Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган повідомив, що відстрочок щодо постачання С-400 не передбачається. Перші комплекси повинні бути передані Анкарі вже на початку липня. Між тим американський лідер Дональд Трамп в черговий раз висловив турецькому чолі стурбованість покупкою Туреччиною російських ЗРК і закликав працювати з США в рамках оборонного співробітництва для зміцнення НАТО. Як відзначають аналітики, турецька сторона «демонструє послідовність» у питанні зенітно-ракетних комплексів, незважаючи на тиск Сполучених Штатів і численні загрози введення санкцій. Таким чином Туреччина проявляє незалежність від НАТО і небажання нехтувати своєю безпекою, вважають аналітики.
В процесі поставок Анкарі російських зенітно-ракетних систем С-400 «Тріумф» немає будь-яких затримок, заявив турецький лідер Реджеп Тайіп Ердоган на зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним на полях саміту G20 в Осаці.
«Поставка З-400 — ми продовжуємо спостерігати за цим процесом щодо нашої згоди, до якого ми прийшли в Душанбе», — цитує Ердогана прес-служба Кремля.
За його словами, пріоритетне значення для Туреччини мають спільне виробництво ракет, а також передача технології». Цей пункт контракту пізніше підтвердив прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков, який підкреслив, що мова йде про часткову передачу технологій.
Передача російських зенітно-ракетних систем С-400 може початися в першій половині липня. Про це повідомив президент Туреччини Реджеп Тайіп…
При цьому в ході прес-конференції за підсумками саміту Ердоган підкреслив, що зараз контракт з С-400 знаходиться на стадії постачання, а на цьому етапі відмовлятися від угоди неприйнятно для такої країни, як Туреччина.
«У часи президентства Обами Туреччина зробила спробу придбати в США ЗРК Patriot. На жаль, Вашингтон не підтримав цю ініціативу», — додав президент.
Раніше турецький лідер оголосив про початок поставок російських ЗРС в першій половині липня. У свою чергу, глава держкорпорації «Ростех» Сергій Чемезов повідомив, що всі турецькі військовослужбовці вже пройшли необхідне навчання.
Нагадаємо, що укладена між Москвою та Анкарою угода передбачає придбання чотирьох дивізіонів С-400 за $2,5 млрд. Незабаром після оголошення про підписання контракту Вашингтон виступив з різкою критикою такого кроку і став робити спроби зірвати операцію. Однак турецька влада неодноразово заявляли, що не відмовляться від російських комплексів, незважаючи на загрозу санкцій з боку Сполучених Штатів.
«Діяти в інтересах своєї країни, а не НАТО»
Ердоган зайняв тверду позицію щодо російських комплексів С-400, зокрема тому, що сподівається таким рішенням зміцнити свої внутрішньополітичні позиції, вважає директор Центру вивчення нової Туреччини Юрій Мавашев.
«Оцінюючи турецьку політику, ніколи не варто відокремлювати зовнішню лінію від внутрішнього. Було б наївним вважати, що президент Ердоган не використовує кожну міжнародну можливість для зміцнення своїх позицій всередині країни», — заявив експерт.
На думку співрозмовника RT, турецька сторона «демонструє свою послідовність» в питанні поставок С-400.
«Мова йде про безпеку країни, а нею не можна торгувати, як помідорами», — підкреслив аналітик.
Зазначимо, що ще під час передвиборної кампанії Ердоган заявляв журналістам, що вважає покупку С-400 рішенням, яке допоможе надалі зміцнити безпеку Туреччини. Крім того, він підкреслював, що, незважаючи на наявність серйозних розбіжностей між Анкарою і Вашингтоном навколо поставок російських ЗРК, для Анкари «найголовнішим залишається майбутнє» держави.
Як зазначає член-кореспондент Академії військових наук Сергій Судаков, за рахунок чіткої лінії по С-400 Ердоган зміцнив свої позиції не тільки всередині країни, але і на міжнародній арені.
«На відміну від Туреччини, практично всі країни НАТО погодилися з тим, що знаходяться в трастовому управлінні у США. Однак Анкара демонструє зовсім іншу позицію. Вашингтон очікував, що до президента Туреччини поставляться як до ізгоя, так як він пішов проти системи, однак його, навпаки, стали розцінювати як серйозного гравця, якого турбує питання суверенітету своєї країни», — пояснив експерт в бесіді з RT.
За словами Судакова, диверсифікація військових сил, в тому числі і за рахунок поставок російських ЗРК, — «принципове питання для Анкари», так як Туреччина хоче стати лідером в регіоні і проводити свою власну політику.
«Незважаючи на колосальний тиск з боку США та загрози введення санкцій, Анкара демонструє бажання не залишатися осторонь і діяти в інтересах власної країни, а не Північноатлантичного альянсу», — підкреслив аналітик.
Неприпустимість прецеденту
В ході саміту G20 питання поставок Туреччини російських С-400 зачіпав і президент США Дональд Трамп. Він висловив Ердогану стурбованість угодою і закликав Анкару працювати зі Сполученими Штатами в рамках оборонного співробітництва для зміцнення НАТО. Про це повідомив Білий дім за підсумками переговорів двох лідерів на полях саміту G20.
Сполучені Штати запропонували Туреччині «ряд варіантів» в обмін на відмову республіки від контракту на поставку російських ЗРК С-400. Про це…
Як зазначає Юрій Мавашев, Вашингтон прагне не стільки відвести Туреччини з «неправильного шляху», скільки погрозами на адресу Анкари подати сигнал своїм союзникам.
