У Латвії запропонували зобов’язати наукове співтовариство писати докторські дисертації англійською мовою. Ініціатива виходить від керівництва вузів країни, і за неї виступають головним чином фахівці, що працюють в сфері точних наук. Ідея знайшла підтримку в Міністерстві освіти. Однак представники гуманітарних дисциплін розкритикували цю пропозицію, заявивши, що переклад дисертацій на англійську підірве позиції латиської мови. Експерти відзначають, що практика перекладів наукових робіт на англійську є загальноприйнятою. Однак у Латвії, де російська мова фактично знаходиться під забороною, подібна ініціатива є проявом подвійних стандартів, вважають аналітики.
У Латвії пропонують зобов’язати вчених писати свої докторські дисертації англійською мовою. Відповідна ініціатива виходить від керівництва ряду латвійських вузів, підтримують її і в Міністерстві освіти республіки. При цьому головними прихильниками такої реформи виступають представники точних наук.
Закони Латвії не забороняють писати наукові роботи англійською мовою — значна частина вузівських дисертацій з точних наук вже зараз пишеться саме на ньому. Однак, на думку ініціаторів реформи, обов’язковий переклад дисертацій на англійську мову дозволить розширити участь світових експертів високого рівня в оцінці досліджень.
За словами офіційного представника латвійського Міністерства освіти Даце Янсоне, така міра також полегшить для молодих латвійських дослідників процес інтеграції в міжнародні дослідницькі мережі» і спростить їх спілкування з колегами.
Вимога перевести написання докторських дисертацій на англійську мову підтримує і латвійська Асоціація молодих науковців. На думку її членів, це може підвищити конкурентоспроможність латвійської науки і дозволить їй вийти за рамки нечисленного латвійського наукового співтовариства.
Як зазначила голова цього об’єднання Ієва Силиня, в країні налічується всього близько трьох тисяч науковців, і в таких умовах складно розраховувати на всебічну й об’єктивну оцінку досліджень з боку експертного співтовариства.
При цьому використання переважно латиської мови доречно буде зберегти для тем, пов’язаних виключно з місцевою специфікою, вважають автори ідеї.
Однак пропозицію керівництва технічних вузів наштовхнулося на протест з боку гуманітаріїв. Як заявила ЗМІ голова правління Латвійської асоціації прикладної філології Інга Кайя, цією ініціативою суспільству фактично подається сигнал про непотрібність латиської мови.
«Таким чином суспільству дається досить чіткий сигнал — ну навіщо вам цей латиську мову? Це позначиться не тільки на науковців, але і на всьому суспільстві в цілому», — вважає вона.
Представники гуманітарних наук наполягають на тому, що відмова від дисертацій на латиською мовою призведе до поступового зникнення наукових робіт, які будуть написані на ньому.
Латвійський сейм схвалив в третьому читанні законопроект про заборону викладання українською мовою у приватних вузах і коледжах. Залишився…
Відкритий лист із закликом відмовитися від переходу на англійську мову при написанні докторських дисертацій підписали 450 фахівців у сфері гуманітарних наук — викладачі, літератори та перекладачі.
Будь-який бажаючий може висловитися з цього питання до 6 грудня, після чого Міністерство освіти має намір спрямувати ініціативу на розгляд кабміну.
«Установка партії»
Відповідно до прийнятого у 1999 році латвійськими владою закону, всі мови, за винятком латиського і ливского, мають на території республіки статус іноземних. Виключення не було зроблено навіть для російської мови, незважаючи на те що на нього кажуть 40% населення республіки.
Так, спілкування в державних установах і громадській сфері повинно вестися саме на латиською мовою, публічні заходи також мають проводитися державною мовою або переводитися на нього.
У країні діє навіть спеціальна мовна служба — заснований в 1992 році Центр державної мови, який уповноважений накладати штрафи і припиняти роботу установ за порушення мовних законів.
Крім того, в 2018 року в Латвії був прийнятий закон, що зобов’язує всі навчальні заклади перейти на викладання державною мовою. Виняток було зроблено тільки для молодших класів. Таким чином, після перехідного періоду в країні будуть ліквідовані російськомовні школи.
Однак на англомовні навчальні заклади нові поправки не поширюються, про що подбав попередник Илги Шуплинска на посаді міністра освіти Карліс Шадурскис. Він вніс поправку в закон, що дозволяє навчання на мовах Євросоюзу, до яких відноситься і англійська.
