«Маніпуляція внутрішніми даними: як дії США впливають на світові ціни на нафту

На торгах 29 серпня світові ціни на нафту демонструють зростання. Вся справа в реакції інвесторів на американську статистику: запаси сировини і бурова активність в США опустилися до рекордного рівня за останні 1,5 року. При цьому країна як і раніше, посилює економічний тиск на Венесуели та Ірану. За словами експертів, своїми діями Штати намагаються штучно знизити пропозицію вуглеводнів на ринку.

За даними біржі ICE в Лондоні 29 серпня вартість нафти еталонної північноморської марки Brent додала близько 0,2% і перевищила позначку $60 за барель. Зростання котирувань стартував днем раніше після публікації даних про рекордне зниження нафтових запасів у США.

Згідно зі звітом Управління енергетичної інформації Сполучених Штатів (EIA), за тиждень обсяг нафтових резервів у країні скоротився відразу на 10 млн барелів. Згідно з оцінкою Американського інституту нафти (API), зниження склало 11,1 млн — максимум з січня 2018 року.

Примітно, що на тлі падіння запасів американці фіксують і помітне зниження бурової активності. З 16 по 23 серпня кількість бурових установок у США скоротилося відразу на 16 одиниць — до 754 штук. За даними нафтосервісної компанії Baker Hughes, значення стало мінімальним за останні 1,5 року.

США збільшили імпорт нафти з Росії в США з максимально 2013 року. Після введення санкцій проти Венесуели Штати позбулися головного…

Статистика традиційно сигналізує інвесторам про зниження світового пропозиції нафти і викликає зростання цін. При цьому, як вважають експерти, США штучно підтримують вартість вуглеводнів за допомогою публікації даних.

«Торгова війна і уповільнення світової економіки ведуть до зменшення споживання нафти і зниження цін на сировину. Між тим цифри, які зараз спостерігають учасники ринку, — це штучно підтримувані значення. Інструментів для цього досить багато — починаючи з розвитку військового конфлікту в Перській затоці, обмежень нафтового експорту Ірану і Венесуели і закінчуючи маніпуляціями внутрішніми даними», — пояснив RT керівник аналітичного департаменту AMarkets Артем Дєєв.

Нагадаємо: у січні Вашингтон ввів обмеження проти найбільшої нафтовидобувної компанії Венесуели — Petróleos de Venezuela, S. A. (PDVSA). У загальній складності Штати заблокували активи корпорації на $7 млрд, а до кінця 2019 року, як очікується, упущена вигода PDVSA від обмежень складе порядку $11 млрд. У результаті, за даними EIA, з кінця травня США повністю припинили закупівлі нафти у Каракаса.

Більше того, на початку серпня Штати додатково підсилили тиск на Каракас. Так, Дональд Трамп підписав указ про блокування власності влади Венесуели на території США. Під обмеження потрапили центробанк латиноамериканської республіки і PDVSA.

На цьому тлі з початку 2019 року видобуток нафти у Венесуелі впала майже на 37% — до 742 тис. барелів на добу. Про це свідчать дані ОПЕК.

Ще до початку конфлікту з Венесуелою у Вашингтона загострилися відносини з Тегераном. У травні 2018 року США вийшли з ядерної угоди і оголосили про відновлення дії санкцій проти ісламської республіки. Головний пакет заходів набрав чинності 5 листопада, він поширюється на енергетичний сектор країни та операції з центробанком.

Як раніше заявляли в Держдепартаменті США, основна мета санкцій — звести до нуля доходи Ірану від продажу нафти. Для цього до початку травня 2019 року великі країни — імпортери іранського сировини повинні були повністю припинити закупівлі вуглеводнів. В іншому випадку держави також підпали під американські санкції.

Таким чином, за даними ОПЕК, з початку 2019 року виробництво нафти в Ірані впав на 18,7% — до 2,2 млн барелів на добу.

Влітку 2019 року відносини між Тегераном і Вашингтоном знову загострилися. Учасники ринку стали побоюватися початку збройного конфлікту між державами. Можливе початок бойових дій могло б призвести до перебоїв у поставках сировини з країн Перської затоки.

Цікаво, що Штати рекордно нарощують власний видобуток нафти. За даними EIA, щодобовий обсяг виробництва в країні вже досяг 12,5 млн барелів. Традиційно така динаміка свідчить про зростання пропозиції на світовому ринку і веде до здешевлення енергосировини. У той же час саме за рахунок зменшення внутрішніх запасів і обмежень проти Ірану і Венесуели Штати, навпаки, намагаються спровокувати зростання цін.

«Якщо говорити про Ірані, то зниження поставок із країни є одним із ключових підтримуючих факторів для нафтових цін — нарівні з програмою скорочення ОПЕК+ і падінням видобутку у Венесуелі. Очевидно, що тиск з боку США підтримує нафтові котирування і дозволяє при сприятливих обставинах нарощувати видобуток, заміщаючи частку Ірану і Венесуели», — зазначив у бесіді з RT директор офісу продажів «БКС Брокер» В’ячеслав Абрамов.

Примітно, що раніше Дональд Трамп активно виступав проти дорогої нафти і неодноразово закликав країни ОПЕК до зниження цін. На тлі прогнозів про швидкої рецесії в економіці сша і президентських виборів Трамп намагається не допустити зростання цін на паливо в країні. Про це в розмові з RT розповів експерт компанії «Міжнародний фінансовий центр» Гайдар Гасанов.

Між тим, за словами експертів, при низькій вартості енергосировини видобуток сланцевої нафти стає менш прибутковою. Таким чином, глобальне зниження цін може привести до фінансових втрат для енергетичних компаній Штатів. В результаті, за словами В’ячеслава Абрамова, за рахунок підтримки високих котирувань США переживають «новий виток сланцевої революції».