Виконання держоборонзамовлення підприємствами оборонно-промислового комплексу (ОПК) РФ дозволило збільшити частку сучасного озброєння в армії до 68,2%. У минулому році цей показник становив 61,5%. Настільки вражаючий результат був досягнутий завдяки роботі ОПК та Міноборони з переоснащення збройних сил, зокрема за рахунок поставок бронетехніки, ракет, артилерії, робототехнічних комплексів і БПЛА. Як зазначив Володимир Путін, Росія є єдиною володаркою гіперзвукового зброї, яке успішно освоюється у військах. У той же час глава держави неодноразово звертав увагу на необхідність диверсифікації ОПК. У найближчі п’ять років оборонний сектор повинен збільшити частку цивільної продукції до 30%. На думку експертів, Путін поставив перед промисловцями складні, але здійснимі завдання.
У році, що минає, оборонно-промисловий комплекс (ОПК) РФ виконав поставлені керівництвом країни завдання. Вітчизняні ВС отримали 6,5 тис. одиниць нового та модернізованого озброєння, що дозволило довести частку сучасної військової техніки до 68,2%. В наступному році цей показник складе 70% — такі дані наводить Міноборони Росії.
У 2019 році Збройні сили РФ отримали 624 одиниці танків і бронемашин, 143 сучасних літака і вертольота, 17 катерів і суден забезпечення, вісім надводних кораблів, чотири берегових ракетних комплексу «Бал» і «Бастіон», 13 космічних апаратів та інші види озброєння. Повністю вдалося переозброїти ракетні бригади на оперативно-тактичний комплекс «Іскандер».
Не менш масштабні завдання поставлені перед російським оборонним сектором в наступному році. Підприємства ОПК повинні передати у війська 565 сучасних броньованих машин, 436 основних зразків ракетно-артилерійського озброєння, 106 літальних апаратів, 14 кораблів, три підводні човни, 18 катерів і суден забезпечення, понад десятка зенітних ракетних комплексів різного радіусу дії.
«Гідні результати»
Виступаючи на розширеній колегії Міноборони 24 грудня, президент РФ Володимир Путін заявив, що в році, що минає, відбулося багато якісних та системних змін. За його словами, завдяки роботі ОПК і Міноборони армія отримала новітні зразки роботизованих комплексів, безпілотних апаратів, засобів зв’язку і управління.
Це дозволило зробити Росію єдиною в світі володаркою гіперзвукового зброї, зазначив Путін. Глава держави закликав підтримувати 70%-вий рівень нової техніки у військах, який буде досягнутий в наступному році.
При цьому президент звернув увагу на те, що армія і флот завжди повинні бути оснащені за останнім словом техніки і технологій». Путін підкреслив, що вітчизняне озброєння повинно бути краще закордонних виробів, «якщо ми хочемо перемагати».
«Це не гра в шахи, де нас може влаштовувати нічия іноді. Це військова організація держави. Техніка повинна бути краще. Ми можемо цього добиватися і добиваємося цього на ключових напрямках розвитку. І так потрібно по всім компонентам працювати», — поставив завдання президент.
Армія і флот Росії завжди повинні бути оснащені найсучаснішим озброєнням. Про це заявив президент РФ Володимир Путін на засіданні…
У бесіді з RT завідувач кафедрою політології та соціології РЕУ ім. Плеханова Кошкін Андрій заявив, що в цілому оборонна галузь успішно виконує доручення глави держави і головного замовника — Міноборони. Лакмусовим папірцем ефективності роботи ОПК, як вважає експерт, є високий рівень оснащеності Збройних сил РФ сучасною бойовою технікою і озброєнням.
«З тих цифр, які нам відомі, можна зробити висновок, що ОПК стабільно виконує держоборонзамовлення. Звичайно, не все гладко, є сфери, де потрібно підтягнутися, але в поточних економічних і геополітичних реаліях оборонка демонструє дуже хороші результати. Це видно за обсягами експорту та поставок озброєння для нашої армії», — сказав Кошкін.
Аналітик назвав великим досягненням той факт, що російський ОПК забезпечує динаміку переозброєння без збільшення оборонного бюджету. Останні роки Москва направляє на потреби оборони близько $46 млрд. Для порівняння: витрати США на збройні сили в 2020 році вперше досягнуто майже $750 млрд.
