«Ми повинні перевищити минулорічні показники»: заступник голови ФМС Росії Володимир Івін про зростання експорту і торгових війнах

У 2019 році темпи зростання російського експорту дещо сповільнилися порівняно з 2018-м. Тиск на постачання товарів за кордон надали зниження цін на енергосировину, ослаблення попиту на іноземних ринках і посилення торгових воєн. При цьому в структурі російського експорту поступово зменшується частка Євросоюзу і збільшується частка країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону — в чому за рахунок Китаю. Про це розповів заступник керівника Федеральної митної служби Росії Володимир Івін в ексклюзивному інтерв’ю RT на полях Міжнародного митного форуму.

— Володимир Володимирович, у 2018 році російський експорт збільшився на 26% і склав близько $450 млрд. Є на сьогоднішній день розуміння, наскільки значення може змінитися в 2019 році? Чи зможемо ми перевищити торішній показник?

— В цілому наші експортні показники зараз йдуть по тій же траєкторії, що і в минулому році. У цьому контексті важливо розуміти особливості обліку статистики: ми окремо вираховуємо фізичний обсяг експортованої продукції та грошову вартість товарів, що поставляються. Зараз можна сказати, що фізично наш експорт зростає. Порівняно з минулим роком обсяг вже збільшився на 2%. Крім того, ми зараз очікуємо запуск газопроводу «Сила Сибіру», що дозволить додатково наростити наші поставки за кордон.

Тим не менш, якщо говорити про грошовому обсязі експорту, цей показник зараз трохи знизився. Справа в тому, що традиційно в нашому експорті високу частку — приблизно 65% складають мінеральні ресурси і продукти їх переробки. У зв’язку з цим статистика сильно залежить від ситуації на глобальних сировинних ринках. Так, спостерігається зниження вартісного обсягу експорту пов’язано, наприклад, з падінням цін на газ. Втім, з наближенням зими ціни можуть знову піти вгору.

Таким чином, на даний момент наш експорт знаходиться поблизу рівнів 2018 року. Але все ж з запуском «Сили Сибіру» ми повинні подолати минулорічні показники.

— Які країни зараз є головними покупцями російських товарів?

— Серед держав перше місце в нашому експорті, звичайно ж, посідає Китай. На китайському напрямку ми зараз фіксуємо зростання як в експорті так і в імпорті. Якщо ж говорити про економічні блоки, то в цьому сенсі наш головний торговий партнер — це Євросоюз.

Між тим зараз у структурі нашого товарообігу намітилися нові тенденції. Зараз на зовнішню торгівлю великий вплив мають політичні процеси, тому частка ЄС трохи знижується. Порівняно з минулим роком вона скоротилася приблизно з 43% до 41%. При цьому частка країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону, багато в чому саме за рахунок Китаю, збільшилася приблизно на 2% — до 16%.

Втім, якщо знову-таки говорити саме про державах, відразу після Китаю найбільшими торговельними партнерами Росії залишаються Німеччина і Нідерланди. Вони є важливим транспортним вузлом для перевалки наших мінеральних ресурсів для подальшого перепродажу в інші країни. Слідом за ними йдуть наші традиційні партнери, такі як Білорусь з Казахстаном, Італія і, наприклад, США, з якими ми зараз теж фіксуємо зростання обсягів зовнішньої торгівлі.

— Ви згадали, що основна частка нашого експорту припадає на мінеральні ресурси. Між тим зараз Росія активно нарощує постачання несировинної продукції, і до 2024 року відповідний обсяг повинен досягти позначки $250 млрд. Є на сьогоднішній день розуміння, на яку цифру ми вийдемо за підсумками 2019 року?

— Нагадаю, що в 2018 році Росія експортувала несировинних неенергетичних товарів на суму $149 млрд. Зараз ми поки що рухаємося приблизно в тому ж напрямку і розраховуємо, що за підсумками 2019-го зможемо перевищити цей показник.

— Які саме несировинні товари ми сьогодні поставляємо в інші країни?

— Насамперед це нафтохімія, металопродукція і різні металоконструкції. Слідом йде продовольство: зернові, молочна продукція, мед, горіхи, різні види м’яса (в основному птах і свинина).

Також ми активно поставляємо машини та обладнання. В цій галузі зараз спостерігаємо невелике зниження обсягів експорту. Швидше за все, воно викликане загальним трендом на зменшення попиту на локальних ринках, але показники залишаються непоганими.

