Мітинги проти будівництва сміттєвих полігонів в Помор’ї призвели до того, що регіональну, загалом-то, історію довелося коментувати президенту. Конфлікт тривав майже рік. Будівництво призупинили, але сутички активістів з будівельниками тривають. Доля проекту поки туманна. Як живе Російська Північ і що заважало місцевим властям не допустити конфлікту, намагалася зрозуміти спецкор RT.
Будівництво найбільшого в країні сміттєвого полігону в Архангельській області, куди збиралися звозити московські відходи, призупинено.
Рішення було прийнято після заяви Володимира Путіна на форумі Загальноросійського народного фронту. Журналіст з Вологди Ганна Конанова розповіла президенту про ситуацію з протестом проти полігонів.
«З одного боку, нам треба займатися утилізацією. У нас десятиліттями накопичувалися ці полігони, на які ніхто ніколи не звертав уваги. Ми повинні цим зайнятися. Але сміттєпереробні заводи багато будувати не хочуть, сміттєспалювальні заводи — не хочуть, звалища — не хочуть, відвозити не хочуть. А чого ми хочемо — заростати сміттям? Теж немає», — сказав президент.
На думку Путіна, «сміттєвий» питання потрібно вирішувати таким чином, щоб не створювати нових проблем і не шкодити людям, які там живуть».
Президент уточнив, що вивіз сміття в Архангельську область з Москви — тимчасове рішення, до того як будуть побудовані заводи по утилізації відходів. Але навіть проміжні кроки повинні робитися з урахуванням інтересів людей.
«У будь-якому разі це повинно бути в діалозі з людьми, які там живуть. Я обов’язково поговорю і з керівником області, і з Сергієм Собяніним. Вони не можуть вирішувати це келійно. Я взагалі не дуже розумію, навіщо створювати знову полігон в безпосередній близькості від населених пунктів», — уклав Володимир Путін.
Протест проти звалища
Шиес, Урдома, Рикасиха, Северодвинск — гарячі точки антимусорных протестів знаходяться в різних частинах Архангельської області. Найгарячіша — Шиес. Активісти продовжують блокувати будівництво, періодично відбуваються сутички з охороною.
Ще на підльоті до Архангельськ попутники запитують нас, не про Шиес їдемо робити репортаж. Мітинги і затримання, прийдешня «екологічна катастрофа» — про це тут говорять на кожному розі. Публікації про те, що будівництво призупинять, не заспокоюють всіх.
Прямого діалогу з протестувальниками біля обласної адміністрації немає, як немає і чіткого інформування хоча б про те, що і де будувати. То обіцяють заводи «по японській технології», то потім заявляють, що це будуть саме полігони для захоронення сміття, то говорять про його переробки, то про спалюванні. В результаті багато людей вірять в найбільш негативні версії.
Останньою краплею стали слова губернатора Архангельської області Ігоря Орлова. Він заявив, що протестує «всяка шелупонь, яка тут ніхто і звати ніяк».
Після цих слів губернатора до гасла «Влада нас не чує» додалося ще й страшне «Влада нас не поважає».
Місто кораблів і моряків
До недавнього часу закритий і військовий Северодвинск сприймався як досить благополучний місто. Після старого, місцями навіть розпадається Архангельська він справляє враження похмурого, але грунтовного. Місто корабелів і моряків, всі свої 80 років Северодвинск тримається на двох найбільших підприємствах держоборонзамовлення — суднобудівному «Севмаші» і судноремонтної «Зірочці».
Це місто дуже консервативних смаків і звичаїв. Тут можуть не пустити в ресторан «неналежної» одязі. Аншлаг збирає Євген Гришковець, а зовсім не Ольга Бузова (як у тому ж Архангельську).
«Ми ніколи на мітинги раніше не ходили. А проти чого бунтувати? — посміхається наша знайома, місцева мешканка Інга. — Півміста військових, на життя не скаржимося. Зарплати високі бо, північні надбавки. Пенсії теж хороші».
Все змінилося в минулому році, коли в 20 км від Северодвинск біля станції Рикасиха задумали будувати сміттєвий полігон. Не завод по переробці сміття, а саме полігон для захоронення твердих побутових відходів (ТПВ), але вже за новими стандартами.
Сюди, в Рикасиху, сміття з Москви везти не планувалося. Новий полігон мав замінити старий, який підлягає закриттю. І призначений він для архангельського сміття.
