«Київ знову на хвилі медійності»: у Росії відреагували на вимогу Україною виправдань у Гаазькому суді

Заступник голови МЗС України Олена Зеркаль зажадала від Москви виправдатися і представити докази своєї непричетності до фінансування тероризму. Такі заяви пролунали після того, як Міжнародний суд ООН лише перевів позов української сторони про нібито порушення Москвою міжнародних конвенцій про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації на етап розгляду спору по суті. При цьому український дипломат сама підкреслила, що вердикт трибуналу слід очікувати не раніше 2022-2023 років. Між тим в Держдумі відзначили, що Україна демонструє майстер-клас з безперспективності судових позовів проти Росії.

Депутат Держдуми від Криму Руслан Бальбек вважає безперспективною для України судовий позов проти Росії. Так він прокоментував заяви українського заступника міністра закордонних справ Олени Зеркаль про те, що Москва нібито повинна доводити міжнародним судам, що непричетна до фінансування тероризму.

На думку Бальбека, українським політикам варто було б спрямувати свої зусилля на підняття економіки країни і на ведення переговорів по врегулюванню ситуації в Донбасі, а не на бомбардування своїми вимогами міжнародних судів.

«Сьогодні Україна демонструє майстер-клас з безперспективності судових позовів проти Росії. Без сумніву, цей яскравий, ефектний, але абсолютно некорисний юридичний жест України буде похований в міжнародних судах, але зате до нього прикута увага преси. І виходить, що офіційний Київ знову на хвилі медійності», — зауважив парламентарій.

За його словами, українська сторона навряд чи дочекається якихось вибачень, виправдань або компенсацій від Москви, але «надія помирає останньою».

«Втім, я впевнений, українські чиновники самі не вірять в ефективність своїх позовів, але, мабуть, сподіваються під цей «хайп» попросити грошей у Заходу на судові витрати», — пояснив Бальбек в бесіді з RT.

Як вважає депутат Держдуми від Севастополя Дмитро Бєлік, заява Зеркаль можна розглядати як частину інформаційної кампанії з дискредитації Росії.

«Мовляв, «воює в Донбасі, обмежує права кримських народів, і в цілому вона тоталітарна держава». При цьому офіційному Києву потрібно, що називається, «визнання Америки», адже якщо ця інформаційна кампанія завершиться успіхом, значить, проти Росії можуть бути введені нові санкції, а цей варіант Києва буде розглядати як свою перемогу», — заявив він у розмові з RT.

Раніше заступник Олена Зеркаль заявила про обов’язки Росії «надати докази» того, що її урядовці не брали участі у фінансуванні тероризму.

«Росія вже зараз має виправдовуватися і доводити, що саме вона запобігала і не допускала фінансування тероризму своїми посадовими особами», — сказала вона.

Нагадаємо, Україна подала позов проти Росії в січні 2017 року. Київ заявив про порушення Москвою Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму 1999 року (МКБФТ) та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1965 року (МКЛРД). У першому звинуваченні стверджується про підтримку самопроголошених Донецької та Луганської народних республік, представники цих територій прирівняні українською стороною до терористів. У другому — йдеться про нібито етнічної дискримінації населення Криму, насамперед кримських татар і українців.

8 листопада Гаазький трибунал визнав свою юрисдикцію в розгляді між Україною і Росією, відхиливши частина попередніх заперечень Москви і дозволивши Києву, як зазначив російський МЗС, «перевести нав’язаний російській стороні спір по МКБФТ в розгляд по суті».

Зеркаль назвала рішення Гаазького суду «перемогою» української дипломатії на полі міжнародного права і дипломатії, де завжди була першою Росія. Зеркаль наголосила, що остаточний вердикт Міжнародного суду ООН слід очікувати не раніше 2022-2023 років.

«Ми просимо суд, по-перше, встановити факт порушення. По-друге, припинити порушення, а в-третіх, компенсувати всі збитки, пов’язані з цим порушенням», — цитує її ТАСС.

Україна передала розширений меморандум в Міжнародний суд ООН. У документі вагою 90 кілограмів, що складається з 17,5 тис. сторінок,…

У Міністерстві закордонних справ РФ позицію Гаазького трибуналу охарактеризували як «складно зрозумілу», оскільки в квітні 2017 року при оголошенні проміжного рішення Міжнародний суд ООН констатував, що Україна не надала належних доказів для визнання Росії причетною до фінансування тероризму.

Крім того, суд не сприйняв і юрисдикційні заперечення з боку Росії по Міжнародній конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

«Зокрема, не погодився з тим, що перш, ніж шукати захист у Міжнародному суді ООН, держава-позивач зобов’язаний спочатку звернутися до спеціально створений під егідою МКЛРД Комітет по ліквідації расової дискримінації, покликаний здійснювати нагляд за дотриманням цієї конвенції і реагувати на її порушення. Україна цього не зробила», — говорилося в повідомленні зовнішньополітичного відомства.

При цьому російські дипломати зазначили, що результат справи ще не вирішений, оскільки Росія до 8 грудня 2020 року повинна представити свої контраргументи по суті спору.

«Російська Федерація розраховує, що на етапі розгляду спору по суті Міжнародний суд ООН в повній мірі врахує позицію Росії і в результаті залишить без задоволення всі українські претензії», — зауважили в МЗС.