Польський інститут міжнародних відносин (PISM) при уряді республіки в своєму бюлетені підкреслює, що ризик краху американо-російської системи контролю над стратегічними озброєннями представляє загрозу для НАТО і Європи. При цьому в публікації PISM зазначається, що висунута США ідея про притягнення Китаю до участі в новій угоді з роззброєння навряд чи здійсненна в найближчим часом. У зв’язку з цим оптимальним сценарієм автор польського аналітичного документа бачить продовження СНО-III. Росія не раз висловлювала готовність пролонгувати договір, проте так і не отримала відповіді Сполучених Штатів. Як відзначають експерти, Вашингтон навмисно шукає виправдання своїм бажанням нарощувати ядерний потенціал.
У Польському інституті міжнародних відносин (PISM) при уряді республіки підготували бюлетень про майбутнє контролю над стратегічними озброєннями ЄС та США на тлі неоднозначної позиції Білого дому з питання про продовження СНО-III (договору про заходи щодо подальшого скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь).
«Наростає ризик краху американо-російської системи контролю над стратегічними озброєннями, який загрожує негативними наслідками в тому числі і для НАТО: між учасниками альянсу посиляться розбіжності щодо майбутньої політики стримування, а в конгресі США з питання модернізації американських ядерних сил», — зазначається у публікації PISM.
Автор бюлетеня Артур Кацпшик відзначає, що вихід США з Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (ДРСМД) сприяв зростання стурбованості серед європейців.
«Країни НАТО давно підтримують цей договір, і багато з них закликають продовжити його дію. Якщо за отриманим в 2019 році крахом ДРСМД послідує кінець СНО-III, у Європі загостриться страх нової гонки озброєнь, в якій Росія звинуватить США», — підкреслює Кацпшик.
Нагадаємо, що Штати 2 серпня 2019 року в односторонньому порядку вийшли з угоди, звинувативши Росію в його порушенні. Вже через кілька днів після цього американці випробували заборонену раніше договором ракету. На думку Володимира Путіна, саме для цієї цілі Вашингтон і зрежисирував кампанію зі звинуваченнями на адресу Москви.
Сполучені Штати поступаються Росії у вдосконаленні систем ядерного озброєння. Таке твердження міститься в доповіді…
Як наголошується в публікації PISM, європейці побоюються, що в разі розвалу ще однієї угоди з роззброєння Сполучені Штати стануть приділяти менше уваги безпеки європейських членів НАТО.
«Альянс постраждає і в результаті вкрай важких наслідків, якими параліч контролю над стратегічними озброєннями обернеться для американської ядерної політики: утруднення модернізації ядерних сил США із-за внутрішніх суперечок або зростання витрат на їх ядерне озброєння за рахунок скорочення фінансування. — RT) звичайних збройних сил, необхідних для захисту Європи», — йдеться в бюлетені.
Нагадаємо, договір СНО-III був підписаний в 2010 році екс-президентами Сполучених Штатів і РФ Бараком Обамою та Дмитром Медведєвим, набув чинності 5 лютого 2011-го і розрахований на десять років з можливістю продовження ще на п’ять за взаємною згодою сторін. Згідно з документом, сторони взяли на себе зобов’язання протягом семи років скоротити число своїх розгорнутих ядерних боєголовок до 1550 одиниць, а їх розгорнутих носіїв (міжконтинентальних балістичних ракет, балістичних ракет підводних човнів і стратегічних бомбардувальників) — до 700.
Якщо СНО-III впаде, то вперше за кілька десятиліть не буде ніяких юридично зобов’язуючих обмежень для ядерних арсеналів США і Росії, підкреслює аналітик PISM.
У ЄС раніше вже закликали Москву і Вашингтон, яким, за даними Європарламенту, належить більше 90% світового ядерного арсеналу, відновити діалог про можливі шляхи побудови нових відносин у сфері контролю над озброєннями. З подібними ініціативами виступали генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг і Генсек ООН Антоніу Гутерреш.
Російська сторона неодноразово говорила про необхідність продовження договору, що міністр оборони РФ Сергій Шойгу називав «останнім каменем, залишилися в системі міжнародної безпеки».
«На зміну тим угодам, з яких вийшли США, не прийшло нічого нового. В результаті рівень безпеки стало набагато нижче, і світ став менш передбачуваним. На нашу думку, ті угоди, які сьогодні ще є, вони повинні бути збережені», — додав він.
У свою чергу, глава МЗС Росії Сергій Лавров у грудні повідомив, що Москва направила Вашингтону пропозиції щодо продовження СНО-III.
«Поки що відповіді ми так і не отримали, але тим часом бачимо рух (США. — RT) в протилежному напрямку, в напрямку нарощування напруженості у сфері стратегічної стабільності, у сфері ядерних озброєнь», — уточнив Він.