Діюча звалище знаходиться на Окружному шосе. Сміття там почали складувати в кінці 1950-х. Там вже понад 8,5 млн тонн відходів. А полігон розрахований на 10,5 млн. Але це не означає, що він буде наповнюватися такими ж темпами. Весь обсяг сміття фіксується: зокрема, за 2017 рік на полігон було завезено 144 тис. тонн. За найсприятливішим прогнозами фахівців ТОВ «Спецавтохозяйство» (компанія сьогодні обслуговує полігон), що діє звалища вистачить максимум на 15 років, потім її в будь-якому випадку доведеться закривати. Тому питання зі сміттям потрібно вирішувати вже зараз, щоб встигнути побудувати і запустити в роботу новий полігон і отримати кошти на рекультивацію старого звалища. А це чималі суми.
Новий полігон (або перехід на утилізацію сміття) в цій частині регіону необхідний. Це визнають і незалежні екологи.
«При існуючому обсязі захоронення відходів, за розрахунками, звалища в Архангельську, Северодвінську, Новодвинске можуть працювати до 2024 року, — пояснила RT Людмила Шошина, директор архангельської некомерційної організації «Екологічний консалтинговий центр». — Наша область — унікальний регіон, значну частину якого займають заповідники і національні парки, що є території, включені в перелік світової спадщини ЮНЕСКО. Відповідно, при затвердженні територіальної схеми поводження з відходами в нашому випадку в основу має ставитися разом з економікою безпека людських життів і середовища проживання».
За словами Шошиной, на жаль, при плануванні було допущено багато помилок. По-перше, не оцінили можливості по модернізації існуючих полігонів. По-друге, не зібрали дані за джерелами і обсягами відходів. По-третє, залишається незрозумілим, що робити з небезпечними відходами, наприклад медичними. В результаті виникли проекти міжмуніципальних нових полігонів, один з яких і вирішили розташувати біля Рикасихи.
Важливий момент: ідея будівництва полігону ТПВ біля Рикасихи з’явилася ще в 2012 році. З тих пір губернатор неодноразово заявляв, що ця ідея скасовується, будівництва не буде. При цьому влітку 2018 року, коли стало відомо про проект іншого полігону, в Шиесе (він як раз спочатку проектувався під московські відходи), жителі дізналися, що полігон у Рикасихе все ж з’явиться.
Бунт дачників
Відсутність комунікації з мешканцями обійшлося архангельським владі дорого — кілька тисяч (від двох до десяти, оцінки, як завжди, різняться) вийшли мітингувати на центральну площу городян.
Чому жителів Северодвинск, які зазвичай лояльні владі, так обурив вибір саме Рикасихи?
Поряд з цією станцією (в радіусі п’яти кілометрів) розташовані найбільші садово-дачні товариства. Майже кожен десятий з 190 тис. населення Северодвинск має тут дачу.
«Я організував найбільші мітинги, — зізнається Петро Васильєв, голова місцевої спілки садівників і голова садівничого некомерційного товариства «Пеньки». — Хоча я завжди говорив, що категорично проти мітингів. В нашій історії протести ні до чого позитивного, на мій погляд, не приводили».
Для місцевих дача — це буквально святиня. Віддушина. Клімат в Помор’ї суворий — довга і темна зима, коротке холодне літо. Місцеві намагаються провести його на природі. І бажано не поруч з полігоном ТПВ, нехай навіть побудованих за сучасними технологіями у відповідності з усіма санітарними нормами.
Незабаром поповзли чутки, що сюди почнуть звозити сміття з Москви (хоча, повторимося, це не так).
«Це ще більше всіх здивувала», — згадує Петро Васильєв.
До мітингів стали підключатися і бюджетники — ті самі півміста працівників оборонних підприємств і військових (поряд із самою Рикасихой знаходиться військова частина).
«Військові, як розумієте, були налаштовані різко проти смітника під своїми мурами», — каже Петро Васильєв.
«Уявіть, що вам на голову звалили сміття, причому не ваш. Будь місто повстав — неважливо, військовий чи ні», — вважає місцевий житель Олексій, морський офіцер запасу, уроджений севастополець і активний прихильник «російської весни».
Рідне болото
Причина, за якої місцеві бояться екологічної катастрофи, — Северодвинск і навколишні селища, включаючи дачі, стоять на болотах.