Викладання російською мовою в латвійських школах для нацменшин може стати повністю факультативним. Повідомляється, що з такою…
У свою чергу, Илга Шуплинска в статусі глави Минобра продовжила реалізацію так званої реформи освіти. Приміром, вона категорично відмовляється відповідати на запитання журналістів російською мовою, мотивуючи це «установкою партії» — Шуплинска є членом Нової консервативної партії. Як пояснила міністр в ефірі латвійського радіо Baltkom, вона сприймає відмову від російської мови як «тренування», яка показує, чи можуть латвійці говорити латиською чи ні.
«Якщо б ми, наприклад, були в Литві, то я б перейшла і спілкувалася з вами російською мовою. Але в Латвії, і це моя особиста думка, ситуація з державною мовою не настільки хороша, як хотілося б», — заявила політик.
На цьому тлі поширення англійської мови латвійських чиновників не бентежить, відзначають експерти. Таким чином, на їх думку, це є яскравим проявом подвійних стандартів.
«Один із закидів, що звучали з боку латвійської еліти на адресу радянського часу, стосується того, що учених змушували писати дисертації російською мовою, — нагадала у бесіді з RT глава Російського союзу Латвії (РЗЛ), латвійський політик Тетяна Жданок. — А тепер ті люди, які займалися цими викриттями, самі відстоюють написання дисертацій англійською. Складно сприймати позицію уряду без іронії».
Мовний бумеранг
При цьому Жданок констатувала, що в самій ініціативою про переведення дисертацій на англійську мову немає нічого поганого.
«Традиційно більшість країн використовують англійську мову для публікації наукових робіт в галузі математики та інших точних наук. Звичайно, вчені зацікавлені в тому, щоб їхні роботи були доступні для зарубіжних колег. Скандал, який зараз вибухнула в Латвії з-за англійської та латиської мов, — це свого роду бумеранг, який повернувся до тих, хто не визнавав необхідності використання різних мов в освіті і науці», — вважає експерт.
Жданок вважає, що регламентувати використання мови в науковій сфері взагалі не потрібно, а введену раніше заборону на використання російської мови в латвійській системі освіти був реалізований не стільки для захисту латиської мови, скільки для дискримінації російської.
«При всіх розмовах про захист латиської мови навчання йому в країні приділяється мало уваги. Немає хороших підручників, хорошої літератури, як немає і безкоштовних курсів латиської мови», — зазначила експерт.
У свою чергу, президент Російської асоціації прибалтійських досліджень Микола Межевич в бесіді з RT висловив думку, що дослідження в галузі точних і природничих наук, в області механіки та інженерії повинні виходити на мові провідних наукових журналів, а значить, повинні перекладатися на англійську.
«Насправді, за останні десятиліття з точки зору академічного розвитку Латвія повернулася до рівня початку минулого століття, це глухий кут. Противники перекладу дисертацій на англійську мову, латиські патріоти, говорять про необхідність відродження популярності латиської мови. Такі приклади у світі є. Найяскравіший приклад — повернення єврейського народу до мови своїх предків. Але сумнівно, що цей приклад можна застосувати до сучасної Латвії. В цілому спроби штучного збереження і підтримки інтересу до мови малопродуктивні», — зазначив Межевич.
Зазначимо, що російська сторона неодноразово висловлювала свою стурбованість у зв’язку з політикою латвійської влади щодо російської мови. Так, у минулий четвер, 21 листопада, в МЗС РФ так прокоментували відмову Конституційного суду Латвії задовольнити позов про збереження приватних шкіл з викладанням російською мовою.
«Це політично вмотивоване рішення позбавляє російськомовних жителів Латвії останньої можливості отримувати освіту рідною мовою, причому за свої власні гроші. Така кричуща дискримінація йде врозріз із зобов’язаннями Латвії в рамках основоположних міжнародних правових інструментів», — зазначили в дипведомстве.
Там додали, що проведена латвійськими владою політика «мовного терору» неодноразово піддавалася предметної критики з боку авторитетних міжнародних організацій, включаючи Раду Європи та ОБСЄ.
«Закликаємо міжнародне правозахисне співтовариство посилити вплив на латвійські влади в умовах, коли в цій прибалтійській країні склалася критична для національних меншин ситуація в мовній сфері», — підкреслили в МЗС.
Thanks!
Our editors are notified.