Згідно з останніми повідомленнями, майнеры криптовалют з Китаю почали мігрувати в регіони Південно-Східної Азії, такі як В’єтнам, М’янма і Камбоджа. Проте один з майнер, нещодавно влаштувалися в Камбоджі, розповів, що його колеги, які намагаються знайти притулок в інших країнах Південно-Східної Азії, як і він сам, відчувають труднощі і кожен місяць втрачають гроші через скарги жителів і ненадійною влади.
Майнінг в Китаї раніше дозволено, але вже давно ходять чутки
про можливі заборонах, а уряд посилює
тиск на індустрію. З-за цього багато майнінгові компанії, що базуються в країні, почали шукати
більш привабливі юрисдикції для ведення бізнесу.
Деякі фірми, які раніше воліють користуватися перевагами низьких китайських тарифів на електроенергію, перемістилися в прикордонні міста провінції Юньнань. Багато китайські компанії переїхали в інші країни Південно-Східної Азії, такі як Південна Корея, В’єтнам, Камбоджа і М’янма. При цьому урядові чиновники та жителі, що проживають в цих регіонах, їм не сильно ради, як стверджує китайська майнер Чжан Хан (Zhang Han).
Чжан говорить, що у нього є друзі-майнеры, які вже «окупували» передмістя столиць Камбоджі і М’янмі. Він провів власне дослідження і виявив, що деякі райони в Південно-Східній Азії, як і раніше пропонують набагато більш дешеву електроенергію, чим інші країни світу. Однак майнер не надто задоволений своїм переїздом в Камбоджу і заявляє, що дійсно шкодує про це. Спочатку Чжан виявив, що енергія в деяких регіонах Камбоджі коштує досить дорого, хоч і в більшості випадків дешевше, ніж в інших країнах.
«Електрика в Камбоджі дещо дорожче, ніж у В’єтнамі і М’янмі, зате деякі інші витрати нижчі», – пояснює Чжан у своєму недавньому інтерв’ю. «У Камбоджі вартість електроенергії для підприємств приблизно така ж як у Китаї і становить близько 1.7 юанів (20 центів) за кВт/год. Однак з допомогою місцевих мешканців є можливість взяти електрика, що використовується, наприклад, для вуличного освітлення».
Чжан пояснює, що супутні витрати та обслуговування операцій викликає найбільше проблем.
«Обслуговування та закупівля обладнання – це великі труднощі. Крім того, вартість поставок дуже висока», – пояснює Чжан. «Технічне обслуговування обладнання – це дійсно проблема. Воно обходиться у величезні суми – принаймні в 3 рази вище, ніж у Китаї, особливо в спекотні дні. Покупка запчастин теж має складності. Так як у нас немає вибору, окрім як купити їх в Китаї, доводиться чекати кілька днів або навіть тижнів, поки вони не будуть доставлені сюди. Час від часу ми звертаємося до місцевих майнер за допомогою, а вони користуються можливістю і просять занадто велику ціну за незначні деталі».
Вже після переїзду Чжан зрозумів, що Камбоджа страждає від тривалих відключень електроенергії – електрики може не бути цілий день або навіть довше. Майнер розповідає, що іноді виходить вийти на зв’язок з співробітником місцевої енергетичної компанії, який дозволяє їм взяти для живлення електроенергію з сусіднього вуличного ліхтаря. Однак місцеві жителі можуть повідомити про це владі, що відбувається досить часто.
Чжан зазначає, що місцеві жителі зараз не дуже доброзичливі до китайським майнер. Крім того, місцеві майнеры і фінансові установи, підтримувані західними країнами, також незадоволені міграцією компаній з Китаю.
Thanks!
Our editors are notified.