В наступному році Збройні сили Росії отримають сімейство робототехнічних комплексів (РТК) «Кунгас», повідомляє Міноборони РФ. Йдеться про п’яти машинах різної маси та габаритів: від невеликої колісної платформи до масивного гусеничного бронетранспортера. Зразки «Кунгаса» здатні проводити розвідку, перевозити вантажі і надавати вогневу підтримку військам. У бойових умовах вони можуть діяти разом і поодинці. Також у планах Міноборони — розвивати лінійку важких безэкипажных апаратів, у тому числі роботизованого танка. Як вважають фахівці, постачання РТК в російську армію дозволять підвищити безпеку військовослужбовців.
У 2020 році в дослідно-військову експлуатацію російських збройних сил надійде сімейство робототехнічних комплексів (РТК) «Кунгас», повідомляє прес-служба Міноборони РФ. У поточному році завершилися державні випробування цих перспективних бойових платформ.
«Робота по створенню РТК військового призначення триває. Їх впровадження у війська і розвиток теорії бойового застосування можуть сприяти зміні порядку і способів застосування загальновійськових формувань при веденні бойових дій», — йдеться на сайті Міноборони РФ.
«Кунгас» включає в себе п’ять різних за масогабаритні характеристикам машин: носиться колісний робот-розвідник вагою 12 кг, легкий робот (200 кг), перевізний РТК (до 2 т), безэкипажная платформа «Нерехта» (близько 1 т) і роботизована версія бронетранспортера ВДВ БТР-МДМ «Мушля» (13 т).
Всі безэкипажные машини типу «Кунгас» можуть діяти в складі групи і поодинці. РТК управляються операторами в рамках єдиної інтелектуальної системи. Керівництво роботами здійснюється з командного пункту або за допомогою спеціального планшета.
«Бачити далі і в різних діапазонах»
Свою назву сімейство РТК отримало від абревіатури КУНГ («кузов уніфікований нульового (нормального) габариту»), яка часто вживається військовими фахівцями.
Суть в тому, що в Кунг, який встановлений на платформу КамАЗ–63501, розміщений пункт керування роботами. Також в модифікованому варіанті цього армійської вантажівки є майданчик для перевезення робота-розвідника, а також легкого і возимого РТК.
Над розробкою зразків колекції «Кунгас» працювали понад 20 вітчизняних підприємств. Носиться робот був створений в МДТУ їм. Баумана, легкий робот — у ВАТ «Завод ім. В. А. Дегтярьова» (Килимів, Володимирська область), перевізний РТК — в АТ «Ковровский електромеханічний завод».
«Нерехта» також розроблена інженерами Заводу їм. В. А. Дегтярьова спільно з Фондом перспективних досліджень, а роботизована версія БТР-МДМ «Черепашка» — дітище АКЦІОНЕРНОГО товариства «Спеціальне конструкторське бюро машинобудування» (Курган).
Зразки колекції «Кунгас», за винятком робота-розвідника, оснащені засобами вогневого ураження. На носиться РТК можна встановити інженерний маніпулятор (проводить моніторинг місцевості), протитанкові ракети, кулемет ПКТМ калібру 7,62 мм, гранатомет і навіть реактивний вогнемет. Перевізний робот, «Нерехта» і «Ракушка» можуть бути оснащені 12,7-мм великокаліберними кулеметами, гранатометами і протитанковими ракетами.
Російські роботизовані комплекси «Уран-6» і «Уран-9» є революційними розробками, зазначає американський журнал The…
Найбільш згадуваною у ЗМІ представником сімейства «Кунгас» є «Нерехта». Вона створювалася й удосконалювалася за підтримки Фонду перспективних досліджень (ФПІ). Вперше прототип цього безэкипажной машини був продемонстрований публіці на військово-технічному форумі «Армія—2015». Згодом вона вдосконалювалася відповідно до вимог Міноборони РФ.
Сучасна «Нерехта» існує в трьох модифікаціях: ударний платформа, машина артилерійської розвідки та транспортний засіб. За даними ФПІ, вантажопідйомність робота становить 500 кг, дистанція виявлення цілей — 5 км, дальність ураження — близько 2 км, максимальна швидкість руху — 32 км/год, клас захисту — п’ятий.
У грудні 2017 року «Нерехта» пройшла випробування на 467-му межвидовом окружному навчальному центрі Західного військового округу. Як повідомляло Міноборони РФ, захід було покликане визначити «місце бойового робота в структурі підрозділів Сухопутних військ при веденні загальновійськового бою».
У травні в інтерв’ю «Інтерфаксу» керівник Національного центру розвитку технологій і базових елементів робототехніки ФПІ Олег Мартьянов повідомив, що «Нерехта» проходить апробацію в Міноборони і «підтверджує всі свої заявлені характеристики».
