстраціях взяли участь понад півмільйона осіб, у тому числі з інших міст автономії. Маніфестації та супроводжуючі їх заворушення тривають вже п’ять днів — з моменту оголошення вироку. Експерти відзначають незвичайний характер протестів, оскільки каталонці, як правило, не вдаються до насильства. На думку аналітиків, незважаючи на масовість демонстрацій, уряд Іспанії не піде на поступки, оскільки в цьому випадку правляча партія втратить позиції перед виборами, які відбудуться 10 листопада.
18 жовтня в Каталонії пройшла загальнорегіональними страйк, організований студентськими та робочими профспілками. Протестувальники перекрили кілька автотрас, громадський транспорт ходить зі збільшеними інтервалами, більше 50 авіарейсів з Барселони скасовані, повідомляє іспанська газета El Pais. Тисячі людей в різних містах Каталонії взяли участь в «Марші свободи», який стартував три дні тому, а в п’ятницю п’ять колон демонстрантів з міст Жирона, Віка, Берга, Таррега і Таррагона увійшли в Барселону.
За даними правоохоронних органів, на вулицях столиці автономії зібралося понад півмільйона громадян.
При цьому п’ятничні протести супроводжуються заворушеннями. Частина демонстрантів вступила в зіткнення з поліцією, закидаючи їх камінням і петардами, а ті у відповідь застосували сльозогінний газ. Як повідомляє видання El Pais, 17 осіб були затримані, 62 звернулися за медичною допомогою.
При цьому раніше міністр внутрішніх справ Фернандо Гранде-Марласка повідомляв, що з понеділка, коли почалися протести, 207 офіцерів поліції отримали різні поранення, пошкоджено близько 100 поліцейських автомобілів, спалено понад 800 контейнерів, 128 осіб були заарештовані за участь у заворушеннях.
Із-за протестів в Барселоні припинив роботу собор Саграда Фамілія — головна визначна пам’ятка міста. Також вирішується питання про перенесення дати футбольного матчу між «Барселоною» і мадридським «Реалом», який повинен був відбутися 26 жовтня в столиці Каталонії.
Причиною масових протестів у іспанської автономії став вирок, винесений 14 жовтня Верховним судом країни 12 колишнім чиновникам і громадським діячам, причетним до організації і проведення референдуму про незалежність 1 жовтня 2017 року. Троє учасників процесу були оштрафовані, а дев’ять осіб отримали реальні терміни позбавлення волі. Найсерйозніше покарання, 13 років ув’язнення отримав колишній заступник голови Каталонії, лідер партії «Ліві республіканці» Оріолі Жункерас.
Король Іспанії Філіпп VI відмовився надати мандат на формування уряду, в.о. прем’єр-міністра Педро Санчесу. За словами…
Колишні радники уряду Рауль Ромева, Жорді Туруль і Долорс Басса засуджено до 12 років. Колишній спікер каталонського парламенту Карму Форкадель засуджено до 11 років і 6 місяців тюремного ув’язнення, колишні радники каталонського уряду Жоакім Форн і Жозеп Кермо — до 10 років і 6 місяців, громадські лідери Жорді Куишар і Жорді Санчес — до 9 років ув’язнення. Організацію референдуму Верховний суд кваліфікував як підбурювання до заколоту і як порушення громадського порядку.
У той же день був виписаний ордер на арешт колишнього лідера Каталонії Карлеса Пучдемона, який зараз знаходиться в Бельгії. Уряд цієї країни раніше відхиляло запити про екстрадицію, спрямовані владою Іспанії. У п’ятницю колишній глава Каталонії разом зі своїми адвокатами добровільно постав перед бельгійськими властями після звістки про те, що влада Іспанії направили черговий запит про його екстрадицію. Проте бельгійський суд не тільки не заарештував Пучдемона, але навіть не зобов’язав вносити заставу. А в прокуратурі Брюсселя повідомили, що зможуть приступити до аналізу іспанського ордера на арешт лише на наступному тижні, після отримання офіційного перекладу документа.
Оцінка протестів
Нинішній глава уряду автономії Кім Торра, що входить у партію «Разом за Каталонію», яку очолює Пучдемон, спочатку підтримав протестувальників. 14 жовтня він висловився за амністію засудженим організаторам референдуму. Крім того, Торра нагадав про давню ідею своєї партії провести новий референдум про незалежність, імовірно, у 2020 році. Проте вже 16 жовтня у телезверненні він засудив зіткнення протестуючих з поліцією.
«Рух за незалежність не є насильницьким і не повинно потрапляти в пастки або піддаватися на провокації. Незалежність — це творення, а не руйнування. Вона не спрямована проти когось, вона — на користь усім. Тому я прошу зберігати спокій, бути рішучими, коректними і не вдаватися до насильницьких методів», — заявив Торра.