«США хочуть показати, що прецеденти такого роду, коли країна — член НАТО закуповує в Росії С-400, неприпустимі», — пояснив експерт.
У зв’язку з цим, на думку Мавашева, Трамп навряд чи відмовиться від педалювання цієї теми. Подібну точку зору поділяє і Сергій Судаков.
«Самим фактом того, що Туреччина починає набувати зенітно-ракетні системи у Росії, вона порушує правила гри, встановлені США в Північноатлантичному альянсі. У Вашингтоні побоюються, що якщо Анкара розкриє інформацію, як можна поєднувати російські ЗРК з натовської авіаційною технікою, остання стане більш вразливою», — пояснив аналітик.
На думку Судакова, США ставлять під питання надійність партнерства Туреччини з НАТО, побоюючись, що й інші учасники альянсу послідують прикладу Анкари.
«Адже країни блоку можуть об’єднатися в союзи і вже самі вирішувати, як забезпечувати свою армію, споряджати її і які сучасні засоби оборони залучати для підвищення її боєздатності», — сказав експерт.
Ердоган ж демонструє свою суверенність від НАТО, так як розуміє, що членство в Північноатлантичному альянсі не дає Туреччині ніяких зайвих преференцій, вважає Судаков.
«Анкара багато раз проявляла себе як самостійний гравець і на цей раз продовжує відстоювати свою позицію. Туреччина буде купувати ті зразки озброєнь, які вважає найбільш ефективними для забезпечення безпеки країни. Ердоган не хоче, щоб членство в НАТО заважало цьому процесу», — зазначив аналітик.
«Сподіваюся, нам вдасться покласти край цій проблемі»
Аналітики впевнені, що з-за відмови підкоритися блоковій системі НАТО Вашингтон продовжить чинити тиск на Анкару.
Перед розмовою з Ердоганом на саміті G20 глава Білого дому заявив, що Вашингтон розглядає різні варіанти вирішення питання про закупівлі Туреччиною російських систем С-400, і не виключив введення санкцій. Однак після зустрічі з американським президентом турецький лідер заявив, що Білий дім відмовився від введення рестрикцій щодо Анкари.
«У ході зустрічі з президентом США ми обговорили питання санкцій. Трамп заявив, що цього не станеться», — сказав турецький лідер під час підсумкової прес-конференції саміту G20.
США розчаровані діями Туреччини, яка раніше направила своїх фахівців в Росію для навчання роботі з російськими ЗРК С-400….
Нагадаємо, раніше США вже не раз погрожували турецькій стороні можливими обмежувальними заходами, зокрема мова йшла про припинення поставок F-35. Не так давно Вашингтон припинив навчання турецьких льотчиків на винищувачах цього типу, а кілька днів тому сенат прийняв законопроект, який забороняє передачу Туреччині цих американських літаків і відповідних технологій. За документ проголосувала абсолютна більшість сенаторів, однак, його ще належить узгодити з членами палати представників. Підсумковий варіант буде направлений на підпис главі Білого дому.
Зі свого боку Анкара вже виробила план дій на випадок, якщо Вашингтон все-таки введе санкції проти турецької сторони. Ердоган пообіцяв звернутися в Міжнародний трибунал, якщо Вашингтон відмовиться від поставок Анкарі винищувачів-бомбардувальників.
«Ми вже заплатили США $1,25 млрд у рамках проекту F-35. Якщо вони підуть на такий хибний крок, ми звернемося в Міжнародний арбітражний суд, щоб американці повернули нам гроші, витрачені на даний момент», — заявив він в опублікованому 27 червня інтерв’ю японській газеті Nikkei.
Крім того, Ердоган нагадав, що в цій угоді Анкара для Сполучених Штатів виступає не просто в ролі чергового покупця, а як партнер по виробництву винищувачів-бомбардувальників, так як Туреччина випускає велику кількість деталей для F-35.
Турецький лідер також заявив, що США не мають права вводити санкції проти Туреччини через поставок С-400, оскільки контракт з Москвою на суму $2,5 млрд було укладено до прийняття закону «Про протидію супротивникам США допомогою санкцій» (CAATSA).
«Сподіваюся, нам вдасться домогтися найкращих результатів і покласти край цій проблемі», — підкреслив Ердоган.
На думку Сергія Судакова, зараз у президента Туреччини немає підстав побоюватися загроз, з якими виступає Вашингтон.
«Механізм тиску не спрацював — Ердоган переграв Трампа. Переговорна позиція турецького лідера більш досконала і серйозна, вона підкріплюється реальними справами, тоді як глава Білого дому проводить лише політику слів», — пояснив Судаков.
Однак, за його словами, в помсту Вашингтон може спробувати зашкодити Туреччині за рахунок загострення ситуації навколо курдського питання.
«США можуть навмисно фінансувати діяльність курдів, спрямовану на дестабілізацію обстановки в Туреччині, в тому числі і військовим шляхом», — заявив Судаков.
Він не виключив, що глава Білого дому цілком може зробити такий крок в умовах жорстокої боротьби за пост президента США.
«Демократи заявлять, що американський лідер програв Володимиру Путіну, і Москва спокійно може продавати члену НАТО свої С-400. Це сильний удар по іміджу президента США, який йде на другий термін, і Трамп постарається реабілітуватися», — зазначив аналітик.
У свою чергу, Юрій Мавашев припустив, що Вашингтон також не залишить спроб активізувати діяльність ряду представників турецької правлячої еліти, які повинні будуть за планом США вступити в протиборство з Ердоганом.
«Однак ці кроки навряд чи дадуть якийсь результат», — вважає експерт.
Thanks!
Our editors are notified.