Орбітальне угруповання ВКЗ Росії поповнилася новим військовим супутником зв’язку «Космос-2539». Про це повідомило Міноборони РФ. Апарат був виведений на орбіту ракетою-носієм «Протон-М», запущеної з «Байконура». За минулі шість років вітчизняна орбітальне угруповання оновилась на 80%. При цьому Росія посідає друге місце в світі після США за кількістю супутників — більше 150 одиниць. За словами аналітиків, Москва, зміцнюючи свою орбітальну угруповання, робить ставку на поліпшення характеристик апаратів, а не на збільшення їх чисельності.
Космічні війська Росії (входять до складу ВКР) взяли на супровід супутник зв’язку військового призначення «Космос-2539» («Благовіст 14Л»). На орбіту апарат був виведений ракетою-носієм «Протон-М», яка стартувала вранці 6 серпня з космодрому «Байконур» (Казахстан). Про це йдеться в повідомленні департаменту інформації та масових комунікацій Міноборони РФ.
Як уточнили у відомстві, системи і агрегати космічного апарату (КА) функціонують нормально. З супутником підтримується стійка телеметрична зв’язок. Управління «Космосом-2539» здійснюють наземні засоби Повітряно-космічних сил Росії.
Російський супутник-інспектор провів орбітальне обслуговування супутника-реєстратора і передав інформацію на Землю. Про це повідомили в…
Станом на травень 2019 року орбітальне угруповання супутників військового та подвійного призначення налічувала 156 КА. Такі дані озвучив президент РФ Володимир Путін на травневій нараді в Сочі, присвяченому розвитку оборонної промисловості та Збройних сил Росії.
Згідно з підрахунками американської некомерційної організації «Союз стурбованих учених» (Union of Concerned Scientists), за чисельністю супутників Росія займає друге місце в світі після Сполучених Штатів. Вітчизняні апарати розташовуються на геостаціонарній, еліптичної та навколоземній орбіти. Близько 70% російських КА знаходяться під управлінням ВКС.
За останні кілька років складу орбітального угруповання був оновлений майже на 80% та збільшено в 1,5 рази. Приміром, в 2010 році загальна чисельність супутників (включаючи цивільні) становила 110 апаратів, а в 2016 році — 121.
Єдина космічна система
Орбітальне угруповання має величезне значення для національної безпеки РФ. Супутники забезпечують зв’язок, передачу даних, розвідку, фіксацію перекидання військ, цілевказування для крилатих і балістичних ракет, навігацію для наземних, повітряних і морських платформ. Важливе значення мають метеорологічні апарати, які відстежують переміщення повітряних мас, стан снігового і льодового покриву.
«Як правило, супутники зв’язку і системи попередження про ракетний напад (СПРН) розташовуються на геостаціонарній орбіті. Це приблизно 36 тис. км над Землею. Так звані супутники спостереження поверхні, які виробляють зйомку в інтересах військової розвідки, пролітають на висоті кілька сотень кілометрів. Це низька околоземная орбіта», — пояснив RT засновник порталу Military Russia Дмитро Корнєв.
Радянський Союз став першопрохідцем у створенні орбітальної угруповання. 4 жовтня 1957 року СРСР здійснив запуск першого штучного супутника Землі ПС-1. Цей день вважається професійним святом військовослужбовців Космічних військ Росії. З 1970 по 1991 рік Радянський Союз запускав близько сотні КА щорічно.
У завдання цього роду збройних сил входять моніторинг космічного простору, відстеження ракетних пусків в різних куточках планети, управління орбітальної угрупованням, супровід КА, проведення контрольно-вимірювальних заходів. Ключову роль в структурі Космічних військ грають 11 окремих командно-вимірювальних комплексів (ОКИК), розташованих на території РФ.
За інформацією Міноборони, супутники зібрані в Єдину космічну систему. Раніше начальник Генштабу ЗС РФ Валерій Герасимов заявив, що такий підхід дозволив «посилити контроль над районами стартів балістичних ракет на континентальній частині Північної Америки і районами патрулювання підводних човнів іноземних держав».
