Конституційний суд України розгляне клопотання групи депутатів Верховної ради, які вимагають визнати неконституційним закон про мову, ухвалений наприкінці квітня. Парламентарії звертають увагу, що цей документ суперечить цілому ряду статей основного закону країни і міжнародних угод, а також дискримінує російськомовних громадян і створює атмосферу нетерпимості. Експерти вважають, що те чи інше рішення щодо мовного закону буде прийнято вже після липневих парламентських виборів. Аналітики не виключають, що зі зміною складу Ради ця норма українського права буде сильно змінена або скасована зовсім.
Група з більш ніж 50 депутатів Верховної ради України направила клопотання до Конституційного суду про визнання неконституційним прийнятого у квітні 2019 року закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Відповідні документи були зареєстровані в судовій інстанції в п’ятницю, 21 червня.
У своєму зверненні парламентарі вказують на те, що прийнятий закон суперечить багатьом статтям конституції. Зокрема, 10-та стаття Основного закону України гарантує «вільний розвиток, використання і захист російської та інших мов національних меншин». Відповідно до 11-ї статті, держава має сприяти «консолідації та розвиткові української нації», у тому числі розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.
У 24-й статті йдеться, що всі громадяни мають рівні права і свободи і рівні перед законом, а в 22-й статті — що при прийнятті нових законів або внесення змін в діючі норми «не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».
Верховна рада України прийняла закон про винятковому використанні української мови. Чинний президент Петро Порошенко назвав…
Таким чином, прийнятий закон, який визнає українську мову єдино можливим для застосування практично у всіх сферах життя країни, прямо суперечить цим та іншим положенням конституції, а також «фактично означає дискримінацію російськомовних громадян за мовною ознакою» і «створює атмосферу нетерпимості».
Документ також порушує взяті на себе Києвом зобов’язання в рамках цілого ряду міжнародних угод, включаючи Європейську хартію регіональних мов або мов нацменшин від 1992 року, яка спрямована на збереження мовного різноманіття в Європі.
«Необхідно зазначити, що впровадження різних механізмів (без об’єктивних критеріїв розмежування) підтвердження рівня володіння державною мовою стосовно осіб, які претендують на обрання або призначення на посади у сфері державного управління, є дискримінаційним», — наголошується в поданому до Конституційного суду запит.
Парламентарії підкреслюють, що у зв’язку з цими та іншими викладеними у документі причинами прийнятий закон про мову є неконституційним, оскільки його положення направлені на дискримінацію російської та інших мов нацменшин, а також порушують права громадян України.
Крім того, депутати вказують на цілий ряд процесуальних порушень, з якими був прийнятий закон про мову. Вони просять визнати провадження за цим поданням невідкладним і розглянути його протягом місяця, визнавши неконституційним закон від 25 квітня 2019 року.
«Не за горами мовний «майдан»
Коментуючи свою ініціативу, депутати від «Опозиційного блоку» Вадим Новінський і Олександр Долженков висловили впевненість у тому, що їм вдасться домогтися скасування дискримінаційного закону, який «створює додатковий розкол у суспільстві за мовною ознакою».
«Закон дискримінує за мовною ознакою 40% всього населення країни — російськомовних українців, називаючи їх національною меншиною», — заявив Долженков.
«Мовний законопроект був прийнятий з грубими порушеннями… зафіксовані численні факти кнопкодавства, з-за чого рік тому Конституційний суд скасував попередній мовний закон», — нагадав Новинський.
Коментуючи дії опозиційних парламентаріїв, віце-прем’єр України В’ячеслав Кириленко сумнівається в тому, що Конституційний суд «захистить» мовний закон, і не виключив можливості нового «майдану».
«Сталося очікуване подія: п’ята колона внесла подання до Конституційного суду з метою скасувати закон про українську мову. Надія на КС слабка. Нова влада на чолі з Зеленським мовчить. Реально захистити українську мову можуть тільки люди. Значить, не за горами новий — мовної — «майдан», — написав Кириленко.
Віце-прем’єр України Павло Розенко пригрозив новому керівництву країни черговим «госпереворотом», якщо влада наважиться скасувати закон…
У свою чергу, спікер Верховної ради Андрій Парубій, виступаючи на засіданні парламенту 20 червня, заявив про загрозу реваншу на Україні «проросійських сил» і зажадав «мобілізувати всі державні сили», щоб зупинити цей реванш. За його словами, мова йде про спроби канонічної Української православної церкви через суд оскаржити створення структури, відомої як Православна церква України, а також про зворотне перейменування одного з проспектів в Харкові проспект маршала Жукова, спроби скасувати закон про українську мову і інших проявах».
