Microsoft спільно з університетами Німеччини і Данії випустила документ з викладенням потенційних переваг блокчейна для створення міжнародного ринку квот на викид вуглецю в атмосферу.
У документі розглядається питання про придатність блокчейна і технології розподіленого реєстру для механізму ринку квот на викиди вуглецю в відповідно зі статтею 6.2 Паризького угоди. Стаття передбачає створення структури обліку, яка повинна стати стимулом для скорочення обсягу викидів вуглецю. Існуючі інфраструктурні рішення для такого ринку квот мають обмеження, оскільки засновані на ручних процесах в рамках «централізованої та фрагментованою структури банку даних».
«При розгляді тільки традиційних архітектур баз даних існує ризик розробки «нового» ринкового механізму, який вже застарів на момент створення», – наголошується в документі.
Співавтори статті, в числі яких фахівець Microsoft по роботі з даними, штучним інтелектом та блокчейном Лаура Франке (Laura Franke), а також фахівці технічних університетів Берліна і Данії, погодилися з тим, що блокчейн може забезпечити прозорість і незмінюваність інформації для такого механізму.
«Ми виявили, що для висхідної і децентралізованої системи управління, передбаченої в Паризькому угоді, додаток на базі блокчейна являє собою багатообіцяюче рішення і може принести вигоди у вигляді підвищення прозорості та автоматизації механізму», – йдеться в документі.
Тим не менш, системи на базі блокчейна і розподіленого реєстру описуються як «зароджуються» технології, які не здатні вирішити всі проблеми ринку квот на викид вуглецю.
«Ця нова технологія – не панацея від усіх проблем, і компроміс застосування блокчейна повинен оцінюватися в кожному конкретному випадку», – йдеться в документі.
Автори статті пропонують користуватися поданою нижче схемою, яка дозволить визначити, чи підходить блокчейн для вирішення певної задачі.
Однак у документі наголошується, що використання платформи на базі блокчейна «дає явні переваги з точки зору взаємодії з іншими новими технологіями, автоматизації процесу з допомогою смарт-контрактів, підвищення прозорості, отслежіваемості і можливості аудиту, а також підвищення безпеки і довіри між сторонами».
Блокчейн вже не перший пропонується використовувати для відстеження викидів вуглецю. У березні стало відомо, що Єльський університет використовує для відстеження викидів вуглецю блокчейн Hyperledger, а в січні Mercedes Benz і стартап Circulor запустили пілотний проект на блокчейне з відстеження кобальту та викидів вуглецю.
Крім того, в грудні минулого року Міжнародна торгова палата (ICC) заявила, що у партнерстві з блокчейн-компаніями Perlin і AirCarbon буде працювати над скороченням викидів вуглецю в комерційній авіації.
Thanks!
Our editors are notified.