— Пов’язано це зниження попиту і деяке уповільнення зростання експорту в деяких галузях з таким чинником, як торгові війни?

— Швидше за все, це дійсно так. Зміна правил гри в регулюванні міжнародної торгівлі викликає певну зміну обсягів і напрямів товаропотоків. Всі ці процеси вже, як наслідок, відбиваються на нашій зовнішньоторговельної статистики. Такі дії, як зростання протекціонізму, про що зараз дуже багато говорять, ведення торгових воєн — все це не може не позначатися. Тому нашим експортерам потрібно підлаштовуватися під нові реалії.

Ми знаходимося в постійному контакті з Російським експортним центром (РЕЦ). Організація як раз вивчає зміну зовнішніх умов і виступає з ініціативами, як саме ми, з точки зору митного адміністрування, могли б допомагати експортерам адаптуватися до нових умов доступу на зовнішні ринки.

— Які саме заходи приймає Федеральна митна служба для підтримки експортерів і стимулювання несировинних поставок?

— У нас є цілий комплекс заходів щодо поліпшення митного адміністрування в цілому, в першу чергу на експортному напрямку. Ми максимальну кількість процедур перевели в цифру. У нас частка електронних декларацій, які реєструються автоматично, наблизилася до 90%. Половина з них автоматично випускаються. Тобто все відбувається за встановленим алгоритмом в автоматичному режимі.

За підсумками 2018 року третина російського товарообігу припала на країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Подальше зростання торгівлі…

Що стосується фізичного контролю, коли товар потрібно реально подивитися і помацати руками, це відбувається лише у випадках, пов’язаних з ризиками. В цьому році у нас найнижчий відсоток оглядів і інших форм контролю, які б передбачали зупинку товару та його вивчення. Частка таких товарів ніколи не опускалася нижче 1%, а зараз складає близько 0,7%.

Що стосується підтримки експортерів, ми разом з РЕЦ регулярно поднастраиваем наші технології. В якості прикладу можу навести спеціально видані рекомендації для митних органів для оформлення товарів, які передбачається реалізовувати через інтернет-майданчика на зовнішніх ринках.

Мова йде про процедуру, коли товари вивозяться, але не відразу продаються, а чекають свого покупця, який їх замовить. Це нетрадиційний підхід для звичайної торгівлі. Для таких випадків ми доопрацювали наші технології, щоб, з точки зору валютного контролю та технологічних моментів митних процедур, ми не переймались такий вид контролю.

— Росія сьогодні веде дуже тісна співпраця з країнами Євразійського економічного союзу. У 2018 році наш обсяг торгівлі з державами ЄАЕС виріс майже на 10% і склав $57,8 млрд. Наскільки показник може збільшитися в 2019 році? Яку частку країни ЄАЕС займають в товарообігу Росії?

— Частка країн ЄАЕС в нашому обсязі торгівлі сьогодні становить у середньому 8-8,5%. Зараз ми спостерігаємо невелике зниження нашого експорту. Багато в чому це пов’язано з тим, що з кінця 2018-го дещо змінилися умови експорту мінеральних продуктів в Республіку Білорусь, тому обсяг зменшився. А оскільки в експорті у нас переважають мінеральні продукти, це вплинуло на загальні тенденції. По всім іншим торговим позиціях ми зараз фіксуємо зростання в середньому 2-4%.

— Які саме товари Росія сьогодні постачає своїм партнерам по ЄАЕС?

— Наш експорт в країни Євразійського економічного союзу досить непогано диверсифікований. Якщо в загальному обсязі російських поставок за кордон на частку мінеральних ресурсів припадає близько 65%, то в торгівлі з державами ЄАЕС цей показник вже не такий значний і становить трохи менше 50%. Крім сировини, ми активно поставляємо продовольство, нафтохімію, машини і обладнання.

— Які товари ми переважно імпортуємо з країн ЄАЕС?

— Що стосується імпорту, перше місце займає молочна продукція, багато в чому за рахунок Республіки Білорусь. У цілому спектр наших закупівель досить широкий. Це і машинно-технічна продукція, сільськогосподарські товари, а також вугілля, руда, металеві вироби. Крім того, у нас іде спільна робота у ряді виробництв, коли ми закуповуємо у країн сировину, виготовляємо з нього продукцію і вивозимо її назад.