«Дивіться: рівень води в колодязі на рівні землі практично, — показує Віктор Анатолійович, дачник з СНП «Біломор», що поруч з Рикасихой. — У сусіда будинок побудований на кількох 400-літрових бочках з гравієм. Вони повністю пішли в болото, тепер поступово йде і фундамент будинку».
За словами дачника, за 30 років він утрамбовал в хиткий ґрунт більше десятка Камазів піску і щебеню. Не допомогло.
Щось виростити на городі чи в саду в таких умовах варто нелюдських зусиль. Але дачники не здаються.
Доходить до зовсім вже шокуючих речей: по весні на кладовищі може прийти ведмідь і розкопати свіжі могили — водяниста грунт дуже податлива.
«Навесні і восени кладовища буквально затоплює. Ми сиплемо зверху щебінь, щоб хоч якось втримати, щоб не у воді плавали рештки», — каже місцева мешканка Ольга.
«У нас під боком центр атомного суднобудування, космодром, два целюлозно-паперового комбінату, могильник ядерних відходів на Миронової горі. А тут ще й полігони якщо побудують… Токсини швидко отруять місцеві водойми, а значить, рибу і тварин, доберуться і до міського водопроводу. Ми просто вимремо, розумієте?» — зневіряється мешканка Северодвинск, Ірина.
У підсумку Рикасиху відстояли: під майбутній полігон виділять інше місце, в 30 км від Архангельська, поблизу селища Катунино. Біля селища є санаторій і два озера, тепер протести змістилися туди.
«Вперше стали цікавитися політикою і законами»
Їдемо на станцію Шиес, 800 км від Архангельська.
Як тільки стихає гуркіт коліс, розумієш, наскільки тут тихо. Така тиша буває тільки там, де не живуть люди.
Залізнична станція — єдиний острівець життя в колишньому робочому селищі Шиес. Сам селище обезлюднів ще в дев’яностих. Як і майже всі станції, селища і лесопункты в цих краях, Шиес будували в’язні Гулагу і засланці переселенці.
Найближчий населений пункт — селище Урдома (чотири тисячі жителів) в 34 км звідси.
Глуха тайга на південно-сході Архангельської області, практично на кордоні з Комі. Необжиті простори, але при цьому є залізничне сполучення. З точки зору тих, хто проектував полігон, все ідеально.
І возити відходи з Москви не дуже далеко (за російськими мірками): відстань становить трохи більше 1200 км. Взагалі, раніше московський сміття в інші регіони (далі Московської області) не відправляли, так що нинішній проект — це впровадження нової практики.
Формально, повторимося, в Шиесе ніхто не живе. Саме тому для полігону і вибрали це місце. Але 32 км за місцевими мірками — ніщо. У підсумку «запалала» сусідня Урдома.
Проект проходив громадські слухання, на його підтримку публікувалися статті в державних ЗМІ. Слухання було задумано провести в Урдоме в кінці січня 2019 року.
Але замість роботи з місцевими лідерами громадської думки чиновники чомусь привезли людей з Сиктивкара, Котласа і Микуни. При цьому урдомчане про слухання взагалі дізналися випадково.
Активіст руху «Чиста Урдома», місцевий екс-депутат Микола Вікторів проходив повз Будинку культури і побачив автобуси з приїжджими. Через соцмережі урдомчане оголосили збір і прийшли до будівлі. Активістам вдалося прорватися у фойє, але далі вони побачили закриті двері.
Місцева влада у відповідь звинуватила жителів у провокації, мало не в «майдані» місцевого розливу.
«Ми наче прокинулись — політикою вперше стали цікавитися, законами. Раніше, бувало, навіть не знали, хто у нас депутат, хто губернатор. Паспорт з собою ніколи не носили — навіщо? А тепер у нас всі активісти у правовому сенсі дуже підковані», — говорить Микола Вікторів.
З інформуванням у місцевої влади теж провал. Судячи з презентації проекту, в Шиесе до недавнього часу будували саме полігон для ТПВ. Трохи пізніше жителів стали запевняти, що це буде не полігон, а інноваційний сміттєпереробний завод. Але, доїхавши до будмайданчика, активісти переконалися, що ніякої завод там не передбачається.
До речі, важлива деталь: технічна документація за проектом не опублікована. Що це буде за об’єкт, чітко сказати ніхто не може.