Нещодавно представлена національна оборонна космічна стратегія Франції викликала серйозні питання у МЗС РФ. У російському…
Пріоритетну увагу керівництво РФ приділяє розвитку системи глобального позиціонування ГЛОНАСС, яка активно використовується для військових і цивільних потреб. Це аналог американської GPS, що забезпечує навігацію. Російська система складається з 24 супутників і мережі наземних станцій (у тому числі зарубіжних), що приймають дані з космосу.
Роботи по створенню ГЛОНАСС стартували ще в 1970-х роках. Перший апарат системи був запущений 12 жовтня 1982 року. 24 вересня 1993 Росія офіційно розпочала експлуатацію ГЛОНАСС в складі 12 КА. У грудні 1995 року число супутників збільшилася до 24, але за наступні шість років зменшилася до шести одиниць.
З метою відродження проекту ГЛОНАСС уряд РФ запустило федеральну цільову програму (ФЦП) «Глобальна навігаційна система». До кінця 2008 року кількість супутників зросла до 18 одиниць, у 2014 році — до 24, не рахуючи кількох резервних апаратів, які знаходяться на орбіті.
«Дві дюжини супутників — це оптимальна чисельність угрупування ГЛОНАСС, яка дозволяє системі справлятися з покладеним на неї функціоналом. Вітчизняні супутники не потребують коригування, на відміну від апаратів GPS, однак їх недоліком є невеликий гарантійний ресурс. Супутники ГЛОНАСС живуть приблизно п’ять-сім років. Тому доводиться здійснювати їх часту ротацію», — пояснив Корнєв.
Якість замість кількості
На травневій нараді в Сочі Володимир Путін доручив оборонної промисловості покращити тактико-технічні характеристики КА. Президент звернув увагу на необхідність збільшити роздільну здатність апаратури спостереження, обсяг і швидкість переданої інформації та термін активного існування» супутників.
У бесіді з RT головний редактор журналу «Арсенал Вітчизни» Віктор Мураховський нагадав, що в Росії діє програма розвитку космічної угруповання на період до 2025 року. Документ передбачає розробку і виробництво супутників нового покоління.
«Це космічна зв’язок, оптико-електронна і радіотехнічна розвідка, забезпечення роботи системи попередження про ракетний напад. Також існує потреба у створенні супутників, які забезпечують метеорологічне супровід авіації і кораблів на просторах Світового океану», — сказав Мураховський.
За словами експерта, на сьогоднішній день розвиток орбітальної угруповання РФ гальмує нестача вітчизняної електронної компонентної бази.
При цьому Дмитро Корнєв вважає, що в умовах санкцій Росія може без ризику закуповувати комплектуючі в азіатських країнах, включаючи Китай. Заміна зарубіжних систем і агрегатів в силу об’єктивних обставин — досить довгий і складний процес, нагадав співрозмовник RT.
«Незважаючи на ряд труднощів, з якими стикається оборонна галузь, Росія демонструє здатність створювати нові унікальні апарати. Мова йде про так званих супутниках-інспекторів, які наробили багато шуму на Заході. Вони здатні наближатися до інших КА і, імовірно, виводити їх з ладу», — уточнив Корнєв.
Як пояснив експерт, здійснення маневрів на орбіті — це дуже енергозатратний процес. Виконання додаткових завдань зазвичай помітно зменшує гарантійний термін супутника, який працює на акумуляторних і сонячних батареях. Проте вітчизняні вчені змогли розробити апарати, які маневрують досить тривалий час.
«Військово-політичне керівництво РФ усвідомлює колосальне значення супутників для обороноздатності країни. Зараз робиться ставка на підвищення якості апаратів. Такий підхід сприяє науково-технічному прогресу і береже державні фінанси. На мій погляд, Росії не потрібно гнатися за кількісними показниками. Головне, щоб орбітальне угруповання задовольнила потреби нашої армії», — підсумував Корнєв.
Thanks!
Our editors are notified.