У Верховну раду внесено законопроект про скасування закону про державну мову. Про це написав у Facebook депутат від партії «Слуга народу» Максим Бужанський. Резонансний закон, прийнятий за Петра Порошенка, набув чинності в липні. Після президентських виборів Володимир Зеленський обіцяв провести ретельний аналіз» документа. На необхідність його перегляду Києву неодноразово вказували в Москві і в Раді Європи. Однак експерти поки не бачать передумов для будь-яких змін у мовній політиці. Як зазначають джерела RT в українських політичних колах, єдності з цього питання немає ні в провладної партії, ні в парламенті.
Член фракції «Слуга народу» Максим Бужанський вніс на розгляд Верховної ради України поправки, мета яких — припинення дії закону про державну мову («Про забезпечення функціонування української мови як державної»). Про це депутат повідомив на своїй сторінці в Facebook.
«Ми всі чудово розуміємо, що нічого спільного з захистом і розвитком української мови чинний закон не має. Що цей закон спрямований на дискримінацію носіїв інших мов, насамперед російської мови», — написав Бужанський.
За його словами, закон про держмову завдає шкоди Україні, «виштовхуючи наших громадян з нашого інформаційного поля в чуже». Також Бужанський зазначив, що документ «вбиває і принижує нашу україномовну літературу, ставлячи її в неконкурентне становище і не даючи їй рости».
15 років тому в Україні почалася так звана помаранчева революція. На вулиці Києва та інших великих міст країни вийшли прихильники…
Депутат висловив упевненість, що скасування закону про мову в поточній редакції «відкриє можливість для написання дійсно вартого документа». Депутат сподівається на вироблення нового проекту в процесі широкої дискусії «між жителями сходу і заходу України, націоналістами, рационалистами, діячами культури, представниками медіа».
Проти ініціативи Бужанського вже виступила український мовний омбудсмен Тетяна Монахова. За її словами, закон про держмову необхідно виконувати, а не переглядати.
У бесіді з RT директор українського Інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник підкреслив, що ініціатива Максима Бужанського зовсім не відображає позицію партії «Слуга народу». Тим не менш, як вважає експерт, у цій політичній силі все ж є «бродіння» по питанню про мову.
«Бужанський претендує на роль лідера лівого крила «Слуги народу», яке декларує підтримку російськомовних. Швидше за все, його ініціатива викликана корисливими політичними міркуваннями. Проте можна говорити, що вона в якійсь мірі оголює розбіжності, які існують у президентській партії з приводу закону про мову», — пояснив Бортник.
«Питання без відповіді»
Свій законопроект Бужанський пояснив «нововиявленими обставинами через рішення Венеціанської комісії». У грудні цей інститут, який входить до складу Ради Європи, закликав Київ «без зволікання підготувати закон про національні меншини і відкласти до цього часу виконання статей закону про мову, який вже прийнятий». В іншому випадку, як повідомили експерти Комісії, мовне питання може стати «джерелом міжетнічної напруженості».
«Владі пропонується переглянути закон про державну мову і підготувати закон про меншини в консультації з усіма зацікавленими сторонами, особливо з представниками національних меншин і корінних народів», — йдеться в комюніке Венеціанської комісії.
У коментарі RT директор Інституту миротворчих ініціатив і конфліктології Денис Денисов наголосив, що європейські експерти критично поставилися до ситуації з російською мовою в «безпрецедентно жорсткою формою» зажадали від Києва припинити тотальну українізацію.
Нагадаємо, закон про держмову був підписаний Петром Порошенком 15 травня, незадовго до того, як він залишив посаду президента. 16 липня ініціатива, яка фактично передбачає тотальну українізацію усіх сфер суспільного життя, вступила в силу.
Крім того, закон зобов’язує викладати виключно українською мовою. Ця норма почне діяти з 1 вересня 2020 року. «Відстрочка» передбачена лише для шкіл, в яких заняття проходять на мовах Євросоюзу (угорською, польською, румунською).
Команда Володимира Зеленського утримувалася від конкретних оцінок підписаного Порошенко документа. Тільки після виборів прес-служба майбутнього президента поширила повідомлення, в якому говорилося, що закон про мову буде ретельно проаналізований» на предмет дотримання конституційних прав та інтересів усіх громадян України».
В останні кілька місяців активність неонацистів на Україні зросла, відзначають експерти. 5 листопада радикали провели чергові…
Сам Зеленський написав у Facebook наступне: «Моя принципова позиція — держава має сприяти розвитку української мови шляхом створення стимулів і позитивних прикладів, а не заборон і покарань, ускладненням бюрократичних процедур, множенням кількості чиновників замість їх скорочення».
