Копенгагену слід зміцнювати свій оборонний потенціал у зв’язку з активізацією суперництва великих держав в Арктиці. Така рекомендація міститься в доповіді Датського інституту міжнародних досліджень. У документі також наголошується, що королівству слід знизити залежність від США і НАТО і в більшій мірі впливати на дії альянсу і Вашингтона на своїй території. При цьому фахівці інституту наголошують, що Сполучені Штати «не дуже чуйно ставляться до національних та місцевих пріоритетів та інтересів приймаючих країн», і радять Данії зміцнювати співробітництво з сусідніми державами і стежити за діями не тільки Росії і Китаю, але й Америки. Експерти вважають, що країни Європи більше турбує не вигадана «загроза» з боку Москви або Пекіна, а непередбачувану поведінку їх північноамериканського союзника.
У Данському інституті міжнародних досліджень, який готує доповіді для парламенту і уряду королівства, запропонували Копенгагену зміцнювати військовий потенціал в Арктиці, щоб не залежати занадто сильно» від США і НАТО у випадку збройного конфлікту.
«В цілях забезпечення належного функціонування, контролю та реагування на ранніх етапах військового кризи, а також забезпечення національних пріоритетів та інтересів, Королівства Данія слід приділяти пріоритетну увагу розвитку достатнього арктичного потенціалу, щоб на самому початку не надто сильно залежати від залучення США і НАТО», — йдеться в документі, з яким ознайомився RT.
Фахівці вважають, що влада Данії повинні прагнути до того, щоб виробити певні принципи, згідно з якими Північноатлантичний альянс і Сполучені Штати будуть проводити навчання та здійснювати іншу військову діяльність. Зокрема, в доповіді наголошується, що Копенгагену слід визначати, де і коли США і НАТО, здійснюють військову діяльність на території королівства, а також в цілому більш активно впливати на присутність американських і натовських сил.
«США — найважливіший союзник Ісландії і Данії. Однак США непередбачувані і, як показує досвід, не дуже чуйно ставляться до національних та місцевих пріоритетів та інтересів приймаючих країн», — пишуть аналітики.
Нагадаємо, в минулому році президент США Дональд Трамп заявив про бажання купити острів Гренландія, який є частиною датського королівства. Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен, у свою чергу, категорично відкинула цю ідею, назвавши її абсурдною.
«Це абсурдна дискусія, і Кім Кильсен (прем’єр-міністр Гренландії. — RT) ясно дав зрозуміти, що Гренландія не продається, так що всі розмови припинилися», — сказала вона.
Крім того, варто відзначити, що Копенгаген вже заявляв про плани посилити оборону Арктики. У грудні минулого року стало відомо про намір влади виділити на ці цілі близько $221 млн. Арктичний регіон «все більш важливим з точки зору політики безпеки», заявила Фредерікс.
Як пояснив у розмові з RT експерт Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень політолог Володимир Брутер, в Данії заговорили про нарощування власних військових сил з-за тиску Сполучених Штатів, в тому числі і в рамках НАТО.
«Всі бачать, що НАТО фактично є продовженням США і реалізує тільки американську порядку. І якщо Данія хоче варіативності, вона повинна вміти декларувати і відстоювати свої інтереси самостійно і бажано в прийнятних відносинах з Росією та іншими арктичними країнами», — сказав він.
Конкуренція в льодах
Між тим данські фахівці звертають увагу на зростаюче протистояння великих держав — США, Росії та Китаю — в Арктиці. При цьому Вашингтон розглядає Москву і Пекін як конкурентів, яких необхідно «стримувати і пригнічувати», відзначають автори доповіді. У випадку з РФ стурбованість Штатів викликає нарощування російської військової потужності в регіоні.
«Питання політики і безпеки, пов’язані з Арктикою, Вашингтон все частіше розглядає через призму суперництва великих держав», відносячи Росію і Китай до його учасників, щодо яких слід вживати заходів щодо стримування і протидії», — йдеться в матеріалі.
Варто зазначити, що в США не раз висловлювалися з приводу нібито «погроз» з боку Росії в Арктиці. Так, американський сенатор від штату Аляска Ден Салліван заявив, що з-за Москви північний регіон стає більш «мілітаризованим». А глава Північного командування ЗС США генерал Терренс о’шонессі порахував, що РФ може завдати через Арктику удар по території Америки у разі потенційного конфлікту.
Тим не менш данські фахівці відзначають, що російська військова присутність в Заполяр’ї має переважно оборонний характер. За їх словами, Москва зацікавлена в збереженні миру в Арктиці, проте військові дії США і НАТО в регіоні можуть бути розглянуті як ворожі і призвести до ще більшого зміцнення бойового потенціалу.
«Москва як і раніше вважає, що ключовим чинником розвитку російської Арктики як стратегічно важливою ресурсної бази є стабільність в регіоні. Отже, Росія все ще зацікавлена в тому, щоб Арктика залишалася «зоною миру і співробітництва», — повідомляють в Датському інституті міжнародних досліджень.
«Загроза» американського партнерства
Співробітники організації підкреслюють, що північні країни, включаючи Фінляндію, Норвегію та Ісландію, вважають вкрай малоймовірною можливість конфлікту в Арктиці. У той же час автори підкреслюють, що варто стежити за діями не лише Китаю і Росії, але і США.