«Скептичний» настрій адміністрації Трампа
Позиція Сполучених Штатів неоднозначна. З одного боку, Вашингтон не виключає продовження СНО-III, з іншого — відтягує цей момент, наполягаючи на підписання більш широкого договору, участь в якому взяв би Китай. Більше того, США вважають за необхідне включити в новий варіант угоди усі нові види російських озброєнь.
«До питання про продовження терміну дії договору СНО-III, який закінчується в 2021 році, адміністрація Трампа підходить скептично. Вона хоче підписати нову угоду з Росією і Китаєм, який охопив би всі види ядерної зброї. Однак погодити таку складну операцію до закінчення СНО-III неможливо», — підкреслює автор бюлетеня PISM.
Білий дім згоден збільшити витрати на підтримку і модернізацію американського ядерного арсеналу до $20 млрд у наступному році. Про…
Схожої думки дотримується директор СЗР Росії Сергій Наришкін.
«Сумна доля Договору про ракети середньої і меншої дальності з високою часткою ймовірності чекає Договір про стратегічні наступальні озброєння, термін дії якого закінчується в лютому 2021 року. Дії США — не що інше, як підрив системи міжнародної безпеки. Росія робить рішучі кроки з порятунку архітектури контролю над озброєннями, але ми не можемо примусити до цього Вашингтон і його сателітів», — зазначив Наришкін.
Припинення дії СНО-III може призвести до різкої дестабілізації ситуації в світі, вважає політолог, заступник директора Інституту історії і політики МПГУ Володимир Шаповалов.
«В даний час світ все більше прагне до багатополярності й існує безліч країн, які сприймуть односторонній вихід США з договору як загрозу собі… Ліквідація обмежень розповсюдження ядерної зброї призведе до того, що ще цілий ряд держав поставить своєю метою його створення. Це загрожує непередбачуваними наслідками у плані як глобальної, так і регіональної безпеки», — заявив Шаповалов в бесіді з RT.
Китайський фактор
На цьому тлі в бюлетені PISM зазначається, що «оптимальний сценарій для НАТО передбачає продовження дії СНО-III та участь США в паралельних переговорах з Росією і Китаєм щодо питання розширення контролю над ядерними озброєннями».
Справа в тому, що ініціатива не знайшла розуміння і КНР — там можливості участі в новій угоді не розглядають.
«Китай не ухиляється від відповідальності. Ми готові скорочувати ядерні арсенали до чесних рівнів. Якщо інші країни скоротять свої арсенали до рівня Китаю, ми готові долучитися до процесу. Однак нереалістично очікувати, що Китай приєднається до так званих тристоронніх переговорів», — заявляв директор департаменту з питань контролю над озброєннями та роззброєння китайського МЗС Фу Цун.
Варто відзначити, що якщо кількість розгорнутих ядерних боєголовок у Росії та США, згідно СНО-III, не повинно перевищувати 1550, то у Китаю, за різними експертними оцінками, їх загальне число може становить від 200 до 300 одиниць (точні дані про обсяги китайського ядерного арсеналу невідомі).
Як зазначив у бесіді з RT генеральний директор Російської ради з міжнародних справ Андрій Кортунов, КНР працює над вдосконаленням своїх ядерних систем, проте, ймовірно, не стільки над збільшенням кількості, стільки над підвищенням якості носіїв.
«Зрозуміло, що в контексті загострення відносин між Китаєм і США китайський ядерний арсенал стає предметом уваги і стурбованості», — підкреслив експерт.
Він нагадав, що Росія традиційно підтримувала ідею переходу до багатостороннього формату переговорів про ядерну зброю, проте з розумінням відноситься до неготовності китайського керівництва включитися в процес обмеження стратегічних озброєнь, так як ядерний арсенал Китаю істотно поступається арсенали РФ і США.
«У Вашингтоні, напевно, теж немає ілюзій щодо китайської позиції. Думаю, що ці наполегливі вимоги включити Китай є приводом для того, щоб відмовитися від будь-яких домовленостей з контролю над озброєнням та забезпечити США максимальну свободу рук у цій стратегічній сфері», — додав Кортунов.
Володимир Шаповалов також упевнений, що заклик Вашингтона запросити до участі у договорі Пекін — лише відмовка, щоб відмовитися від продовження СНО-III.
«Тут ми бачимо зовсім притягнутий за вуха аргумент, який не витримує жодної критики і є лише штучним виправданням бажання Сполучених Штатів нарощувати свій ядерний потенціал і раніше грати домінуючу роль у світі», — зазначив експерт в бесіді з RT.
Подібної позиції дотримується і директор Фонду вивчення США імені Рузвельта при МДУ, політолог Юрій Рогулев.
«Крім Китаю у них є й інші відмовки — що якщо продовжувати договір у наявному тексті, то там не вказано багато нові види озброєнь, які виникли… Так, зараз більшою мірою це виглядає як відмовка», — сказав Рогулев.
Thanks!
Our editors are notified.