Курс на кіно: новим міністром культури Росії стала Ольга Любимова

Посаду міністра культури Росії в кабміні Михайла Мішустіна посіла Ольга Любимова, з 2018 року очолювала департамент кінематографії відомства. Вона стала восьмим за рахунком міністром культури в історії Російської Федерації. Ольга Любимова закінчила факультет журналістики МДУ і факультет театрознавства Гітісу, працювала кореспондентом і ведучою.

У вівторок, 21 січня стало відомо, що Володимир Мединський не залишиться на посаді міністра культури в уряді Михайла Мішустіна. Замість нього цю посаду займе голова департаменту кінематографії відомства Ольга Любимова.

Ольга Борисівна Любимова народилася в родині Бориса Любимова — виконуючого обов’язки ректора Вищого театрального училища імені Щепкіна, професора, кандидата мистецтвознавства. Вона навчалася у православній історико-філологічної гімназії, потім закінчила повну середню школу, а потім — факультет журналістики МДУ і факультет театрознавства Гітісу.

Тривалий час вона працювала на телебаченні, де була задіяна в проектах релігійної тематики (в їх числі — «Ортодокс», «Православний календар» і «Російський погляд»). Крім того, Любимова працювала над створенням десятків документальних фільмів для телеканалів «Культура» і «Росія 1».

У 2015 році її запросили до департаменту кінематографії Міністерства культури в якості радника, а роком пізніше вона зайняла посаду заступника директора дирекції соціальних і публіцистичних програм Першого каналу. У січні 2018 року Ольга Любимова очолила департамент кінематографії Мінкульту. За словами Любимової, на новій посаді їй в першу чергу довелося розбиратися з підтримкою виробництва і звикати до специфіки роботи з документами.

«Тут виявилося ще складніше, тому що, крім лексики, довелося розбиратися ще й у семантиці. Це як церковнослов’янська або сербську мови, коли всі слова знаєш, а сенс в голові складається повільно», — розповіла вона в інтерв’ю ВГТРК.

У рік, коли Любимова стала керівником департаменту, касові збори російських фільмів зросли до 13,8 млрд рублів. Такі показники, зокрема, забезпечила спортивна драма «Рух вгору», що вийшла в грудні 2017 року і по сей день є найбільш касовою російської стрічкою в історії вітчизняного прокату. У міжнародному прокаті в 2018 році російські фільми зібрали понад $40 млн.

У 2019 році сумарні касові збори російських фільмів склали 12,3 млрд рублів. В даний час в топ-3 комерційно успішних релізів входять картини «Холоп» і «Т-34».

Борис Любимов розповів RT, що ще не встиг привітати дочку з призначенням.

«Про призначення вона не говорила. Ми з нею бачилися в неділю. І єдина фраза, за якою можна було здогадатися: «швидше б цей тиждень пройшов». Але ніяких слів, що вона призначена на посаду міністра, вона не сказала», — зазначив глава Щепкінського училища.

Любимов побажав дочці сил, терпіння і «тримати удар, яких буде чимало попереду».

«Але у неї вже якийсь життєвий досвід у цьому сенсі є. Я думаю, тут деякі гени даються взнаки, тому що її прапрапрадедом був за царя, за Олександра II, рязанський губернатор, а при Олександрі III — вологодський губернатор. Я думаю, що ось ці гени як-то повинні позначитися», — сказав він.

Міністерське спадщина

Ольга Любимова стала восьмим за рахунком міністром культури в історії Російської Федерації.

Євген Сидоров обіймав посаду міністра культури країни (з березня по вересень 1992 року — глави Міністерства культури і туризму) протягом п’яти років, з 1992-го по 1997-й.

Перш ніж очолити відомство, він був ректором Літературного інституту імені Горького, а після складення повноважень міністра працював постійним представником Росії при ЮНЕСКО. Сидоров також відомий як есеїст і літературний критик, досліджував творчість Осипа Мандельштама, Михайла Булгакова, Йосипа Бродського, Чингіза Айтматова, Белли Ахмадуліної, Бориса Пастернака та багатьох інших.

Пріоритетом у діяльності Мінкульту він називав прагнення зберегти провінційні архітектурні пам’ятки, музеї та театри, які опинилися під загрозою в 1990-е.

Після Євгенія Сидорова посаду міністра культури Росії протягом року — з 1997-го по 1998-й — займала Наталія Дементьєва. У жовтні 1998 року, після відставки уряду Сергія Кирієнка, вона стала першим заступником міністра культури.

Основним напрямком діяльності Мінкульту Дементьєва бачила збереження культурно-історичної спадщини. Великим досягненням на посаді міністра вона вважає присвоєння Петропавлівської фортеці статусу заповідника.

Володимир Єгоров перебував на посаді міністра культури з 30 вересня 1998 року по 8 лютого 2000 року.

Він закінчив Казанський державний університет. Керував відділом культури ЦК КПРС, також був помічником Михайла Горбачова, пізніше — директором Російської державної бібліотеки (раніше — Ленінської). При Морріса почалася передача релігійних об’єктів на баланс Російської православної церкви. Також широко обговорювалося питання реституції культурних цінностей.

Михайло Швидкой був міністром культури з 8 лютого 2000 року по 9 березня 2004 року. Раніше він працював у журналістиці, керував телеканалом «Культура», був головою ВГТРК.

На посаді міністра культури Швидкой також вів програму «Культурна революція». Він виступав за реституцію (повернення) культурних цінностей, вивезених в ході Великої Вітчизняної війни в якості трофеїв.

Олександр Соколов займав посаду міністра культури і масових комунікацій з 9 березня 2004 року по 12 травня 2008 року. До вступу на цю посаду він був ректором Московський державної консерваторії ім. Чайковського. Освіта Соколов також отримав в Московській консерваторії і має ступінь доктора мистецтвознавства.

Олександр Авдєєв перебував на посаді міністра культури Російської Федерації з 12 травня 2008 року по 21 травня 2012 року. До цього він отримав освіту в МДІМВ, ніс дипломатичну службу. Був надзвичайним і повноважним послом в Люксембурзі, Болгарії, Франції та Монако.

Олександр Авдєєв домігся збільшення державної підтримки культури. Були проведені Роки культури, присвячені зв’язків Росії з такими країнами, як Франція, Італія і Німеччина. За ініціативи Олександра Авдєєва були збережені стипендії для учнів творчих спеціальностей.

При Авдееве припинила своє існування Федеральна служба «Росохранкультура», а її функції перейшли безпосередньо до міністерства. Крім того, до того періоду відноситься завершення реконструкції Великого театру в Москві та деяких інших пам’яток архітектури. У 2011 році був прийнятий закон, що передбачає передачу релігійного майна Російської православної церкви.

До останньої відставки уряду посаду міністра культури обіймав Володимир Мединський. Випускник МДІМВ, доктор наук, професор. З 1998 по 2012 рік працював в органах влади, в тому числі Державній думі, працював у комісії при президенті з протидії фальсифікації історії.

При Мединском було відновлено понад 500 пам’яток архітектури. Однією з пріоритетних завдань відомства також було підвищення доступності культурних цінностей: у регіонах відкривалися віртуальні культурні центри. Крім того, відомство розробило нову програму по роботі з вітчизняним виробником.