«Зокрема, було б позитивно сприйнято більш активну співпрацю країн Північної Європи в області інформаційного обміну, а також спільного використання ресурсів і даних, що стосуються, наприклад, різних китайських та російських суб’єктів, які прагнуть розпочати інвестиційну або яку-небудь іншу діяльність у регіоні, а також — потенційно — методів і дій, до яких там вдаються США», — наголошується в документі.
Фахівці данського інституту також підкреслюють, що Фінляндія, Норвегія та Ісландія в цілому позитивно сприймають посилення присутності США в Арктиці, але в той же час «турбуються з приводу можливості впливати на цей процес і захищати свої національні пріоритети та інтереси в умовах, коли США і НАТО все частіше починають диктувати свою повістку в Арктиці».
Північні держави, і насамперед Данію, набагато більше хвилює спонтанна політика Вашингтона, ніж уявні російські і китайські «загрози», зауважив Володимир Брутер.
«Ніяких погроз з боку Москви і Пекіна не існує. Військовий потенціал Росії на сьогоднішній момент такий, що він призначений для підтримки паритету з США і НАТО, але не для будь-яких атак. І данські фахівці це розуміють. Незважаючи на те, що Данія — член Північноатлантичного альянсу, у неї є своя думка. Данцям хотілося б дещо інший диспозиції, особливо якщо згадати, що Трамп пропонував Данії продати Гренландію», — сказав політолог.
Авіаносець ВМС США USS Harry S. Truman направляється до місця військових навчань НАТО в Арктиці. Це перша поява американського судна…
Сполучені Штати приступили до нарощування збройних сил в Арктиці ще в 2009 році. Тоді під керівництвом Барака Обами була прийнята арктична дорожня карта, яка передбачала розширення морських операцій. А в 2013 році Міноборони США представило арктичну стратегію, що включає проведення навчань в Арктиці для отримання досвіду бойових операцій в умовах цього регіону.
У 2018 році військовий блок провів масштабні маневри біля північних кордонів Росії — Trident Juncture. У них взяли участь близько 30 держав. За полярне коло вперше за 27 років зайшов американський авіаносець USS Harry S. Truman. Явне зростання активності військово-морських сил США в Арктиці нещодавно констатували і в російському Міністерстві оборони.
«Зараз збільшується склад угруповань, відпрацьовуються в тому числі висадки морського десанту», — заявив начальник штабу Об’єднаного командування збройними силами (ОКВС) на північному сході Михайло Біличенко.
У сформованих умовах Росія змушена забезпечувати свою безпеку. Так, у 2014 році президент РФ Володимир Путін доручив укріпити північні рубежі і створити в Арктиці єдину систему базування надводних кораблів і підводних човнів нового покоління.
На сьогоднішній день військова інфраструктура в регіоні значно покращено, побудовані військові бази на Землі Франца-Йосипа, Новосибірських островах, підходить до кінця створення військового містечка в селищі Тіксі. Крім того, вдосконалюється і Північний флот — його переозброюють на берегові комплекси «Бастіон» та ракети корабельного базування «Калібр».
При цьому пріоритетом Росії в регіоні залишається мирне освоєння. Основне завдання в Арктиці на найближче майбутнє — розвиток Північного морського шляху. Передбачається, що до 2035 року обсяг перевезень через транспортну артерію збільшиться майже у вісім разів і досягне 160 млн т.
Разом з тим Росія виступає за зміцнення співробітництва з усіма державами Заполяр’я. Про це раніше заявив президент РФ Володимир Путін.
«Росія незмінно прагне зміцнювати взаємодію з державами Арктичного регіону. Переконаний, що тільки разом ми зможемо перетворити Арктику в територію миру, стабільності і партнерства», — сказав глава держави.
Північний союз
Тим часом у Данському інституті міжнародних досліджень пропонують уряду посилити співпрацю з країнами Північної Європи, зокрема в питанні обміну інформацією та розвідданими.
«Королівство Данія могло б вивчити можливості для зміцнення співробітництва між країнами Північної Європи в області обміну інформацією, спільного використання ресурсів і збору розвідданих про діяльність всіх трьох великих держав», — зазначається в доповіді.
Прагу закликають збільшити оборонні витрати, щоб протистояти «російської агресії» в Арктиці. Відповідну доповідь, з яким…
Як підкреслюють фахівці, обмін інформацією та координація політики особливо актуальні у зв’язку з намірами США відновити роботу військової бази в ісландському Кефлавіку. До речі, саме на цю базу десантувалися дві тисячі американських морських піхотинців перед навчаннями Trident Juncture в 2018 році.
Співробітники інституту також зазначили, що Данія разом з іншими арктичними країнами повинна прагнути до прозорості і передбачуваності при проведенні військових навчань в регіоні.
Поведінка Сполучених Штатів змушує союзників бути більш самостійними і менше покладатися на Вашингтона і НАТО, вважає директор Фонду вивчення імені США Франкліна Рузвельта при МДУ Юрій Рогулев.
«США своїми діями налаштовують проти себе значне число європейців, які починають замислюватися над проведенням більше самостійної політики, над великим взаємодією з сусідами», — сказав він.
Однак, за словами експерта, очікувати значних змін у зовнішній політиці Копенгагена поки рано.
«Важко говорити про серйозні зміни позиції. Це, швидше, кон’юнктурна річ, пов’язана з нинішнім керівництвом США. Корінного повороту в політиці Данії поки не відбудеться», — підсумував Рогулев.
Thanks!
Our editors are notified.