«Остаточної проектної документації немає»
Голова комісії з екологічних прав людини Ради при президентові з розвитку громадянського суспільства і прав людини Сергій Курчати навесні особисто відвідав Урдому і Шиес. Але, за його словами, він сам і навіть Мінприроди не бачили документів за проектом та не можуть зрозуміти, в чому його суть.
«Якщо подивитися різну інформацію від тих або інших офіційних структур тієї ж Архангельської області, можна зробити різні висновки. Наприклад, що там взагалі деревоперерабатывающее виробництво планувалося будувати. Принаймні, в серпні минулого року щось подібне повідомлялося. Так що, відштовхуючись від офіційних заяв, складно зробити якийсь висновок. Припускаємо, що все-таки планується будівництво полігону, і досить великого, за деякими документами. Хоча цифри за обсягами сміття там теж скрізь різні. З тих документів, які я бачив, роблю висновок, що будують полігон саме по захороненню. Не планується якась переробка. І це цілком зрозуміло, оскільки, схоже, туди надходитиме все-таки сміття, не пройшов механічну сортування. А це означає, що його досить складно переробляти, оскільки він змішаний, — розповів Курчати RT. — Я можу, як міністр природних ресурсів Кобилкин, сказати, що до нас документи на проект так і не надходили. І це, насправді, погано. Інвестор проекту, московські і архангельські влади, наполягають, що ніякого капітального будівництва не ведеться, і це все за законом. А місцеві активісти і з якогось моменту Ростехнадзор впевнені, що йде саме капітальне будівництво, і це вже незаконно — без будь-яких дозвільних документів, без проекту. Але ми можемо лише потенційно оцінювати можливу екологічну небезпеку, тому що не знаємо до кінця, який все-таки проект, проектної документації остаточної ні, вона не пройшла експертизу. Виходить, ворожимо. А чому так відбувається — інше питання».
Ципленков вважає, що зараз необхідно зробити наступні кроки.
По-перше, повинна бути опублікована документація за проектом.
По-друге, повинна бути проведена екологічна експертиза, зроблена оцінка впливу на навколишнє середовище, вивчена ситуація з грунтовими водами (з «болотом»), проведені необхідні публічні слухання, щоб люди знали, що у них будують.
І тоді все буде в рамках закону, в рамках нормального взаємодії з суспільством. А зараз виходить, що «щось передбачається будувати», але ніхто не розуміє що. Саме тому, на думку Цыпленкова, виникло соціальне напруження в регіоні.
Ми приїжджаємо до самої платформі Шиес. По праву руку стеляться кілометри рулонного плівкового пластика — у нього будуть завертати сміття. За смугою плівки підносяться відвали піску з котловану. Його почали копати тут минулої осені. Але вже два місяці роботи фактично зупинені — будівництво блокують активісти. В основному зайняті тим, що всіма силами не пускають до полігону бензовози і вантажівки.
Облаштувавши блокпости з дуже «немайданными» назвами «Сталінград» і «Ленінград», активісти фіксують на камеру всі порушення в роботі ЧОПа, охороняє будівництво, і поліції, марно намагається розігнати протест.
Ми гріємося біля багаття на блокпосту «Сталінград». Кілька наметів з генератором, запас їжі і води. Є навіть туалет — синя кабіна.
Втомлені, замерзлі, перманентно застуджені люди найбільше чекають тепла, короткого північного літа. Вдень і в будні в основному чергують жінки та пенсіонери, поки чоловіки та молодь працюють і навчаються.
«Обурені, що за них уже все вирішено»
Чим займаються мешканці Урдомы? Кому пощастило, той став одним з 600 співробітників компресорної газпромівської станції, єдиного містоутворюючого підприємства. Багато перебиваються тимчасовими заробітками.
Місцева природа — єдине, чим урдомчане дійсно пишаються.
«На Шиесе досі з будь-якого струмка, будь річечки пити спокійно можна, я сам річкову воду не кип’ячу, — каже місцевий житель Володимир Васильович. — Вийшов з дому, п’ять метрів — і гриби з ягодами починаються. Якщо смітник зроблять, такого вже ніколи не буде!»
«У нас все споконвіку живуть рибою, лісом», — говорить житель Урдомы Сергій Степанович.
«Тобто річках і лісі завдадуть збитків?» — запитую я і шкодую — чоловік тут же зривається.