Раніше заступник гендиректора ФПІ Ігор Денисов говорив, що ця машина буде використовуватися для підтримки бойових дій, у тому числі в місті». Також, за його словами, вона стане частиною екіпіровки «солдата майбутнього», тобто буде супроводжувати військовослужбовця при виконанні різних місій. У зв’язку з цим «Нерехта» повинна отримати систему голосового та жестової управління.
«Цей комплекс може розглядатися у якості власної «собаки» бійця, яка дозволить йому вирішувати свої завдання швидше і зручніше, транспортувати його, зброю, забезпечувати зв’язком, бачити далі і в різних діапазонах, вражати цілі. Людина не може гармату тягати, а робот — будь ласка», — цитує РИА Новости Денисова.
«Немає сенсу тримати їх в тилу»
Крім сімейства «Кунгас», Міноборони планує вдосконалювати можливості РТК важкого і середнього класу «Штурм» і «Соратник». Про це 25 листопада в інтерв’ю газеті «Червона зірка» розповів головнокомандувач Сухопутними військами генерал армії Олег Салюк. Він уточнив, що дослідно-конструкторські роботи по даних проектах стартують в 2020 році.
«Штурм» — це перспективний сімейство робототехнічних комплексів, що складається з чотирьох зразків. За даними джерела РБК, сама важка машина (50 т) буде створена на базі танка Т-72Б3. На даний РТК планується встановити 125-мм гармату Д-414 з укороченим стволом, бульдозерний відвал і комплект всеракурсной захисту від протитанкових засобів.
Інші зразки будуть озброєні вогнеметами «Джміль-М», 30-мм автоматичними гарматами 2А42, некерованими реактивними снарядами і кулеметом ПКТМ. Розробкою проекту займається корпорація «Уралвагонзавод» (УВЗ).
Згаданий генералом Салюковым «Соратник» являє собою семитонную машину, здатну розвивати швидкість до 40 км/ч. Бойовий модуль РТК дозволяє встановлювати гранатомети калібру 30 мм та 40-мм і два кулемети. Машина може використовуватися для вогневої підтримки піхоти і як транспортний засіб.
Однак цим машинам ще належить пройти цикл випробувань. Зараз на озброєнні російської армії знаходиться безэкипажная ударна платформа «Уран-9», допрацьована концерном «Калашников» з урахуванням рекомендацій Міноборони після бойового застосування в Сирії. Маса РТК становить 12 т. В арсенал робота входять протитанкові ракети, вогнемети «Джміль-М», автоматична гармата 2А72 і 7,62-мм кулемет.
Новітній російський автомат АК-308 був розроблений для поставок за кордон, однак він може зацікавити і вітчизняних замовників. Про…
В інтерв’ю RT на форумі «Армія-2019» начальник науково-дослідного відділу Рязанського гвардійського вищого повітряно-десантного командного училища, доктор технічних наук, полковник Василь Єлістратов розповів, що у військових колах склалася думка про необхідність створення для російської армії прийнятних за ціною багатофункціональних безэкипажных платформ.
«Робот у військах має бути витратним матеріалом, і тому безглуздо робити його дорогим. Втрата робота не повинна бути чимось критичним. Адже головне — це зберегти життя військовослужбовця і полегшити виконання бойового завдання. Також ми прийшли до висновку, що більшість армійських роботів повинні бути універсальними, виконуючи насамперед функції транспортних засобів», — сказав Єлістратов.
Кандидат технічних наук Сергій Суворов поділяє таку точку зору. У бесіді з RT він зазначив, що РТК призначені виконувати завдання в найбільш небезпечних для життя військовослужбовців районах. На театрі військових дій роботи можуть займатися розвідкою, підвезенням боєприпасів, евакуацією поранених, надавати вогневу підтримку піхоті.
«Ключова мета впровадження робототехнічних засобів — скорочення втрат особового складу. Тому немає сенсу тримати РТК в тилу. Вони повинні виконувати завдання, які сьогодні покладені на військовослужбовців, на передовій або на території, підконтрольній противнику», — пояснив Суворов.
У коментарі RT оглядач журналу «Арсенал Вітчизни» Дмитро Дрозденко підкреслив, що всі новітні зразки військової техніки РФ розробляються під перспективу роботизації. За його словами, роботи вкрай затребувані при проведенні розмінування, в розвідці, а також при виконанні завдань, пов’язаних з ризиком великих втрат серед військовослужбовців.
«Росія — в числі країн-лідерів з розробки наземних безэкипажных комплексів. Я впевнений, що більшість з них надійдуть на озброєння армії і будуть широко застосовуватися різними відомствами. Високим потенціалом володіють ударні РТК завдяки дистанційним бойових модулів, які в останні роки демонструє наша оборонка. Сьогодні на лінію вогню висуваються машини, а не люди. Це, безумовно, правильна тенденція», — підсумував Дрозденко.
Thanks!
Our editors are notified.