Із закликом утриматися від насильницьких акцій до протестувальників і звернувся виконуючий обов’язки прем’єр-міністра Іспанії Педро Санчес.
17-18 жовтня у Брюсселі відбувся саміт ЄС, але його учасники не обговорювали події, що відбуваються в Іспанії. Офіційна позиція Європейського союзу по відношенню до безладів в Барселоні поки не озвучена. Однак ЄС ніколи не заявляв про підтримку прихильників незалежності Каталонії.
Що стосується позиції Росії з цього питання, то її раніше озвучив президент країни Володимир Путін.
«У нас з дуже великим пієтетом ставляться до Іспанії і іспанському народу, його історії. У нас гарні, глибокі відносини, історичні корені дуже хороші. Ми зовсім не зацікавлені в тому, щоб країни Європи розвалювалися одна за одною», — заявив російський лідер в червні 2019 року під час Петербурзького міжнародного економічного форуму.
Перший міністр Шотландії Нікола Стерджен направить британському уряду запит про проведення нового референдуму про незалежність…
При цьому експерти звертають увагу на незвичність нинішніх протестів Каталонії — невдоволення протестувальників супроводжується великою кількістю ексцесів: бійками з поліцією, вандалізмом, хуліганством.
«Це нове явище для Каталонії. Раніше всі протести тут носили виключно мирний характер. Самі лідери каталонських націоналістів — ті, які знаходяться при владі, і ті, які знаходяться у в’язниці, закликають протестувальників не вдаватися до насильства», — наголосила в розмові з RT старший науковий співробітник ІСЕМВ РАН Катерина Черкасова.
Насильницький характер нинішніх виступів вона пов’язує з тим, що протести носять значною мірою стихійний характер, а їх роль координатора і організатора беруть на себе політичні сили, які вважаються маргінальними. Так, «Марш свободи» був скликаний за підтримки радикальної організації «Комітети захисту республіки».
«Серед протестуючих багато молоді та різних радикалів, насамперед, ультралівих», — пояснює причину заворушень Черкасова.
Заворушення нічого не змінять
Масштабні протести свідчать про те, що ідеї незалежності мають велику популярність в каталонському суспільстві, вважають експерти. Разом з тим вони підкреслюють, що навряд чи протестувальники досягнуть своїх цілей.
Черкасова зазначає, що влада і так пішли на поступки, тому що вирок, який виніс Верховний суд, виявився значно м’якше, ніж очікувалося. В ході судового розгляду було знято найтяжче звинувачення в заколоті, яке карається тюремним ув’язненням на 25 років. Судді прийшли до одноголосного рішення, що заколоту не було, і залишили тільки звинувачення в бунті, розтраті державних коштів і непокорі.
«Тепер вирок вступив в законну силу, і ніякі вуличні протести, демонстрації, страйки, страйки і тому подібні заходи, які ми зараз спостерігаємо в Каталонії, змінити цього не можуть. Обвинувачені будуть перебувати в ув’язненні принаймні половину терміну. Далі за хорошу поведінку, як у всіх в’язницях світу, вони можуть клопотати про пом’якшення вироку», — вважає Черкасова.
У свою чергу, завідувач відділом соціальних і політичних досліджень Інституту Європи РАН Володимир Швейцер вважає, що протести в Каталонії довго не триватимуть і поступово слабшатимуть.
«Вони б мали шанси на успіх, якщо б отримали підтримку якоїсь організаційної сили. Але вони не викликали захоплення навіть у лідерів провідних партій Каталонії, які виступають за незалежність, які знаходяться при владі в автономії», — говорить він.
При цьому, за словами політолога Володимир Оленченко, населення Каталонії зовсім не однорідне з питання про незалежність.
«Так, ми бачимо активістів, їх багато і вони гучні і радикальні. Але не можна забувати, що, згідно з усіма соціологічними опитуваннями, велика частина населення Каталонії налаштована досить помірно. Каталонці хотіли б більшої відокремленості від Мадрида, але не дуже чітко собі уявляють, як це має бути на практиці. У будь-якому випадку, вступати в жорстку конфронтацію з владою Іспанії вони не хочуть. Такої ж позиції дотримується керівництво Каталонії», — сказав Оленченко в бесіді з RT.
На думку Володимира Швейцера, іспанські влади «ні на крок не відступлять» під тиском протестувальників. І справа не тільки в радикальному характері протестів, але і в тому, що 10 листопада в Іспанії відбудуться парламентські вибори, а Санчес і правляча Соціалістична партія не хочуть демонструвати виборцям свою слабкість. Однак події в Каталонії не залишаться без наслідків, вважає експерт.
«Швидше за все, якісь переговори не тільки про Каталонії, а взагалі по федералізації Іспанії можуть відбутися. Але тільки тоді, коли пройдуть вибори і з’явиться новий уряд», — припустив Швейцер.
Thanks!
Our editors are notified.