Проте через півроку офіс президента так і не вжив жодних заходів у мовній сфері. Зокрема, на сьогоднішній день відсутня інформація про результати ретельного аналізу», проведення якого ще в квітні анонсувала прес-служба Зеленського.
Більш того, на прес-конференції за підсумками саміту в Нормандському форматі президент України заявив, що «у нас не заборонено говорити по‑російськи». Не бачить проблем з використанням української мови і спікер Верховної ради Дмитро Разумков. Про це він сказав в недавньому інтерв’ю журналісту Дмитру Гордону.
Між тим російський лідер Володимир Путін на зустрічі «нормандської четвірки» звернув увагу на те, що російськомовними на Україні вважають себе 38% громадян. При цьому він нагадав, що, згідно з чинним законодавством, з 2020 року російська перестане бути мовою освіти на Україні.
«А з наступного року, як відомо, всі так звані російські школи переводяться на українську мову. До речі кажучи, представники інших шкіл, наскільки мені відомо, — угорські, румунські, польські, — лише з 2023 року. Як ніби угорців на Україні більше, ніж російськомовних. Погодьтеся, що це у нас викликає питання, на які відповідей ми не маємо», — підкреслив Путін.
У жовтні Департамент інформації і друку МЗС РФ констатував, що Київ «продовжує взятий попередньою владою курс на тотальну і насильницьку українізацію країни».
«Більше того, російська мова, як і раніше зазнає подвійної дискримінації, оскільки для шкіл з навчанням мовами нацменшин, які відносяться до мов Європейського союзу, перехід на українську мову відкладається до 2023 року», — йдеться в коментарі дипломатичного відомства.
«Немає єдності»
Варто відзначити, що на Україні вже робилися спроби протидії законом про держмову. На початку вересня група позафракційних членів Верховної ради підготувала законопроект, що пом’якшує обмеження на використання російської мови. Наприклад, документ проголошує право журналістів на вільний вибір мови. Втім, на поточний момент цей документ не розглядався парламентом.
«Закон про держмову і закон про освіту, який був також прийнятий під час президентства Порошенко, грубо порушують міжнародні акти, включаючи Європейську хартію регіональних мов. Але на сьогоднішній день я не бачу передумов для будь-яких змін. Київ ігнорує будь-які закиди не тільки з боку Москви та Європи, але і вимоги більшості російськомовних громадян», — зазначив Денис Денисов.
При цьому джерело RT в партії «Слуга народу» стверджує, що Зеленський виступає проти насильницької українізації і поділяє невдоволення жителів східних регіонів, однак, на його думку, оновлення законодавства в галузі мовної політики навряд чи можливо, тому що у фракції немає єдності з такого важливого питання.
«Однозначного рішення в «Слуги народу» поки немає: є ті, хто підтримує, і ті, хто категорично проти «українізації населення». Поки президент не робить жодних кроків у цьому напрямку, оскільки це може спровокувати хвилювання всередині фракції, в парламенті, а також вуличні акції протесту», — сказав співрозмовник RT.
Про нерішучості Зеленського говорить і джерело RT в партії «Батьківщина». За його словами, глава держави відкладає «питання про мову на потім» з-за побоювань, пов’язаних з «протестним потенціалом» націоналістів і опозиційних партій.
МВФ і Україна погодили нову програму, в рамках якої Київ отримає $5,5 млрд фінансової допомоги на три роки. Відповідний підсумок…
«Радикали і представники опозиційних партій тільки «вийшли з-під офісу» президента, але з задоволенням туди повернуться. З боку Зеленського було б розумніше відстрочити вступ в силу всіх норм закону на пару років і почати шукати інше рішення по мірі охолодження запалу націоналістичних формувань», — міркує співрозмовник RT.
Джерело RT в партії «Голос» констатував, що мовне питання — «дуже болюче для України» і здатний остаточно розколоти країну.
«Люди хочуть говорити і вчитися на тій мові, на якій їм зручно. Тому я не бачу причин, щоб не скасувати скандальний законопроект. Це був би хороший сигнал для мешканців сходу. Але у парламенті поки немає єдності з цього питання», — визнав депутат.
У свою чергу, Денис Денисов вважає, що Зеленський не зможе стати «повноцінним президентом» без скасування дискримінаційних мовних законів і «приборкання радикалів».
Не можна виправдовувати нерішучість Зеленського тим, що він побоюється різкої реакції опозиції і радикалів. Йому є на кого спертися — це російськомовне більшість, яка за нього голосувала. Однак він продовжує політику щодо замирення націоналістів. В таких умовах важко сподіватися хоча б на пом’якшення мовного гніту», — заявив Денисов.
Thanks!
Our editors are notified.