«Так, у Росії досить жорсткі фінансові обмеження, пов’язані з військовим бюджетом. Міноборони доводиться переозброювати армію, не забуваючи про соціальне забезпечення військовослужбовців. Однак у цій ситуації є і позитивна сторона: збереження поточного обсягу асигнувань на потреби оборони стимулює розвиток більш ефективного підходу до розподілу коштів», — пояснив Кошкін.
На етапі диверсифікації
Крім забезпечення ДОЗ, стратегічним завданням оборонного сектора РФ є диверсифікація (конверсія) виробництва. Мова йде про поступове збільшення обсягу продукції для цивільних потреб. У грудні 2016 року глава держави поставив завдання до 2020 року довести частку невійськових товарів до 17%, до 2025 року — до 30%, до 2030 року — до 50%.
На поточний момент ОПК перевиконав завдання з диверсифікації на короткострокову перспективу. Виступаючи у вересні цього року в Іжевську на засіданні Військово-промислової комісії, Володимир Путін заявив, що станом на минулий рік частка цивільної продукції в оборонці склала 20,9%. Тим не менш глава держави поскаржився, що промисловці могли б продемонструвати і більш високі показники.
«Знову хочу підкреслити: від ефективності дій за цим напрямом (диверсифікації. — RT) залежить майбутнє підприємств галузі, їх економічна, технологічна і фінансова стійкість, здатність, як ми багато разів з вами вже говорили, після проходження піку оборонних замовлень вирішувати свої профільні завдання, так і нарощувати випуск конкурентної цивільної продукції, затребуваної як на внутрішньому ринку, так і на зовнішніх ринках», — сказав Путін на нараді.
Необхідність диверсифікації керівництво країни пояснює скороченням ДОЗ у майбутньому, а також прагненням перетворити оборонну індустрію в одного з драйверів економічного розвитку Росії. Як неодноразово говорив президент, при виконанні планових показників по конверсії підприємства повинні переходити на випуск виключно високотехнологічної продукції.
Старший науковий співробітник Центру аналізу стратегій і технологій Сергій Денисенцев RT заявив, що диверсифікація ОПК дозволить мінімізувати економічні ризики і зробить оборонні підприємства більш стійкими до фінансових потрясінь. В перспективі у оборонного сектору, крім ДОЗ, повинна з’явитися додаткова точка опори у вигляді внутрішнього громадянського ринку та експорту, вважає аналітик.
«На мій погляд, головна мета нинішньої конверсії — забезпечення стабільного існування ОПК із збереженням ключових компетенцій у галузі військових технологій. Аналіз прийнятих документів дозволяє зробити висновок, що керівництво Росії враховує невдалий досвід «демілітаризації» оборонного комплексу нашої країни за Горбачова і Єльцина», — зазначив Денисенцев.
Міноборони Росії отримало перший комплект системи протиповітряної оборони С-350 «Витязь». Про це повідомили у прес-службі…
Експерт підкреслив, що анонсована Володимиром Путіним диверсифікація носить довгостроковий характер, і це дозволяє «м’яко й акуратно» здійснити переклад оборонки на цивільні рейки. Крім того, як вважає Денисенцев, держава напевно передбачив певні обмеження конверсії для виробників зенітних і ракетних озброєнь.
«50% до 2030 року — це валовий показник. Природно, не вийде «огражданить» на такому рівні всі компанії. Та й мети такої, наскільки я розумію, немає. Швидше за все, конверсія не торкнеться вузькоспеціалізованих підприємств або таких гігантів як «Алмаз-Антей» з часткою військової продукції у 94% (дані SIPRI — Стокгольмського інституту дослідження проблем світу). Очевидно, що найбільший потенціал диверсифікації зосереджений в авіабудуванні, суднобудуванні, електронної промисловості та двигунобудування», — сказав Денисенцев.
Основними драйверами російської конверсії співрозмовник RT назвав національні проекти, попит з боку великих видобувних компаній і експорт. На його думку, оборонний сектор цілком може закріпитися на таких нових ринках, як переробка сміття, виробництво медичної апаратури, насосів та компресорного обладнання.
«Найважливіше джерело припливу коштів для конверсії я бачу в національних проектах. У найближчі роки на їх реалізацію буде витрачено понад 6 трлн рублів. Однак, щоб оборонка отримала значну частину цих грошей, державі необхідно запровадити режим квотування та обмежити конкуренцію з боку іноземних компаній. Завдання диверсифікації ОПК дуже складна, амбітна, про що президент багато разів говорив, але, в принципі, можна вирішити», — резюмував Денисенцев.
Thanks!
Our editors are notified.