«Так при чому тут ліс?! Тут настає катастрофа, натуральна екологічна катастрофа! — буквально кричить він. — Може бути, риба, яка водиться вище за течією, і не постраждає. Але страшно уявити, що буде з морської, яка приходить у верхів’я наших річок нереститися з Білого моря — сиг, сьомга, нельма».
Урдомчане тепер більше думають про екологію, повсюдно запроваджують роздільний збір сміття і навіть самостійно виготовляють контейнери, домовляючись з місцевим оператором про їх вивезення.
Сергій Курчати вважає, що взагалі і в Москві, і в Урдоме, і скрізь по Росії треба, нарешті, почати виконувати прописану в федеральному законодавстві держполітику поводження з відходами — робити все для того, щоб відходів ставало якомога менше.
«У випадку того ж шиесского полігону — який би реальний обсяг сміття там не ховали, 500 тис. тонн в рік або мільйон, за пару років такого зростаючого обсягу відходів полігон просто ці обсяги з’їсть, відпрацює свій ресурс. І потрібно буде шукати новий Шиес, в цьому основна проблема. На мій погляд, Москва як суб’єкт і як столиця повинна подавати всій країні приклад цивілізованого поводження з відходами, в першу чергу скорочувати їх обсяг. А вже потім, може, і не треба буде ніяких «Шиесы» будувати», — пояснює Курчати.
Еколог обмовляється, що соціальні питання — не зовсім його компетенція. Але якщо виходити з того, що він особисто бачив в Урдоме, то все, що відбувається неправильно.
«Потрібно, щоб у людей на місці — муніципальної влади або безпосередньо населення — було б право приймати такі рішення. Оскільки це вони в першу чергу можуть бути потенційно постраждалими. Погодитися на таку потенційну загрозу під боком, але при цьому отримати, наприклад, додаткові робочі місця чи ні — нехай це люди і вирішують, а не (умовно) влада Москви або Архангельської області. Якщо ти, житель Урдомы або Ленського району, готовий розмістити у себе на території смітник (або экополигон, як його красиво називають), за це ти отримаєш якісь преференції і це все в рамках закону — це одне. А в Урдоме я особисто бачив людей, які обурені тим, як організований проект та інформування про нього, обурені тим, що за них уже все вирішено», — резюмує Курчати.
Проти самих себе
Але не у всіх куточках Архангельської області протестують проти сміттєвих полігонів. Подекуди, як з’ясувалося, власні відходи жителі звалюють прямо в найближчому лісі.
Місто Вельск, південна столиця Архангельської області, населення — 23 тис. осіб. Містоутворююче підприємство — ІК-14. Виправна колонія, тобто в’язниця, знаменита тим, що там сидів Платон Лебедєв.
В районі немає діючих сміттєвих полігонів. Всі заповнені до відмови і офіційно закриті. В результаті городяни повсюдно стикаються з однією і тією ж проблемою — куди дівати сміття.
Мешканці багатоквартирних будинків забивають нечисленні контейнери. Мешканці приватного сектору вивозять свої відходи самі. В основному — на незаконні стихійні або вже закриті звалища. А багато хто просто звалюють в лісі.
«Як не прикро це визнавати, але так, таких смітників, як ця, у нас чимало», — депутат заксобранія Бєльського району Олексій Зеновский обводить рукою широку, метрів на 300 в поперечнику, лісову галявину, цілком вкриту товстим шаром сміття. Подекуди вже навалено пагорби в кілька метрів заввишки. Місцями відходи тліють — і запах важко передати словами.
Щоб легально позбутися від сміття, у Вельську (як і в будь-якому іншому місті Росії та решти цивілізованого світу) потрібно заплатити. Купити або самостійно зробити контейнер, який сім’я з 3-4 осіб заповнює за пару місяців (2-3 тис. рублів). Далі — укласти договір з місцевим оператором, щоб він по дзвінку вивозив вміст контейнера (200-300 рублів за один раз).
Скоро ціни зростуть, так як оператори переходять з поконтейнерной на подушевую оплату — вона розраховується виходячи з кількості зареєстрованих мешканців.
Платити за вивезення сміття можуть не всі місцеві жителі. Для когось це дорого. Хтось не хоче платити принципово.
А значить, смітників у навколишніх лісах стане ще більше. І ніякий протест у цьому випадку не допоможе. Тому що влаштовувати мітинг доведеться проти самих себе.