Варто відзначити, що президент України Володимир Зеленський останнім часом не висловлювався з приводу мовного закону. Однак після прийняття документа Радою 25 квітня політик, вже будучи обраним главою держави, заявив, що цей закон розглядався під час виборчого циклу, що зробило його «заручником політичної риторики». Крім того, Зеленський зазначив, що документ був прийнятий без належного обговорення з громадськістю, а перед прийняттям в законопроект було внесено більше двох тисяч поправок, що свідчить про відсутність згоди щодо окремих його положень навіть всередині Верховної ради.
«Після мого вступу на посаду президента буде зроблений ретельний аналіз цього закону, щоб переконатися, що в ньому дотримані всі конституційні права і інтереси всіх громадян України», — казав Зеленський.
При цьому 12 червня представник президента в українському парламенті Руслан Стефанчук в інтерв’ю «РБК-Україна» не виключив, що закон про мову можуть бути внесені правки, якщо це буде потрібно для його реалізації на практиці».
«Язик не повернеться сказати, що російська мова в Україні — мова меншини»
Додамо, що на початку червня в Україні перебувала Моніторингова місія ООН з прав людини, за підсумками роботи якої Києву були видані рекомендації, в тому числі що стосуються закону про державну мову. Про це повідомила український омбудсмен Людмила Денисова за підсумками зустрічі з головою місії ООН Фіоною Фрейзер.
«Моніторингова місія ООН надала свої рекомендації щодо нього (із законом про мову. — RT) українським органам влади. Я поінформувала, що ми також аналізували його і зараз чекаємо висновку Венеціанської комісії», — зазначила Денисова.
Відповідний лист з проханням надати свій висновок щодо закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» надійшло в Європейську комісію за демократію через право (Венеціанську комісію) 22 травня. У сферу діяльності цього міжнародного органу входить аналіз законів, які зачіпають питання конституційного права, включаючи права меншин.
На початку тижня на сайті президента України зареєстрували петицію на підтримку надання російській мові статусу другої…
За словами першого заступника голови комітету Ради Федерації з міжнародних справ Володимира Джабарова, винесення низкою українських депутатів мовного закону на розгляд Конституційного суду може бути пов’язане з майбутніми парламентськими виборами.
«Вони прекрасно розуміють, що закон про мову їх дискредитує, тому хочуть від нього відмежуватися», — вважає сенатор.
Разом з тим співрозмовник RT засумнівався в можливості організації «мовного майдану», про який говорив віце-прем’єр Кириленко, оскільки, по-перше, за нього нікому платити, а по-друге, зараз українці чекають змін від нового президента: «Якщо вдасться переглянути закон про мову, це буде великий крок вперед для української демократії».
У свою чергу, старший науковий співробітник Центру європейських досліджень ІСЕМВ РАН Володимир Оленченко назвав відрадним наявність у Раді людей, які йдуть проти закладеної при Петра Порошенка тенденції протистояння російської та української мов.
Він припустив, що Конституційний суд винесе своє рішення з мовного закону лише після липневих парламентських виборів, причому не виключено, що підсумки виборчої кампанії стануть своєрідним маркером і орієнтиром для судової інстанції.
Український політолог і економіст Олександр Дудчак в розмові з RT також висловив думку, що доля скандального закону буде вирішена вже при новій Раді. І експерт вважає, що закон, швидше за все, буде скасований.
«Будемо сподіватися, що до складу нової Верховної ради увійде більшу кількість розсудливих людей, здатних вирішувати завдання в інтересах народу. Подивимося, яка буде остаточна версія нового закону», — зазначив політолог.
«В інтересах більшості — змінити ставлення до російської мови, мов національних меншин. У мене язик не повернеться сказати, що російська мова в Україні — мова меншини. Це мова пригнобленого російськомовної більшості», — підсумував Дудчак.
На закінчення наведемо дані останнього дослідження компанії TNS, згідно з яким 35% українців вважають рідною російську мову, а 63% знають його. Причому приблизно однаковий відсоток респондентів зазвичай спілкуються вдома і на роботі російською та українською мовами — по 49%. Український злегка переважає в сфері формального спілкування (в навчальних закладах — 53%), а російську — при неформальному спілкуванні (в інтернеті — 56%, з друзями — 52%).
Разом з тим позитивно до нового закону про мову відносяться 42% опитаних, негативно — 23%, нейтрально — 21%, і ще 14% респондентів не змогли відповісти. 39% опитаних вважають, що цей закон сприяє розвитку української мови, 21% — що він не вплине на використання мов у країні, 17% назвали його утискає права людей, а 14% висловили думку, що закон є приводом для конфліктів і спорів.
Thanks!
Our editors are notified.