А що влада?
Спецкор RT задала адміністрації Архангельської області питання: чому для сміттєвих полігонів були обрані саме ці місця, хто розробляв проекти, в чому їх суть?
Департамент прес-служби і інформації надіслав відповідь за підписом заступника керівника департаменту Андрія Мурашова.
Ділянка біля Рикасихи «відповідає всім вимогам законодавства, що висуваються до розміщення полігонів», йдеться в документі. Більше того, таке близьке розміщення звалища «сприяло утвердженню доступного тарифу для населення». Але згодом регіональний оператор «провів з власної ініціативи вишукувальні роботи» і з’ясував, що потрібні «спеціальні проектні рішення», а це вплине на тарифи для мешканців, що є недопустимим».
А ось проект экотехнопарка «Шиес» обласній владі представляється, навпаки, доцільне, так як «має виражений соціально-економічний ефект у вигляді 500 нових робочих місць, 900 млн рублів додаткових податків «в усі рівні бюджету». При цьому повністю приватний проект, «без бюджетних гарантій і зобов’язань».
Всупереч побоюванням населення, в уряді області чекають «покращення екологічної ситуації у Ленський і прилеглих районах, так як всі діючі несанкціоновані звалища, які не відповідають екологічним нормам, будуть ліквідовані».
У своїй відповіді чиновники нагадують, що ініціатор скандальної забудови в Шиесе — уряд міста Москви, а не регіональна адміністрація. Вперше проект представили 18 жовтня 2018 року.
«В рамках проекту по накопиченню твердих комунальних відходів (тобто все-таки мова йде не про переробки, а про консервації, захороненні сміття. — RT)» чиновники обіцяють «реалізувати програму співробітництва» столиці і Архангельської області.
Зокрема, побудувати «медичний заклад в Урдоме», «оновити комунальну і транспортну інфраструктури», «розвинути соціальну та спортивну інфраструктури», упорядкувати суспільні простору, відреставрувати соціально значущі об’єкти, забезпечити доступну переправу через річку для жителів Урдомы», а також використовувати технологію брикетування сміття по всій області, а не тільки в экотехнопарке в Шиесе.
На краю світу
Вода жахливо холодна — 3-4 градуси. Я стою по щиколотку в Білому морі і дивлюся на низьке полярне сонце. У мене за спиною — шедеври дерев’яного зодчества. Унікальний храмовий ансамбль та його перлина — пятишатровый храм, єдиний у світі.
Холод миттєво пронизує все тіло. Чому море називається Білим, але вода в ньому здається чорною і не обіцяє нічого хорошого? Напевно, з-за крижин, схожих на шматки цукрової вати?..
Ми в стародавньому селі Неноксе в 40 км від Северодвинск. І це сама незвичайна частина нашого маршруту.
Тут знаходиться одна з важливих точок північного ядерного щита — випробувальний полігон для балістичних ракет. Щоб потрапити сюди, потрібен спецперепустки. Приїхати можна тільки на спеціальному поїзді — на «вартівні», яка ходить з Северодвінська двічі на добу. Всі продукти, медикаменти та інші необхідні товари доставляються сюди на ньому ж, тому і продаються в єдиному на село магазинчику, місцевому центрі життя, за нечуваними цінами — в півтора рази вище, ніж «на материку».
Ізольована від усього світу Ненокса, як ні парадоксально, — один з центрів регіонального туризму. З кожним роком селище стає все більш популярним.
Саме тут було прорубано по-справжньому перше вікно в Європу — задовго до Петра. Перший корабель з Англії прибув сюди при Івані Грозному. Ще раніше село розоряли вікінги. І відповідні набіги були не менш жорстокі і нещадні.
Люди тут завжди жили, чекаючи загрози, борючись з нескінченної зими і крижаним вітром, приймаючи коротке літо як неймовірно щедрий подарунок. А зараз просять розмови і поваги.
Словами Путіна активісти вірять і сприймають його заяву як знак того, що їх нарешті почули. Але все ще переживають, що регіональні чиновники знову приймуть рішення, не спитавши місцевих жителів.
Очевидно, що для вирішення конфлікту потрібні переговори. На жаль, навіть після заяви президента поки кроків до публічного діалогу між місцевою владою та жителями не видно.
Thanks!
Our editors are notified.